Ухвала суду № 78259053, 30.11.2018, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/4402/18

Провадження № 2/484/1777/18

Ухвала

про залишення позову без руху

для надання доказів та уточнення позовних вимог

30 листопада 2018 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

суддя: Максютенко О.А.

секретар судового засідання Завірюха В.Ю.

сторони по справі:

позивач ОСОБА_1

відповідач приватне сільськогосподарське підприємство «Корпорація України»

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Корпорація України», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділ у Первомйському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про зобов’язання повернути земельну ділянку

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача: ОСОБА_3

встановив:

позивач звернувся з позовною заявою з вимогою про зобов’язання відповідача повернути земельну ділянку площею 7.9199 га. її власнику ОСОБА_1 в натурі і свої вимоги мотивує тим, що йому на праві приватної власності відповідно до Державного акту належить земельна ділянка площею 7.92 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Лукашівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

В огбрунтування позову зазначає, що 13 червня 2005 року між відповідачем був укладений договір оренди землі строком на 5 років, у вказаний договір внесено запис до Книги записів державної реєстрації договорів оренди землі по Лукашівській сільській раді 23..05.2007 року. Вважає дану реєстрацію незаконною здійснену з порушенням вимог чинного законодавства, що призводить автоматично після закінчення строку дії договору на його переукладення, а не заключення додаткової угоди через місяць після закінчення основного договору.

23.05.2007 року було укладено додаткову угоду до договору оренди землі на 10 років.

З 2014 року по 2016 рік позивач почав одноосібно займатись господарством та використовувати земельну ділянку.

01.09.2016 року відповідач незаконно зібрано врожай на земельній ділянці позивача, про що було внесені відомості до ЄРДР за № 12016150110002416 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України та на даний час проводиться досудове розслідування. В ході досудового розслідування на підставі висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно криміналістичного центру від 01.02.2017 року №34 було встановлено, що додаткова угода до договору оренди землі за № 040602200005 від 24.06.2011 року виконана не позивачем ОСОБА_4 і іншою особою.

Позивач зазначає, що вказану угоду не можна вважати укладеною, оскільки вона укладена з порушенням норм чинного законодавства без проведення державної реєстрації.

Також зазначає, що позивач уклав договір оренди земельної ділянки з ПА «Схід» 10 липня 2018 року, однак відповідач не повертає земельної ділянки у добровільному порядку.

В обґрунтування позову позивач посилається на ст..1212,1213 ЦПК, які передбачають загальні положення про зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави та повернення в натурі безпідставно набутого майна.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.

До такого висновку дійшов Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 24 вересня 2014 року, розглянувши справу №6-122 цс 14, предметом якої був спір про стягнення безпідставно набутих коштів.

В позові позивач посилається на договір оренди та на додаткову угоду однак в не надає доказів щодо визнання їх нечинними чи недійсними.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав..

Відповідно до ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.1,2,5ст.95ЦПК України письмовими доказа миє документи( крімелектронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Подана заява не відповідає зазначеним вимогам п. 3, 4, 5 ч. 3 і ч. 5 ст. 175 ЦПК України, всупереч яким не зазначені обставини позову, ціна позову і розрахунок по вимогах про стягнення середньої заробітної плати. Не зазначено докази на підтвердження цих обставин.

Поряд з цим слід звернути увагу позивача на наступне. Так відповідно до п.8 ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява має містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач відповідно до ч. 2 ст. 84, ч. 5 ст. 177 ЦПК України зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 84 ЦПК України разом з позовом позивач вправі подати клопотання про витребування доказів судом за відповідною формою і змістом.

Згідно ч. 3 ст. 84 ЦПК України у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Згідно ч. 10 ст. 84 ЦПК України визначені наслідки не виконання такої ухвали у разі неподання доказів з неповажних причин або без повідомлення причин. Зокрема якщо відповідач ухилиться від подання доказів суд може визнати заявлену позивачем суму середнього заробітку та ухвалити рішення за наявними у справі доказами.

В задоволенні клопотання позивача про витребування доказів слід відмовити, оскільки воно не відповідає вимогам ст..84 ЦПК України.

Згідно ст.. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

В клопотанні не зазначено яку саме, та за які роки, та місяці необхідно витребувати Книгу записів реєстрації державних актів. Яку саме квитанцію про сплату адміністративних послуг необхідно витребувати.

Не зазначено підстав, що саме у відділі Первомайського району головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області знаходяться дані докази.

Не зазначено про звернення ОСОБА_5 до відділу Первомайського району головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області для отримання зазначених доказів самостійно.

Також, не зрозуміло обставини, як можуть підтвердити дані докази, оскільки позивач не визначився підставами обгрутнування позову.

З наведених вище положень закону вбачається, що недотримання позивачем вимог закону щодо викладу обставин, якими позивач обгрутновує свої вимоги вочевидь створює перешкоди судовому розгляду.

За таких умов суд вважає, за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати усунути вказані недоліки, надавши належним чином оформлену позовну заяву, з копією для відповідача.

З позову вбачається, що позивач просить зобов’язати відповідача повернути безпідставно набуту земельну ділянку на підставі ст..1212, 1213 ЦК України, а відтак йому необхідно дати докази безпідставного набуття відповідачем земельної ділянки, докази визнання не чинним договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди.

Крім того, в позовній заяві позивач зазначає, що земельну ділянку передано в оренду АП «Схід», томі позивачу необхідно остаточно визначити склад осіб по справі.

Розяснити, що в іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною. Залишення позовної заяви без руху не є перешкодою для звернення до суду, а необхідністю приведення позивача до виконання вимог закону та сприяє доступу до правосуддя і розгляду справи у порядку визначеному законом у строк.

Керуючись ст.ст. 83,84, 95, 136, 175, 177, 185 ЦПК України

постановив:

позовну заяву ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства «Корпорація України», третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відділ у Первомйському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про зобов’язання повернути земельну ділянку - залишити без руху.

В задоволенні клопотання про витребування доказів відмовити.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі – десять днів з дня отримання ухвали.

Роз’яснити позивачу, що у разі виконання вимог ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде визнана неподаною і повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею і оскарженню не підлягає.

Суддя: