Рішення № 78252336, 28.11.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/10861/16-ц

Провадження № 2/243/29/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 листопада 2018 року м. Слов’янськ

Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Старовецького В.І.

за участю секретаря судового засідання Каліух К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов’янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», за участю третьої особи Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири, стягнення судових витрат та витрат на проведення оцінки розміру збитків,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_3 підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», за участю третьої особи Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири, стягнення судових витрат та витрат на проведення оцінки розміру збитків, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 (колишня Горького) м. Миколаївка Донецької області.

15 жовтня 2016 року о 09 годині 10 хвилин у вказаній квартирі відбулося залиття гарячою водою внаслідок прориву трубопроводу системи опалення, у зв’язку із чим ОСОБА_1 викликала працівників ОСОБА_3 підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго». 17 жовтня 2016 року позивач звернулася з письмовою заявою до відповідача про складання акту обстеження квартири, оскільки день залиття був вихідним днем та вхідна кореспонденція не реєструвалася. В той же день комісією було складено акт обстеження квартири № 8. Згідно відомостей, відображених в акті, залиття відбулося через дерев’яне горищне перекриття та міжповерхове перекриття в результаті пориву трубопроводу системи опалення (горищна розводка). В результаті залиття були пошкоджені стеля, оздоблена штучним матеріалом, шпалери на стінах та лінолеум на підлозі – в кухні, спальні та коридорі. В санвузлі пошкоджені стеля, стіни та підлога. Через потрапляння води відбулося замикання електропроводки в спальні, кухні, санвузлі, коридорі. Були пошкоджені меблі та інше майно в квартирі.

Позивачі зверталися до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВВ» з проханням провести обстеження даної квартири. В акті, складеному комісією від 18 жовтня 2016 року зазначено, що обстеження квартири АДРЕСА_2 проводилося у зв’язку із залиттям з системи опалення.

Обстеженням було встановлено, що залиття сталося через дерев’яне горищне перекриття, внаслідок пориву труб опалення (горищної розводки), внаслідок чого структура стелі порушена та потребує ремонту. Шпалери на стінах та лінолеум на підлозі в кухні, санвузлі, коридорі – деформовані та підлягають заміні. Через попадання води пошкоджений стабілізатор напруги WDS-10000 LVXEO, пошкоджена побутова техніка та потребує ремонту та заміни. В результаті залиття пошкоджені меблі, а саме кухонний гарнітур, шафа в спальні, порушена цілісність конструкцій, робочих та облицюваних поверхонь. Килимове покриття, штори, гардини потребують косметичного ремонту.

Для визначення розміру спричиненої матеріальної шкоди, внаслідок залиття вказаної квартири позивачі звернулися до експерта. В звіті про оцінку величини (вартості) витрат на відновлення (ремонт) пошкоджень квартири АДРЕСА_3 внаслідок залиття, зазначено, що підсумкова ринкова вартість відшкодування шкоди, спричиненої залиттям внутрішньої обробки квартири складає 30 853 гривень без НДС, що за курсом НБУ еквівалентно 1 207 доларів США.

Згідно відомостей, відображених в акті колективного виробничо-комерційного підприємства «Побутрадіотехніка» від 16 листопада 2016 року, складеного комісією встановлено, що в результаті потрапляння води на схематичні плати стабілізатор напруги WDS-10000 LVXEO прилад ремонту та відновленню не підлягає.

Відповідно до висновків комісій, що були складені під час обстеження вищезазначеної квартири внаслідок залиття пошкоджений кухонний гарнітур, вартість якого складає 63 345 гривень, що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000017 від 18 листопада 2016 року ОСОБА_4 Вікторівна.

Крім того, в квартирі були залиті брудною водою, що текла через міжповерхове перекриття всі особисті речі, штори, коврове покриття, які позивачу довелося віддати до хімчистки та прати, на що було витрачено значні кошти. В результаті залиття квартири позивачам завдано матеріальну шкоду на загальну суму 103 726 гривень 86 копійок.

Неправомірними діями відповідача позивачам завдано моральної шкоди, яка полягає у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації. Розмір відшкодування за завдану моральну шкоду позивач ОСОБА_1 оцінює у 10 000 гривень. На підставі чого просять суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 93 442 гривень 52 копійки, моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень, понесені судові витрати позивача та витрати за проведення експертного звіту у розмірі 600 гривень, на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 10 284 гривень 34 копійок та судові витрати.

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, до судового засідання не з’явились, надали до суду заяви, в яких наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, просили їх задовольнити та розгляд справи провести без їхньої участі, проти винесення заочного рішення не заперечували (а.с.188-189 т.2).

Представник позивачів ОСОБА_5, яка діє на підставі Ордеру від 16 грудня 2017 року, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, до судового засідання не з’явилась, надала заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, розгляд справи провести без її участі та проти винесення заочного рішення не заперечувала (а.с.187 т.2). У судових засіданнях, у яких представник позивачів приймала участь, підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні та надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у позові.

Представник відповідача ОСОБА_3 підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується звітом про направлення судової повістки, до судового засідання не з’явився, причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення або розгляд справи без його участі до суду не надав (а.с.184 т.2). У судових засіданнях, у яких

представник відповідача ОСОБА_6 приймав участь пояснив, що з позовними вимогами не згоден, оскільки суми матеріальної та моральної шкоди позивачами суттєво завищені. Вважає, що експертне дослідження № 613/614 від 20 листопада 2017 року було проведено із порушеннями, а саме при проведенні експертизи не був присутній представник відповідача, експертом не було враховано відсоток зносу пошкоджених меблів та в акті обстеження квартири не зазначено перелік майна, яке досліджувалося при проведення вищевказаної експертизи. Вказав, що залиття квартири позивачів відбулося внаслідок пориву трубопроводу в будинку, який обслуговує КП «Сервіскомуненерго».

Представник третьої особи Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, до судового засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі (а.с.154 т.2).

Допитана у раніше призначеному судовому засіданні експерт ОСОБА_7 пояснила, що кухонний гарнітур, з огляду на його стан після залиття квартири позивачів підлягав відновлювальному ремонту. У відповідності до встановлених законом нормативних актів та методик, а саме методики щодо товарознавчої експертизи меблевих виробів, що застосовувалася при визначенні вартості матеріальної шкоди, завданої залиттям меблів, кухонний гарнітур підлягав ремонту та відновленню без урахування відсотку зносу. З огляду на те, що стабілізатор напруги був пошкоджений повністю і не підлягав ремонту, то у відповідності до методичних рекомендацій щодо дослідження електропобутових приладів, на підставі яких визначався розмір матеріальної шкоди при його пошкодженні, стабілізатор напруги відновленню не підлягав, а розмір матеріальної шкоди, завданої його залиттям, визначався розрахунковим методом з урахуванням відсотку зносу.

Суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов’язковою (ч. 1 ст. 128 ЦПК України).

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик (ч. 3 ст. 128 ЦПК України).

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур’єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (п. 1 ч. 1 ст. 128 ЦПК України).

Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв’язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв’язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику (ч. 9 ст. 128 ЦПК України).

Судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв’язку з їхньою діяльністю (ч. 10 ст. 128 ЦПК України).

Під час розгляду справи, судом приймалися усі передбачені діючим законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідача про місце, день та час розгляду справи. Судом були спрямовані численні судові повістки та виклики за місцезнаходженням відповідача, однак відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, та не з’явився у судове засідання без

повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи у його відсутності від нього до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

З огляду на викладене, оскільки відповідач, будучи повідомленим належним чином про дату, час і місце судового засідання повторно не з’явився у судове засідання без повідомлення причин неявки, що підтверджується поштовою кореспонденцією в матеріалах справи (а.с.169, 176, 184 т.2), не подав відзив, суд приходить до переконання, що у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, зі згоди позивача, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280, 281 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, але в судове засідання не з’явився без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив на позов та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як встановлено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази по справі оцінюються судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності (ст.ст. 77 - 80 ЦПК України).

