Рішення № 78253788, 28.11.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/3754/18

Провадження № 2/311/1396/2018

28.11.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,

при секретарі: Осінцевій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Василівка цивільну справу за позовом Управління поліції охорони в Запорізькій області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

24 жовтня 2018 року до Василівського районного суду Запорізької області надійшла позовна Управління поліції охорони в Запорізькій області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 05.12.2016 року Управлінням поліції охорони в Запорізькій області було укладено трьохсторонній договір №921 з Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту та ОСОБА_2 про навчання поліцейського за кошти поліції охорони з наданням професії 5169 «Охоронець». Згідно з п.2.4. договору, «Підрозділ» - позивача було зобов'язано перерахувати «Навчальному закладу» кошти за навчання «Поліцейського» - ОСОБА_2 протягом 3 банківських дній після надходження рахунку за навчання в розмірі 23943,48 грн. Відповідно до п.4.4 договору, «Поліцейський» - ОСОБА_2 після закінчення «Навчального закладу» зобов'язаний 17.03.2017 року прибути на службу до підрозділу Управління поліції охорони в Запорізькій області відпрацювати в підрозділах УПО не менше 3 років.

Згідно наказу УПО Запорізької області по особовому складу №259 о/с від 07.11.2016 року ОСОБА_2 було призначено поліцейським за напрямом охорони об'єктів Василівського міжрайонного відділу Управління поліції охорони в Запорізькій області, присвоївши йому спеціальне звання рядового поліції. Відповідно до наказу Вінницького вищого професійного училища Департаменту №162 від 15.11.2016 року рядового поліції ОСОБА_2 зараховано курсантом училища та поставлено на побутове та продовольче забезпечення за встановленими МВС України нормами.

Наказом УПО Запорізької області по особовому складу №145 о/с від 05.06.2018 року ОСОБА_2 звільнено зі служби в поліції відповідно до п.7 ч.7 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» за власним бажанням. На момент звільнення ОСОБА_2 не відпрацював в УПО Запорізької області три роки з дня призначення на посаду, що є порушенням п.4.4 договору. В зв'язку з невиконанням умов договору №921 від 05.12.2016 року ОСОБА_2 було нанесено шкоду УПО Запорізької області в розмірі 28532,45 гривень, яка складається з: витрат на навчання у Вінницькому ВПУ ДПО - 23943,48 гривень, речове майно у сумі 1471,03 гривень, витрат за використану відпустку за 2018 рік (17,5 діб) - 3117,94 гривень. В день звільнення відповідачу було надано для ознайомлення письмове повідомлення про зазначену вище суму заборгованості, з яким ОСОБА_2 ознайомлений і згодний, що підтверджується його підписом. 05.06.2018 року між УПО Запорізької області та ОСОБА_2 укладено угоду про розстрочку у погашенні заборгованості, відповідно до підписаного сторонами графіку. На момент подачі позову строки погашення заборгованості згідно графіку ОСОБА_2 порушені, тому позивач вимушений звернутися до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Управління поліції охорони в Запорізькій області суму заборгованості у розмірі 28532,45 грн. та покласти на відповідача всі судові витрати.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 08 листопада 2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача Управління поліції охорони в Запорізькій області не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, проте на адресу суду надано письмову заяву представника позивача Гостіщевої І.В. з проханням розглянути справу у відсутність представника позивача, заявлені позовні вимоги підтримують у повному обсязі за підставами, викладеними у позовній заяві та просять позов задовольнити (а.с.38).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, проте подану заяву відповідача ОСОБА_2 про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує (а.с.40).

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; , учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст.3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

Частиною 2 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

У відповідності до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Судом встановлено, що наказом Вінницького вищого професійного училища Департаменту поліції охорони за № 162 від 15.11.2016 року зараховано слухачем училища рядового поліції ОСОБА_2, направленого на навчання УПО в Запорізькій області, поставлено на побутове та продовольче забезпечення за нормами, встановленими МВС України, згідно укладеного договору, завірена копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.24).

05 грудня 2016 року Управлінням поліції охорони в Запорізькій області було укладено трьохсторонній договір №921 з Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту та ОСОБА_2 про навчання поліцейського за кошти поліції охорони з наданням професії 5169 «Охоронець», копія якої міститься в матеріалах справи (а.с.17-22) та згідно з умовами якого, відповідно до п.1.1 вказаного договору підрозділ направляє поліцейського для проходження навчання у Вінницькому вищому професійному училищі Департаменту поліції охорони за професією 5169 «Охоронець» і кваліфікацією 3-го розряду у період з 15.11.2016 року до 16.03.2017 року (а.с.17).

Відповідно до п. 4.4 Договору ОСОБА_2 зобов'язаний прибути після закінчення Навчального закладу на службу до Управління поліції охорони в Запорізькій області 17.03.2017 року і відпрацювати в підрозділах УПО Запорізької області не менше 3 (трьох) років.

Відповідно до п.4.5 вказаного Договору у разі неприбуття або відмов стати до роботи у підрозділі, відрахування з навчання або звільнення зі служби в поліції протягом 3 (трьох) років після закінчення Навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі п.2,4 частини першої ст.77 Закону України «Про національну поліцію», ОСОБА_2 відшкодовує підрозділу витрати, пов'язані з його навчання та витрати, які здійснив підрозділ у зв'язку із виплатою йому грошового утримання за час навчання.

Наказом Управління поліції охорони в Запорізькій області за № 259 о/с від 07.11.2016 року по особовому складу, ОСОБА_2 призначено поліцейським (за напрямком охорони об'єктів) Василівського міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Запорізькій області, з посадовим окладом 1700,00 гривень, присвоївши йому спеціальне звання рядового поліції, закріпивши за ним спеціальний жетон з індивідуальним номером (0022463) з 07.11.2016 року, та копія даного наказу міститься в матеріалах справи (а.с.23).

