Рішення № 78258655, 03.12.2018, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/1940/18

Провадження № 2/483/661/2018

РІШЕННЯ

Іменем України

03 грудня 2018 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Казанлі Л.І.,

за участю секретаря Гречки С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

10 жовтня 2018 року акціонерне товариство комерційний банк (далі - АТ КБ) «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 10 вересня 2010 року між ним та відповідачкою було укладено кредитний договір, відповідно до якого АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надало відповідачці кредит в розмірі 6 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, а остання була зобов'язана щомісячно сплачувати платіж в рахунок погашення кредиту та відсотків за його користування. Відповідачка не виконувала своїх зобов'язань зі сплати обов'язкового щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту. Її заборгованість за вказаним договором станом на 24 вересня 2018 року складає 18 391 грн 92 коп.. Посилаючись на викладене, просив стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості за кредитним договором.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, надавши заяви про розгляд справи за їхньої відсутності; позивач, крім цього, зазначив, що повністю підтримує заявлені вимоги, відповідачка вказала, що позов визнає частково, оскільки позивачем було безпідставно збільшено відсоткову ставку без погодження з нею.

Дослідивши письмові докази, що є у справі, суд дійшов такого.

10 вересня 2010 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, що складається із заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку, викладених на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/. Вказане підтверджується змістом заяви позичальника, в якій вказано, що вона із вищезазначеними документами ознайомлена та погоджується, що ці документи разом із заявою складають кредитний договір (а. с. 5).

Згідно з п.п. 2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором, у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.

Відповідачка не виконувала своїх зобов'язань зі сплати обов'язкового щомісячного платежу в рахунок повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. Її заборгованість за вказаним договором станом на 24 вересня 2018 року складає 18 391 грн 92 коп., з яких: 12 031 грн 75 коп. - заборгованість з процентів за користування кредитом, 9 009 грн 34 коп. - заборгованість за пенею, а також суми штрафів - 500 грн (фіксована частина) та 852 грн (процентна складова). Ці обставини підтверджуються розрахунком заборгованості за кредитним договором (а. с. 22-24).

Крім того, із вказаного розрахунку вбачається, що з 01 вересня 2014 року позивачем було збільшено розмір ставки для нарахування процентів до 34,80% річних, а з 01 квітня 2015 року - до 43,20% річних. Разом із тим кредитним договором не передбачено збільшення процентної ставки до вказаних розмірів, і в матеріалах справи відсутні докази щодо погодження з відповідачкою такого збільшення.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Суд дійшов висновку, що відповідачка порушила умови договору та не виконала взяті на себе зобов'язання, тобто в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов'язань, а тому у суду є підстави для задоволення позову.

Разом з тим, суд вважає що оскільки позивачем було збільшено розмір процентів в односторонньому порядку з порушенням умов договору та вимог чинного законодавства і у відповідачки відсутня заборгованість за тілом кредиту, а тому вимога про стягнення суми процентів задоволенню не підлягає.

Також, як вбачається з кредитного договору, підставою нарахування банком штрафу є порушення позичальником строків платежів (п. 5.3 Умов). Така ж підстава зазначена для нарахування пені за договором (п.п. 5.1, 3.2.2 Умов).

За змістом ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За змістом ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виходячи з аналізу зазначених правових норм, пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій, тому не можуть бути застосовані одночасно, оскільки це приведе до застосуванням подвійної цивільно-правової відповідальності одного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зобов'язання.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення пені за порушення строків платежів задоволенню не підлягають.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 352 грн, з яких: штраф - 500 грн (фіксована частина) та 852 грн (процентна складова).

Позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 1 762 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до суми задоволених позовних вимог, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 129 грн 53 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263- 265ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Цивільний позов акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570) в рахунок заборгованості станом на 24 вересня 2018 року за кредитним договором від 10 вересня 2010 року - 1 352 (одну тисячу триста п'ятдесят дві) гривні, а також 129 (сто двадцять дев'ять) гривень 53 копійки - в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: