
___________________
Справа № 520/18235/18
Провадження № 2-з/520/435/18
УХВАЛА
про вжиття заходів забезпечення позову
30.11.2018 року
суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_2, Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», про визнання недійсним договору найму, скасування наказу про анулювання, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
21 листопада 2018 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати наказ Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла» №41-К від 03.11.2017р. Визнати недійсним договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду № 297/17-кв від 17 травня 2017р, укладений між Київською районною адміністрацією Одеської міської ради з гр. ОСОБА_2 Визнати право власності за позивачем ОСОБА_1 на кімнати 3, 4, що становить 292/1000 кв. 8 буд.№ 8. вул. Краснова в м. Одесі загальною площею 29.6 кв.м. Виселити ОСОБА_2 та інших осіб з кімнат 3, 4, що становить 292/1000 кв. 8 буд. № 8, вул. Краснова в м. Одесі загальною площею 29,6 кв.м.
Ухвалою судді від 30.11.2018 року провадження у справі було відкрито та призначено судове засідання.
Одночасно з подачею позову позивач звернувся до суду з заявою, якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Комунальному підприємству «Міське агентство з приватизації житла» та іншим особам видавати розпорядження на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1, а також свідоцтво про право власності на зазначену квартиру.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Суд, проаналізувавши матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.1, п.2 та п.3 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб ; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов’язку вчинити певні дії.
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, а також враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про задоволення заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. . 76, 77, 81, 84 149-154, 157, 353 ЦПК України суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_2, Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», про визнання недійсним договору найму, скасування наказу про анулювання, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності ,– задовольнити.
Вжити по справі за позовом ОСОБА_1 до Київської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_2, Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла», про визнання недійсним договору найму, скасування наказу про анулювання, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання права власності - заходи забезпечення позову.
Заборонити Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Комунальному підприємству «Міське агентство з приватизації житла» видавати розпорядження на приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1, а також свідоцтво про право власності на зазначену квартиру.
Обов’язок пред’явлення цієї ухвали до виконання покласти на позивача ОСОБА_1, або його представника за довіреністю (ордером).
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси
Суддя Куриленко О. М.
Судове рішення № 78259303, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 30.11.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 520/18235/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: