Рішення № 78252710, 22.10.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2018 року Справа № 0440/7227/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом, в якому просив:

- визнати дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо списання грошових коштів у сумі 14 892 грн. з розрахункового рахунку НОМЕР_1, за кодом КЕКВ 2111 "заробітна плата" відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження 12.07.2018 - неправомірними;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повернути безпідставно списані грошові кошти у сумі 14 892 грн. на розрахунковий рахунок Головного управління НОМЕР_1, відкритий у Філії - Дніпропетровське обласне управління публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", МФО 305482, код ЄДРПОУ 31910427, за кодом економічної класифікації видатків (КЕКВ 2111 "заробітна плата").

В обґрунтування позову позивач зазначив, що державним виконавцем до Філії - Дніпропетровського обласного управління АТ "Ощадбанк" надіслана платіжна вимога, на підставі якої 27.08.2018 року з розрахункового рахунку НОМЕР_1, за кодом економічної класифікації видатків 2111 "заробітна плата", відкритого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, списані грошові кошти у сумі 14 892,00 грн. 12.07.2018 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 804/199/422/18-ц від 11.07.2018 року про зобов'язання ГУ ПФУ України поновити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, у розмірі 35 % пенсії, обчисленої відповідно до ст.21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з вересня 2017 р. Зазначена постанова отримана пенсійним фондом 13.07.2018 року. Списання грошових коштів здійснено відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.08.2018 року.

Позивач вважає, що постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження не є виконавчим документом в розумінні ст.3 Закону України "Про виконавче провадження", а тому не може бути підставою для примусового списання грошових коштів.

Ухвалою суду від 17.10.2018 року відкрито спрощене провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

На адресу суду 25.10.2018 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження, зареєстроване в АСВП № 56763351/В2 з виконання виконавчого листа по справі № 804/199/422/18-ц, виданого 11.07.2018 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, у розмірі 35 відсотків пенсії, обчисленої відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з вересня 2017 року.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

В даному випадку боржником є юридична особа, у зв'язку з чим на день відкриття виконавчого провадження виконавчий збір складав 14 892 грн. Твердження позивача про те, що р/р НОМЕР_1, за кодом економічної класифікації видатків 2111 «заробітна плата» є хибним та таким що не відповідає дійсності, оскільки за всіма виконавчими провадженнями відносно боржника ГУ ПФУ у Дніпропетровській області з цього р/р сплачуються витрати виконавчого провадження та на депозитний рахунок ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надходять кошти витрат на проведення виконавчих дій. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання своїх представників не направили, про день та час його проведення повідомлялися належним чином. Від позивача надійшла заява про розгляд даної справи за відсутності їх представника.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області перебувало виконавче провадження, зареєстроване в АСВП №56763351/В2 з виконання виконавчого листа по справі № 804/199/422/18-ц, виданого 11.07.2018 р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, у розмірі 35 відсотків пенсії, обчисленої відповідно до статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з вересня 2017 року.

Відповідно до вимог ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було винесено постанову від 12.07.2018 р. про відкриття виконавчого провадження ВП №56763351/В2 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа. Вказаною постановою боржника зобов'язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Також, пунктом 3 вказаної постанови було постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи у розмірі 14 892 грн.

Відповідно до вимог ст.42 Закону України «Про виконавче провадження» 12.07.2018 р. державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 109 грн.

31.07.2018 р. до відповідача надійшла письмова інформація боржника від 23.07.2018 р. про поновлення виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1, у розмірі 35 відсотків пенсії, обчисленої відповідно до ст.21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з вересня 2017 року та виконання вимог виконавчого документу; доплата з 01.09.2017 р. по 31.07.2018 р. склала 1601,50 грн., пенсія ОСОБА_1 складала 4 136,80 грн., а з урахуванням вищезазначеного рішення суду складає 7 384,30 грн., розрахунок складено ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 18 липня 2018 року.

Так, самостійно боржником до відкриття виконавчого провадження вимоги виконавчого документу виконані не були, 17.08.2018 р. державним виконавцем складено платіжну вимогу про стягнення суми виконавчого збору у розмірі 14 892 грн., яка для виконання направлена до АТ «Ощадбанк».