Судом встановлено, що 2/3 частини квартири АДРЕСА_3 належить на праві власності ОСОБА_1, 1/3 частини вказаної квартири на праві власності належить ОСОБА_2, що підтверджується Договором дарування частки квартири від 27 грудня 2010 року, Свідоцтвом про право власності на житло від 29 жовтня 1997 року, витягом з Державного реєстру правочинів від 27 грудня 2010 року, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон

відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна від 18 лютого 2017 року (а.с.6-8, 92 т.1).

Згідно акту обстеження, складеного 17 жовтня 2016 року комісією у складі працівників ОСОБА_3 підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вбачається, що було проведено обстеження квартири АДРЕСА_4, власниками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на предмет залиття. Внаслідок обстеження даної квартири ними було встановлено, що затоплення квартири відбулося через дерев’яне горищне і міжповерхове перекриття в результаті пориву трубопроводу системи опалення (горищна розводка). При затопленні були залиті стелі, облицьовані штучним матеріалом, шпалери стін і лінолеум на підлогах в кухні, в спальні, коридорі. У санвузлі затоплені стелю, стіни, підлогу. Через потрапляння води сталося замикання електропроводки в спальні, кухні, санвузлі, коридорі. В результаті затоплення постраждали меблі та інше майно в квартирі (а.с.10 т.1).

Відповідно до акту обстеження, складеного 18 жовтня 2016 року комісією у складі директора ОСОБА_3 підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» ОСОБА_11, заступника директора ОСОБА_11, спеціаліста ОСОБА_12 та власника зазначеної квартири ОСОБА_1 вбачається, що було проведено обстеження квартири АДРЕСА_4 у зв’язку із залиттям. Було встановлено, що затоплення квартири відбулося через дерев’яне горищне і міжповерхове перекриття в результаті пориву трубопроводу системи опалення (горищна розводка). При затопленні були залиті стелі, облицьовані штучним матеріалом, структура порушена, потребує ремонту. Шпалери стін і лінолеум на підлогах в кухні, спальні, коридорі деформовані, потребують ремонту і заміни. Вийшов з ладу стабілізатор напруги підвищеної точності WDS-10000VA, пошкоджена побутова техніка, потребує ремонту і заміни. В результаті затоплення постраждали меблі, а саме кухонний гарнітур, шафа спальні, порушена цілісність конструкцій, робочих і облицювальних поверхонь. Гардини, штори, килимове покриття потребують косметичного ремонту (а.с.11 т.1).

Згідно акту від 18 жовтня 2016 року, складеного секретарем Миколаївської міської ради та засвідченому сусідами ОСОБА_13, ОСОБА_14, 15 жовтня 2016 року відбулося затоплення квартири № 8 за адресою: м. Слов’янськ, вул. Січових Стрільців, буд. № 41 через дерев’яне перекриття даху і міжповерхове перекриття внаслідок пориву трубопроводу системи опалення (розводка на даху). Внаслідок затоплення було залито стелю, облицьовану штучним матеріалом, порушено її структуру, стеля потребує ремонту. Шпалери та лінолеум у кухні, спальні, коридорі деформовані та потребують заміни. Через потрапляння води сталося замикання електропроводки в спальні, кухні, санвузлі та коридорі. Вийшов із ладу стабілізатор напруги підвищеної точності WDS-10000VA, пошкоджено побутову техніку. Також пошкоджено меблі (кухонний гарнітур, шафа у спальні), порушено цілісність конструкцій, робоча поверхня. Гардини, штори, коврове покриття потребують косметичного ремонту (а.с.15 т.1).

