Ухвала суду № 78264936, 21.11.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1343/18

Номер справи місцевого суду: 522/5458/16-к, 1-кс/522/21543/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Котелевський Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Котелевського Р.І.,

суддів: Кадегроб А.І., Прібилова В.М.,

за участю:

секретаря – Тьосової Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власників майна ТОВ «КОНТАКТ», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «КОНТАКТ-ЛІФТ» адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.11.2016 року по кримінальному провадженню №32016160000000017 від 17.02.2016 року, -

встановив:

оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4 погоджене з прокурором ввіділу прокуратури Одеської області ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження №32016160000000017 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2016 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205 та ч.3 ст.212 КК України та накладено арешт на вилучені документи та речі під час проведення обшуку 18.11.2016 року за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 35.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що вилучені речі можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, оскільки могли зберегти на собі сліди злочинів та використовувались для вчинення кримінальних правопорушень, а тому незастосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на вказане майно може призвести до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання та перетворення, а також з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження та для використання їх у доказових цілях та проведення необхідних експертиз.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «КОНТАКТ», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «КОНТАКТ-ЛІФТ» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити в задоволенні клопотання слідчого. Апелянт посилається на те, що під час обшуку крім речей та документів вилучення яких було санкціоновано ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.11.2016 року по справі №522/5458/16-к, були вилучені інші речі та документи, які не мають відношення до кримінального.

Ухвалою судді-доповідача Апеляційного суду Одеської області від 21.03.2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника власників майна ТОВ «КОНТАКТ», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «КОНТАКТ-ЛІФТ» - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.11.2016 року.

Ухвалою Верховного суду від 26 липня 2018 року ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 21.03.2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника власників майна ТОВ «КОНТАКТ», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «КОНТАКТ-ЛІФТ» - адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.11.2016 року – скасовано та призначено новий судовий розгляд в суді апеляційної інстанції.

В судові засідання апеляційного суду представник власника майна та прокурор, незважаючи на неодноразові виклики суду, не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили. На запит апеляційного суду прокурору Одеської області щодо стану кримінального провадження в рамках якого оскаржуваною ухвалою слідчого судді накладено арешт, відповідь на адресу апеляційного суду станом на день розгляду апеляційної скарги, не надійшла. Перевірити в інший спосіб стан досудового розслідування, в тому числі і ту обставину, чи не завершено досудове розслідування по кримінальному провадженню, апеляційний суд можливості не має, а тому з урахуванням ухвали Верховного суду щодо необхідності нового розгляду апеляційної скарги, суд зобов’язаний провести апеляційний розгляд, за наявності матеріалів, які маються в розпорядженні суду.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Згідно з вимогами ст.404 КПК України, рішення суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом п’яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно матеріалів судового провадження оскаржувана ухвала слідчого судді була постановлена слідчим суддею районного суду 22.11.2016 року без виклику власників майна, або його представника, а апеляційна скарга була подана 17.03.2017 року після того, як власник майна дізнався про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді районного суду, що свідчить про подання скарги у визначений ч.3 ст.395 КПК України, строк на апеляційне оскарження пропущений не був.

Що стосується доводів апеляційної скарги про незаконність ухвали слідчого судді районного суду та невиконання слідчим та слідчим суддею положень ст.ст. 167, 168, 170, 171, 172, 173 КПК України, при зверненні з клопотанням, його судовому розгляді та прийнятті рішення за результатами розгляду клопотання, апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Як убачається з матеріалів справи слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні №32016160000000017 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.02.2016 року, за фактом умисного ухилення від сплати податків ТОВ «Комфорт-В» та за фактом придбання та створення невстановленими особами суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205 та ч.3 ст.212 КК України.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено підприємства-вигодонабувачі, які користувались послугами «конвертаційного центру», а саме ТОВ «Контакт» (код ЄДРПОУ 30390413) та встановлено офісне приміщення, де зберігається первинна бухгалтерська документація та речі вказаного підприємства, які використовуються в схемі по ухиленню від сплати податків службовими особами вказаного підприємства.

