Рішення № 78251570, 23.11.2018, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста ОСОБА_1 Дніпропетровської області

Справа № 213/1620/18

Номер провадження 2/213/996/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2018 року місто ОСОБА_1 Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Алексєєва О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Цапенко О.С.,

без участі сторін,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення штрафу,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що відповідно до договору №KRKRGA00151041 від 23.01.2008 року ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 28396 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 10,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення до 20.02.2023 року. В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором між сторонами укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ОСОБА_3, ОСОБА_2 надали в іпотеку належне їм нерухоме майно, а саме двокімнатну квартиру загальною площею 52,5 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1. Пунктом 33.4 договору іпотеки сторони визначили, що вартість предмета іпотеки складає 169202,00 грн.

В порушення п. 18.7 Договору іпотеки, ст. 9 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 586, 587 ЦК України відповідачі без згоди позивача передали в оренду вказаний предмет іпотеки ОСОБА_4. Пунктом 19.1 договору іпотеки передбачено відповідальність іпотекодавців за порушення будь-якого із передбачених зобов’язань, а саме, у разі порушення зобов’язання, в тому числі п. 18.7 договору, іпотекодавці сплачують на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 100% від вартості предмету іпотеки. Просить стягнути на користь позивача з ОСОБА_3 суму штрафу в розмірі 84601 грн, ОСОБА_2 суму штрафу в розмірі 84601 грн, а також судові витрати.

У відкрите судове засідання представник позивача не з’явився, але до його початку надав суду заяву в якій просить справу розглянути без його участі.

Відповідач у відкрите судове засідання не з’явився з невідомої суду причини, був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Враховуючи вищенаведене справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч.1, ч.5 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, суд, вивчивши матеріали справи та оцінив їх у сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 23 січня 2008 року ЗАТ КБ “Приватбанк”, правонаступником якого є позивач, та відповідач уклали кредитний договір №KRKRGA00151041 відповідно до умов якого Банк зобов’язався надати ОСОБА_2 кредитні кошти у вигляді непоновлювальної лінії у розмірі 28396,00 доларів США на строк з 23 січня 2008 року по 20 січня 2023 року включно зі сплатою за користування кредитом 0,9% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструмента в розмірі суми 1% від виданого кредиту в момент надання кредиту, відсотків за дострокове погашення кредиту, винагороди за резервування ресурсів в розмірі 0,48% річних від суми зарезервованих ресурсів й винагороди за проведення додаткового моніторингу. Пунктом 7.3 вказаного договору визначено, що забезпеченням виконання позичальником зобов’язань за договором виступає іпотека 2-х кімнатної квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_2 згідно договору іпотеки №KRKRGA00151041 від 23 січня 2008 року.

23 січня 2008 року ЗАТ КБ “Приватбанк”, правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2, ОСОБА_3 уклали договір іпотеки квартири №KRKRGA00151041, за яким останні в забезпечення виконання позичальником зобов’язань за кредитним договором №KRKRGA00151041 від 23 січня 2008 року надали в іпотеку нерухоме майно – двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 169202,00 грн (п.п. 1, 33.2, 33.4 договору). Відповідно до п. 18.7 договору іпотеки іпотекодавці зобов’язались, окрім іншого, не передавати предмет іпотеки в оренду (майновий найом) без письмової згоди іпотекодержателя. Пунктом 19.1 договору іпотеки визначено, що у разі порушення іпотекодавцями, в тому числі, п. 18.7 договору, вони сплачують на користь іпотекодержателя штраф у розмірі 100% вартості предмету іпотеки.

Актом державного виконавця Інгулецького відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5, складеного 24 квітня 2018 року при примусовому виконанні виконавчого листа №213/532/16-ц від 23 січня 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ “Приватбанк” боргу в розмірі 8358,38 грн, встановлено, що виходом державного виконавця за адресою: м. Кривий Ріг, пр. Південний, 17/66, двері в квартирі відкрили квартиранти та зазначили, що власника квартири не знають, майно, яке б належало боржнику за вищезазначеною адресою не виявлено, боржник за вказаною адресою не мешкає з 2015 року.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, в тому числі, передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Згідно ч. 1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Частиною першою ст. 811 ЦК України передбачено, що договір найму житла укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами порушення відповідачами п. 18.7 договору іпотеки №KRKRGA00151041 від 23 січня 2008 року, а саме передачу предмета іпотеки без письмової згоди іпотекодержателя в оренду. Акт державного виконавця не є достатнім доказом укладення договору оренди щодо предмету іпотеки за вказаним договором.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами порушення відповідачами зобов’язань за договором іпотеки №KRKRGA00151041 від 23 січня 2008 року, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судовий збір відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 223, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення штрафу відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Алексєєв