Наказом Управління поліції охорони в Запорізькій області №145 о/с від 05.06.2018 року по особовому складу, відповідно до п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за власним бажанням капрала поліції ОСОБА_2 (0022463) поліцейського взводу охорони об'єктів та публічної безпеки Василівського міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Запорізькій області з 05.03.2018 року, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.25).

Відповідно до Довідки - розрахунку №14_СпМ-011 від 05.06.2018 року вартості речового майна з ОСОБА_2, поліцейського ОО Василівського МВ УПО, складеної спеціалістом групи ресурсного забезпечення ОСОБА_4, вартість речового майна складає 1471,03 гривень (а.с.28).

Згідно з Розрахунковим листком за червень 2018 року, складеного заступником головного бухгалтера УПО Запорізької області ОСОБА_5 від 10.10.2018 року, капрал поліції поліцейський ОО Василівськоого МВ УПО ОСОБА_2 має борг перед підприємством у сумі 3117,94 гривень, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.29).

Як вбачається з Графіку погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Управлінням поліції охорони в Запорізькій області за навчання станом на 05.06.2018 року ОСОБА_2 має борг перед УПО Запорізької області за навчання за кошти кредитора по Договору №921 від 05.12.2016 року на суму 28532,45 гривень. Кредитор надав ОСОБА_2 розстрочку у погашенні заборгованості, згідно графіку погашення боргу: на протязі червня 2018 року в сумі 4076,06 гривень - до 30.06.2018 року, на протязі липня 2018 року в сумі 4076,06 гривень - до 31.07.2018 року; на протязі серпня 2018 року в сумі 4076,06 гривень - до 31.08.2018 року; на протязі вересня 2018 року в сумі 4076,06 гривень - до 31.09.2018 року; на протязі жовтня 2018 року в сумі 4076,06 гривень - до 31.10.2018 року; на протязі листопада 2018 року в сумі 4076,06 гривень - до 31.11.2018 року; на протязі грудня 2018 року в сумі 4076,06 гривень - до 31.12.2018 року; з яким ОСОБА_2 ознайомлений та був згодний, що підтверджується його підписом на укладеному Графіку (а.с.27).

Вищевказана сума заборгованості відповідачем ОСОБА_2 не оспорена, відгуку та заперечень на позов відповідачем до суду не пред'явлено.

В ході судового розгляду справи відповідач ОСОБА_2 заперечень проти позову не надав, будь-яких доказів, які б спростували доводи позивача, відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, суду не подано та в суді не доведено, нарахованої позивачем суми боргу відповідачем ОСОБА_2 не оспорено.

До теперішнього часу позичальник ОСОБА_2 заборгованість за Договором у добровільному порядку не погасив, тому Управління поліції охорони в Запорізькій області, позивач по справі, вимушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати у боржника виконання його обов'язків. Зобов'язання виникають на засадах, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно висуваються.

У відповідності зі ст.527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлене договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.610 ЦК України, невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України вказано, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплатити проценти.

Враховуючи вищевикладені правові норми та встановлені судом обставини, приймаючи до уваги, що невиконанням зобов'язань відповідачем ОСОБА_2 за трьохстороннім Договором від 05.12.2016 року за № 921 між Управлінням поліції охорони в Запорізькій області з Вінницьким вищим професійним училищем Департаменту та ОСОБА_2 про навчання поліцейського за кошти поліції охорони з наданням професії 5169 «Охоронець», були порушені права позивача у справі, та приймаючи до уваги невиконання протягом тривалого періоду часу відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань за вищевказаним договором, суд приходить до висновку, що заявлені Управлінням поліції охорони в Запорізькій області позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, та крім того, відповідачем ОСОБА_2 визнані у повному обсязі, що у відповідності до положень ст..82 ЦПК України, не підлягає доведенню, тому суд вважає необхідним позов задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача Управлінням поліції охорони в Запорізькій області заборгованість у загальному розмірі - 28532,45 гривень, яка складається з: витрат на навчання у Вінницькому ВПУ ДПО - 23943,48 гривень, речове майно у сумі 1471,03 гривень, витрат за використану відпустку за 2018 рік (17,5 діб) - 3117,94 гривень, яка до теперішнього час не погашена, що підтверджено наданою позивачем Графіком погашення заборгованості від 05.06.2018 року, та Довідкою-розрахунком вартості речового майна від 05.06.2018 року та Розрахунковим листком від 10.10.2018 року, які є в матеріалах справи (а.с.27,28,29).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

Тому, заявлені Управлінням поліції охорони в Запорізькій області позовні вимоги в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 судових витрат у вигляді судового збору, суд вважає необхідним, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_2 понесені позивачем та документально ним підтверджені судові витрати з оплати судового збору в загальній сумі 1762,00 грн. (а.с.1).

Керуючись ст.ст. 3, 6, 20, 509, 626, 627, 628, 638, 509, 610, 1050 ЦК України, ст.ст.9, 12, 13, 76, 81, 133, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Управління поліції охорони в Запорізькій області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації та фактичного проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь Управління поліції охорони в Запорізькій області (69118, м.Запоріжжя, вул.Водограйна буд.3, розрахунковий рахунок № 26001306255838 у Запорізькому обласному управління АТ «Ощадбанк», МФО - 313957, код ЄДРПОУ - 40108947) - суму витрат, пов?язаних з навчанням, в розмірі - 28532 (двадцять вісім тисяч п'ятсот тридцять дві) гривні 45 копійок та судовий збір в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок, а всього - 30294 (тридцять тисяч двісті дев'яносто чотири) гривні 45 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області.

У відповідності до п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО