Постанова № 78254511, 27.11.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4456/18

Провадження № 3/191/993/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2018 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко Г.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Головного Управління ДФС у Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, який народився 14.10.1960 року в м. Синельникове, Дніпропетровської області, директор ПП «Росинка» проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії АЕ530640 виданий 23 січня 2008 року Синельниківським МРВ УМВС України в Дніпропетровській області, за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу №757 від 17.10.2018 року, при проведенні фактичної перевірки ПП «Росинка» магазина «Злагода» за адресою Синельниківський район с. Роздори пров. Кооперативний, 3, Дніпропетровської області, директор ОСОБА_1, в магазині «Злагода» за адресою Синельниківський район с. Роздори пров. Кооперативний, 3, Дніпропетровської області, 17.10.2018 року о 16 годині 40 хвилин, здійснював розрахункові операції з продажу товару без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункового документу встановленої форми-фіскального касового чека, в супереч п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06 липня 1995 року. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.155-1КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, але до початку судового розгляду надав суду заяву в якій просить розглядати справу без його участі.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст.256 КУпАП України у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа)при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.

Частиною 1 ст.155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

До складу адміністративного правопорушення входить суб’єкт, об’єкт, суб’єктивна сторона та об’єктивна сторона.

Згідно п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»- суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Отже, за змістом диспозиції частини 1 статті 155-1 КУпАП, суб’єктом даного адміністративного правопорушення - є суб’єкт господарювання, який здійснює проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення, відсутні документи, які б підтверджували той факт, що ОСОБА_1 є суб’єктом господарювання, у зв’язку з чим, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 є суб’єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.

Також із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, щопри складанні вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення №757 від 17.10.2018 року, посадовою особою не в повному обсязі та некоректно викладено суть адміністративного правопорушення з огляду на те, що фабула інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення викладена неналежним чином, без зазначення місця вчинення правопорушення ( найменування населеного пункту: місто, село, селище, якого району, якої області) і в чому саме воно виразилося, при цьому, у справі про адміністративне правопорушення взагалі відсутні належні та допустимі докази вчинення інкримінуємого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Окрім даних адміністративного протоколу про те, що ОСОБА_1 здійснював розрахункові операції з продажу товару без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункового документу встановленої форми-фіскального касового чека, та акту (довідки) за результати перевірки ПП «Росинка» магазина «Злагода» № 0401/04/36/14/РРО/30325391, від 22.10.2018 року, нічим не підтверджено, інших доказів його вини не надано, тому не може вважатися достатнім та належним доказом вчинення адміністративного правопорушення.

Оскільки складом правопорушення є наявність усіх об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, суд вважає, в даному випадку склад правопорушення відсутній.

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що « кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». Згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

У справі «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Таким чином, суд приходить до висновку , що матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не дають можливості ухвалити обґрунтоване та законне рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки суду не надані докази на підтвердження того, що він є суб’єктом цього складу правопорушення.

У зв’язку з викладеним, згідно ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1, складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: ОСОБА_2