Ухвала суду № 78259294, 30.11.2018, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/9352/18

Провадження № 2-з/520/502/18

УХВАЛА

30.11.2018 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Салтан Л.В., розглянувши заяву представника позивача АТ «ОСОБА_1 Аваль» про забезпечення доказів у цивільній справі за позовною заявою АТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ТОВ «РЕМСТРОЙ-Україна», про відновлення порушеного права іпотекодержателя шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування реєстрації права власності, визнання права власності, зобов’язання приватного нотаріуса внести до державного реєстру іпотек та до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запису про реєстрацію обтяження іпотекою нерухомого майна, за позовною заявою ОСОБА_2 до КП «Департамент державної реєстрації, ОСОБА_4, ТОВ «РЕМСТРОЙ-Україна», треті особи: державний реєстратор ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, про визнання недійсним договору та акту приймання-передачі нерухомого майна, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності, витребування майна, визнання права власності на квартиру,-

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2018 року представник позивача АТ «ОСОБА_1 Аваль» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про відновлення порушеного права іпотекодержателя шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16 травня 2018 року, скасування реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, визнання права власності цієї квартири за ОСОБА_2, зобов’язання приватного нотаріуса внести до державного реєстру іпотек та до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запису про реєстрацію обтяження іпотекою цього нерухомого майна.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2018 року об’єднано в одно провадження цивільну справу за позовною заявою АТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, ТОВ «РЕМСТРОЙ-Україна», про відновлення порушеного права іпотекодержателя шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування реєстрації права власності, визнання права власності, зобов’язання приватного нотаріуса внести до державного реєстру іпотек та до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запису про реєстрацію обтяження іпотекою нерухомого майна, та цивільну справу за № 520/10728/18 за позовною заявою ОСОБА_2 до КП «Департамент державної реєстрації, ОСОБА_4, ТОВ «РЕМСТРОЙ-Україна», треті особи: державний реєстратор ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, про визнання недійсним договору та акту приймання-передачі нерухомого майна, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності, витребування майна, визнання права власності на квартиру.

29 листопада 2018 року представник позивача АТ «ОСОБА_1 Аваль» надав заяву надав заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України,заява про забезпечення позову подається, зокрема, одночасно з пред’явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною 2 ст.149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.3 ст. 149 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз’яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного ОСОБА_2 України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому, насамперед забезпечення позову шляхом накладення арешту повинно бути обґрунтовано доказами, щодо наявності у відповідача у власності об’єктів нерухомого майна, на які позивач просить накласти арешт.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Цей правовий висновок міститься у постанові Верховного суду України у справі за № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2018 року, накладено арешт на спірну квартиру.

Суд вважає, що слід відмовити у задоволенні заяву про забезпечення доказів, оскільки судом вже розглянуто аналогічну заяву.

Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви АТ «ОСОБА_1 Аваль» про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою АТ «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про відновлення порушеного права іпотекодержателя шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування реєстрації права власності, визнання права власності, зобов’язання приватного нотаріуса внести до державного реєстру іпотек та до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна запису про реєстрацію обтяження іпотекою нерухомого майна - відмовити.

Копію ухвали суду надіслати учасникам процесу для відома.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Салтан Л. В.