Відповідно до заяви, підписаної мешканцями будинку № 41 по вул. Січових Стрільців у м. Слов’янську, що надійшла до КП «Сервіскомуненерго» 19 жовтня 2016 року, мешканці вищевказаного будинку просили вжити заходи щодо заміни системи опалення, водопостачання, водовідведення, електричних мереж будинку, оскільки труби та електричні мережі є застарілими та знаходяться у дуже поганому стані, через що ситуація, що сталася 15 жовтня 2016 року у квартирі № 8 може повторитися із квартирами інших мешканців зазначеного будинку (а.с.16 т.1).

Як вбачається з акту про технічний стан побутової радіоелектронної апаратури від 16 листопада 2016 року, стабілізатор напруги WDS-10000 LVXEO ремонту та відновленню не підлягає (а.с.17-18 т.1).

Відповідно до даних звіту про оцінку величини (вартості) витрат на відновлення (ремонт) пошкоджень квартири АДРЕСА_3 внаслідок залиття, зазначено, що підсумкова ринкова

вартість відшкодування шкоди, спричиненої залиттям внутрішньої обробки квартири складає 30 853 гривень без НДС, що за курсом НБУ еквівалентно 1 207 доларів США (а.с.101-166 т.1).

Згідно товарного чеку № 14 від 12 листопада 2016 року ОСОБА_1 придбала новий стабілізатор напруги Luxeon вартістю 9 100 гривень (а.с.19 т.1).

На момент звернення до суду вартість кухонного гарнітуру, який був пошкоджений внаслідок залиття квартири, становить 63 345 гривень, що підтверджується рахунком-фактурою № № СФ-0000017 від 18 листопада 2016 року ОСОБА_4 Вікторівна (а.с.20 т.1).

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом норми вищевказаної статті вбачається, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Згідно з ч. 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, судом було встановлено, що квартира, розташована за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Січових Стрільців, 41/8, належить на праві приватної власності позивачам. 15 жовтня 2016 року відбулося залиття гарячою водою належної позивачам квартири № 8. З пояснень сторін та з копій актів було встановлено, що залиття відбулося 15 жовтня 2016 року з причини того, що трапився порив трубопроводу системи опалення через дерев’яне горищне і міжповерхове перекриття.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», чинного на час виникнення спірних правовідносин, виконавець зобов'язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень.

Зазначені обов'язки виконавця передбачені також і Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76.

Розділом 2 Правил визначено, що технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи

технічного огляду жилих будинків, яка включає в себе проведення планових та позапланових оглядів (пункт 2.1 Правил).

Отже, складовою технічного обслуговування є, зокрема, планові огляди, які розподіляються на загальні та профілактичні.

Пункт 2.1.5 Правил передбачає, що періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведено відповідно у додатках 2 та 3 Правил.

Графіки профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та їх результати записуються у відповідних журналах.

Відповідно до додатку 2 до пункту 2.1.5 Правил профілактичне обслуговування системи водопроводу, каналізації, гарячого водопостачання здійснюється кожні 3 - 6 місяців.

Отже, обов'язок із забезпечення своєчасності та відповідної якості житлово-комунальних послуг та здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, у тому числі профілактичне обслуговування системи гарячого водопостачання покладений на виконавця таких послуг, яким є КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго».

Така правова позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 березня 2017 року по справі № 638/9832/15-ц.

У порядку, передбаченому ст. 81 ЦПК України, доказів, які б вказували на те, що КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» у відповідності до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та наведених Правил забезпечив своєчасну заміну трубопроводу системи опалення будинку № 41 по вул. Січових Стрільців у м. Слов’янську матеріали справи не містять, як не містять доказів належного профілактичного обслуговування системи гарячого водопостачання у будинку № 41, тому суд, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності, вважає, що відповідач КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» не спростував презумпції своєї вини та у такому випадку саме у діях відповідача наявний необхідний склад цивільного правопорушення та саме КП Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго» має нести цивільну відповідальність за указане залиття квартири.

Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, налагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно із роз'ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

За висновком проведеної у справі комплексної судової будівельно-технічної та

судової товарознавчої експертизи від 20 листопада 2017 року № 613/614, яка виконана Донецьким НДІСЕ Міністерства юстиції України встановлено, що на момент огляду горища експертом, візуально усі комунікації з теплопостачання відновлені, та закриті тепловою ізоляцією, що унеможливлює встановлення причини залиття квартири АДРЕСА_3, однак виходячи з даних засвідчених в актах комісій зазначено, що залиття квартири відбулося внаслідок прориву комунікації (труби) опалення на горищі, оскільки в будинку передбачено верхній (горищний) розподіл комунікацій опалення. Вказаним висновком експерта також встановлено, що розмір збитків, заподіяних власникам під час залиття вищезазначеної квартири, що сталося 15 жовтня 2016 року, станом на час проведення експертизи, становить: 1) вартість ремонтно-відновлювальних робіт з урахуванням вартості матеріалів на момент проведення огляду експертами – 23 588 гривень 59 копійок; 2) вартість відновлювального ремонту кухонного гарнітуру – 8 990 гривень 00 копійок; 3) розмір матеріальної шкоди, спричиненої власнику майна внаслідок пошкодження кухонного гарнітуру, стабілізатору напруги WDS-10000 LVXEO (при залитті) – 14 419 гривень 60 копійок (а.с.37-67 т. 2).

Представником відповідача у судовому засіданні, в якому він був присутній було заявлено клопотання про проведення повторної комплексної судової будівельно-технічної та товарознавчої експертизи, оскільки вважав, що експертне дослідження було проведено із порушеннями.

Проте ухвалою суду від 09 серпня 2018 року представнику відповідача було відмовлено у задоволенні даного клопотання з огляду на те, що суд не вважає висновок експертів № 613/614 від 20 листопада 2017 року необґрунтованим або таким, що суперечить матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.

Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно зі ст. 10 ЖК УРСР громадяни зобов'язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержуватись правил користування жилими приміщеннями.

Позивачами із врахуванням висновків наведеної комплексної судової будівельно-технічної та судової товарознавчої експертизи частково доведено обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, а тому позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню, саме у розмірі 46 998 гривень 12 копійок.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а також на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди заподіяної його життю чи здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

За встановлених обставин, суд приходить до переконання, що саме Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», як юридична особа, яка є відповідальною за технічне обслуговування жилого будинку № 41 по вул. Січових Стрільців м. Слов’янська, повинна відшкодувати позивачам шкоду, що була завдана залиттям квартири, що знаходиться за вищевказаною адресою в розмірі 46 998 гривень 12 копійок, тобто позовні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню. При цьому суд бере до уваги саме суму, визначену комплексною судовою будівельно-технічною та судовою товарознавчою експертизою від 20 листопада 2017 року, як розмір завданої позивачам шкоди. Даний доказ для суду є переконливим з огляду на норми цивільного процесуального законодавства України стосовно допустимості, належності та достатності доказів.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 10 000 гривень суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичний чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадку, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно зі п. 5 Постанови Пленуму від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із змінами внесеними постановою № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачам моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивачі оцінюють заподіяну їм шкоду та з чого вони при цьому виходять, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно роз’яснень, даних у п. 9 вищевказаної Постанови, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує моральні страждання позивача, які пов’язані з її душевними хвилюваннями з приводу залиття квартири, наявність вини відповідача у залитті квартири, у зв’язку із чим, вважає можливим стягнути з відповідача в рахунок заподіяної позивачу моральної шкоди у розмірі 3 000 гривень.

Щодо стягнення з відповідача витрат на проведення експертного звіту у розмірі 600 гривень суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 вказує, що для визначення розміру спричиненої матеріальної шкоди внаслідок залиття квартири вона звернулась до експерта. Вартість проведеного експертного звіту про оцінку величини (вартості) витрат на відновлення (ремонт) пошкоджень квартири АДРЕСА_3 внаслідок залиття, як вказує позивач, становить 600,00 гривень.