18.09.2016 року, в рамках даного кримінального провадження, проведено обшук офісного приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 35. Фактично обшук проведено на 7 поверсі вказаного будинку у офісі №702, який займає підприємство ТОВ «Контакт».

За результатом проведення обшуку виявлено та вилучено речі та документи, які необхідні для проведення всебічного повного неупередженого дослідження всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень та можуть мати доказове значення при подальшому досудовому розслідуванні, на які оскаржуваною ухвалою слідчого судді накладено арешт.

21.11.2016 року старший слідчий в ОВС 1 ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням про накладення арешту на майно вилучене під час обшуку офісного приміщення, який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 35, за юридичною адресою ТОВ «КОНТАКТ».

Клопотання слідчого мотивоване тим, що зазначене майно відповідає критеріям визначеним ст.ст. 167, 170 КПК України, оскільки вилучені в ході обшуку речі, предмети та документи, у вигляді електронних носіїв інформації, комп’ютерної техніки, документів, грошових коштів, печаток підприємств нерезидентів, мають значення для дослідження обставин використання при вчинені кримінального правопорушення, що є предметом досудового розслідування за ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 212 КК України, а також можуть свідчити про вчинення інших правопорушень.

Апеляційним судом встановлено, що клопотання слідчого та обставини на які посилається слідчий, як на обґрунтування необхідності накладення арешту на майно фактично відповідає вимогам ст.171 КПК України та узгоджується з положеннями ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

При розгляді клопотання слідчого, слідчий суддя районного суду, пославшись на вимоги ст.ст. 167, 170 КПК України, задовольнив клопотання, наклавши арешт на тимчасово вилучене майно, як на таке, що використовувалось для вчинення злочину, а тому до моменту з’ясування істини у кримінальному провадженні повинно бути арештовано, з метою недопущення його зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками слідчого судді і вважає, що майно, яке було вилучено під час обшуку підлягало арешту, з урахуванням його відповідності критеріям ст.167 КПК України, а також необхідності на даній стадії досудового розслідування перевірки версії щодо можливого факту використання вказаних печаток іноземних компаній для вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 212 КК України, а тому на даній стадії досудового розслідування може бути речовими доказами.

При цьому, підстав сумніватися в розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає. Можливість настання надмірно тяжких наслідків арешту майна для інших осіб, апеляційним судом також не встановлено та апелянтом не доведено.

Апеляційний суд також враховує, що питання про доцільність подальшого арешту на вказані речі має бути перевірено на стадії досудового розслідування на протязі нетривалого часу, про що має бути постановлено відповідне процесуальне рішення, а апелянти або власник чи законний володілець цих речей вправі звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна в порядку ст.174 КПК України, у разі надання останніми належних доказів щодо законності володіння вказаним майном, та якщо ці речі не були використані як засоби вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 та ч. 3 ст. 212КПК України. Крім того, доцільність накладення арешту є предметом розгляду під час судового розгляду, у разі передачі обвинувального акта в даному кримінальному провадженні до суду.

У відповідності до положень п.1 ч.3 ст.407 КПК України, згідно з якими апеляційний суд, за наслідками апеляційного розгляду має право залишити ухвалу слідчого судді без змін, апеляційний суд вважає за необхідне залишити без задовол ення апеляційну скаргу, а ухвалу слідчого судді – без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 167, 170-173, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу представника власників майна ТОВ «КОНТАКТ», ФОП ОСОБА_2, ТОВ «КОНТАКТ-ЛІФТ» адвоката ОСОБА_3 – залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 22.11.2016 року по кримінальному провадженню №32016160000000017 від 17.02.2016 року про накладення арешту на вилучені речі та документи під час проведення обшуку 18.11.2016 року за адресою: м. Одеса, вул. Бугаївська, 35, – залишити без змін.

Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

Р.І. ОСОБА_6 ОСОБА_7 Прібилов