Правомірність дій відповідача, щодо списання грошових коштів у сумі 14 892 грн. з розрахункового рахунку НОМЕР_1 є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Так, указом Президента України від 06.04.2011 року № 385/2011 затверджено Положення про Державну виконавчу службу України, відповідно до пункту 7 якого ДВС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах, міжрайонних та міськрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень ДВС України.

Згідно із Положенням про Державну виконавчу службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року №229, Державна виконавча служба України є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів відповідно до закону.

З 07.04.2015 року вказане Положення про Державну виконавчу службу України втратило чинність у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2015 року №150, якою погоджено пропозицію Міністерства юстиції щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Міністерство постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 року №17 "Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції" функцій і повноважень Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, які припинені.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 року №17 ліквідовано Державну реєстраційну службу та Державну виконавчу службу, покладено на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м.Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Крім того, пунктом 2 зазначеної постанови встановлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у сферах, зазначених у пункті 1 цієї постанови.

Статтею 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2832/5 "Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України", який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за №1302/29432, органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).

За таких обставин, суд вважає за необхідне замінити відповідача по справі, на належного - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Аналізуючи викладені обставини, суд приходить до наступного.

Частиною 5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Згідно з п.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 р. № 2832/5) (далі - Інструкція) стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про виконавче провадження". Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Отже, одночасно із відкриттям виконавчого провадження у боржника виникає заборгованість із сплати виконавчого збору.

Пунктом 3 постанови про відкриття ВП56763351/В2 від 12.07.2018 р. було постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 14 892 грн.

В межах ВП№56763351/В2 не було встановлено підстав для не стягнення з боржника виконавчого збору.

Крім того, постанова про відкриття ВП№56763351/В2 від 12.07.2018 сторонами не оскаржувалась, а отже є чинною та підлягає обов'язковому виконанню.

28.08.2018 р. на депозитний рахунок Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було перераховано грошові кошти в сумі 14 892 грн. - виконавчого збору, на підставі п.3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.07.2018 р.

Згідно з п.5.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду, а також у випадках, установлених законом.

Відповідно до п.5.2. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті примусове списання коштів банки виконують з рахунків, які відкриті клієнтами в банках відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Примусове списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або бюджетних установ, здійснюється органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.

У разі надходження до банку платіжних вимог на примусове списання коштів з цих рахунків вони передаються для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, якщо це передбачено договором між банком та органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, або повертаються стягувачу без виконання відповідно до пункту 2.18 глави 2 цієї Інструкції.

Відповідно до розпорядження державного виконавця від 28.08.2018 р. було перераховано виконавчий збір на користь держави в сумі 14 892 грн. - платіжне доручення № 1310 від 28.08.2018 р.

Кошти виконавчого збору в сумі 14 892 грн. перераховані за платіжним дорученням ГТУЮ у Дніпропетровській області від 28 серпня 2018 р., згідно відмітки Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області 30 серпня 2018 року до Державного бюджету України.

В силу ч.1 ст.5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частин 5, 6 ст.26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Закону № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до частин 3, 4 ст.27 Закону №1404-VIII при примусовому виконанні рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Відповідно до п.8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 р., в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.

Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Пунктом 7 Розділу ІХ Інструкції №512/5 визначено, що при виконанні рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, у разі якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основну винагороду приватного виконавця та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках, виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основну винагороду приватного виконавця та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення. Після завершення виконавчого провадження з виконання рішення, за яким боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, якщо виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основна винагорода приватного виконавця та штрафи не стягнуто, виконавець відкриває виконавчі провадження за відповідними постановами та вживає заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом, шляхом звернення стягнення на кошти та інше належне боржнику майно.

Аналіз зазначених норм, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, у сукупності дає підстави для висновку, що стягнення виконавчого збору відбувається безпосередньо в процесі примусового виконання рішення без винесення окремої постанови про стягнення виконавчого збору.

В той же час, підставою для винесення окремої постанови про стягнення виконавчого збору є повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, при цьому, виконання постанови про стягнення виконавчого збору відбувається в порядку, встановленому для примусового виконання виконавчих документів.

У даному випадку у державного виконавця були законні підстави 12 липня 2018 року для стягнення з боржника виконавчого збору, що і зазначено у п.3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 12 липня 2018 року.

Доказів, які б спростували доводи відповідача, позивач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 287 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 287 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя Кучма К.С.