Судові витрати, пов’язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 6 ст. 139 ЦПК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 139 ЦПК України, розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Статтею 7 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані

установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Згідно ст. 9 Закону України «Про судову експертизу», атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 року, експертизи та дослідження, що проводяться атестованими судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, здійснюються з урахуванням обмежень, передбачених статтею 7 Закону України «Про судову експертизу».

Судом встановлено, що експертне дослідження, проведене на замовлення позивача з метою встановлення розміру спричиненої шкоди внаслідок залиття квартири було проведено оцінювачем ОСОБА_3 підприємства «Бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_15, проте матеріали даної справи не містять підтвердження атестації оцінювача, яким було проведено дане експертне дослідження. Більш того, відсутні будь-які квитанції або розрахунки, що підтверджують сплату ОСОБА_1 проведення даного експертного дослідження на суму 600 гривень.

Таким чином, вимога щодо стягнення з відповідача витрат на проведення експертного звіту у розмірі 600 гривень задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов’язані із розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачами при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 551 гривень 21 копійок та 1037 гривень 27 копійок (а.с.1-2).

Оскільки позов задовольняється частково, тому на підставі ст. 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати позивачів мають бути відшкодовані відповідачем, а саме на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 311 гривень 18 копійок, на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 249 гривень75 копійки.

Окрім того, оскільки відповідачем було понесено витрати за проведення комплексної судової будівельно-технічної та судової товарознавчої експертизи № № 613/614 від 20 листопада 2017 року, то з позивачів на користь відповідача підлягають стягненню витрати за проведення комплексної судової будівельно-технічної та судової товарознавчої експертизи у сумі 2 019 гривень 35 копійок з кожного.

Керуючись ст.ст. 1, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», п.п. 5, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 10, 18, 61, 64, 156 Житлового кодексу Української РСР, ст. ст. 22, 27, 317, 319, 322, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», за участю третьої особи Миколаївської міської ради Слов’янського району Донецької області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири, стягнення судових витрат та витрат на проведення оцінки розміру збитків – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», ЄДРПОУ 36209174, розташованого за адресою: Донецька область, м. Миколаївка, вул. 50-річчя Слов’янської ТЕС, буд. 22 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Горького)АДРЕСА_5 матеріальну шкоду в сумі 31 332 (тридцять одна тисяча триста тридцять дві) гривні 09 копійок, моральну шкоду в сумі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок та судовий збір в сумі 311 гривень 18 копійки, а всього 34 643 (тридцять чотири тисячі шістсот сорок три) гривень 27 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», ЄДРПОУ 36209174, розташованого за адресою: Донецька область, м. Миколаївка, вул. 50-річчя Слов’янської ТЕС, буд. 22 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Горького)АДРЕСА_5 матеріальну шкоду в сумі 15 666 (п’ятнадцять тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 09 копійок та судовий збір в сумі 249 гривень 75 копійки, а всього 15 915 (п’ятнадцять тисяч дев’ятсот п'ятнадцять) гривень 84 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Горького)АДРЕСА_5, на користь ОСОБА_3 підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», ЄДРПОУ 36209174, розташованого за адресою: Донецька область, м. Миколаївка, вул. 50-річчя Слов’янської ТЕС, буд. 22, витрати за проведення комплексної судової будівельно-технічної та судової товарознавчої експертизи №613/614 від 20 листопада 2017 року в сумі 2 019 (дві тисячі дев’ятнадцять) гривень 35 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Горького)АДРЕСА_5, на користь ОСОБА_3 підприємства Миколаївської міської ради «Сервіскомуненерго», ЄДРПОУ 36209174, розташованого за адресою: Донецька область, м. Миколаївка, вул. 50-річчя Слов’янської ТЕС, буд. 22, витрати за проведення комплексної судової будівельно-технічної та судової товарознавчої експертизи №613/614 від 20 листопада 2017 року в сумі 2 019 (дві тисячі дев’ятнадцять) гривень 35 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Суддя

Слов’янського міськрайонного суду ОСОБА_16