Ухвала суду № 78251117, 22.11.2018, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/7964/18

№ провадження 1-кс/208/2713/18

УХВАЛА

Іменем України

22 листопада 2018 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області у складі: головуючого - слідчого судді Ізотова В.М., при секретарі Пентраковській М.В., за участю прокурора Дніпродзержинської місцевої прокуратури ОСОБА_1, слідчого СВ Кам`янського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_2, підозрюваного – ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого, погодженого з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України –

-ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянинаУкраїни, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (Дніпродзержинська) Дніпропетровської області, маючого професійно-технічну освіту, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий.

встановив:

Слідчий звернувся до суду вищезазначеним клопотанням, пославшись на те, що ОСОБА_3 підозрюється у скоєні особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

В судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання, просив застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор підтримала клопотання слідчого та просила його задовольнити з підстав, наведених у його мотивувальній частині.

Підозрюваний в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що він усвідомлює, в чому його звинувачують, але зазначив, що зробив це ненавмисно, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що наведені прокурором в судовому засіданні та слідчим в клопотанні ризики є необгрунтованими, підозрюваний не має наміру впливати на свідків та потерпілу, просив надати можливість підозрюваному поховати сина, в зв’язку з чим просив обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши слідчого, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що 20 листопада 2018 року, приблизно о 21-00 год., ОСОБА_3, перебуваючи у кухні домоволодіння №33 по вул. Шевченківській в м. Кам’янське, узяв на кухонному столі ніж, з яким наблизився до ОСОБА_5, який також перебував у кухні домоволодіння, та наніс зазначеним ножем один удар в область лівого підребер’я ОСОБА_5 Від отриманого ножового поранення ОСОБА_5 помер на місці скоєння кримінального правопорушення.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №1328 від 21.11.2018 смерть ОСОБА_5 настала в результаті гострої крововтрати, множинних травм внутрішньо-черевних органів.

За даним фактом 21.11.2018р. СВ Кам’янського ВП України внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040160001941 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК, а саме: умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

21.11.2018 ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

22.11.2018 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

22.11.2018р. слідчий СВ Кам`янського ВП звернувся до суду з погодженим з прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканність.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи вимоги ч.1 та ч.2 ст.177 КПК України, на стадії досудового розслідування кримінального провадження слідчий суддя вважає, що він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів кримінального провадження, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: показаннями потерпілої та свідків, протоколом огляду місця події, протоколом огляду трупу,лікарським свідоцтвом про смерть та іншими зібраними доказами у їх сукупності.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження, доходить до висновку про наявність достатньої кількості доказів для обґрунтованої підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Слідчий у своєму клопотанні та прокурор у судовому засіданні, як на наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, послались на те, що ОСОБА_3 може:

-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (так як підозрюваний не має постійного офіційного місця роботи, вчинив умисний особливо тяжкий злочин, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, таким чином може в будь-який момент залишити або змінити місце мешкання, намагаючись переховуватись від органів досудового розслідування та уникнути покарання за вчинений злочин);

-незаконно впливати на потерпілих і свідків у цьому кримінальному провадженні (так як підозрюваний являється чоловіком потерпілої, з якою мешкає в одному домоволодінні, а також особисто знайомий зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, та, таким чином, може намагатись вплинути на них з метою змусити змінити свої показання).

Слідчий суддя вважає реальними, обґрунтованими та доведеними ризики, перелічені в п.1, 3 ч.1 ст. 177 КК України

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Враховуючи, що санкція ч.1 ст.115 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, слідчий суддя не вбачає наразі іншої можливості запобігти ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування у інший спосіб, ніж тримання його під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає обґрунтованим клопотання слідчого про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, застосовуючи до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд дійшов висновку за можливе не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки кримінальне правопорушення у скоєні якого підозрюється ОСОБА_3 вчинено із застосуванням насильства.

Керуючись статтями 176-179, 184, 186, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 січня 2019 року.

Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя Ізотов В. М.