Рішення № 78247479, 27.11.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/80/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2018 Справа № 908/1792/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом концерну "Міські теплові мережі" (6991, м. Запоріжжя, бул. Гвардійського, 137)

до відповідача комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради" (69095, м. Запоріжжя. вул. Українська, буд. 29-А)

про стягнення коштів

за участю представників:

від позивача: Білозуб Н.В., довіреність №143/20-19 від 18.10.2017.

від відповідача: Лупанова Н.В., довіреність №18-15 від 17.08.2018;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Концерн "Міські теплові мережі" 06.09.2018 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради про стягнення 1.259.266,50 грн., які складаються з 1.075.647,50 грн. основного боргу, 147.372,32грн. пені, 29.400,51 грн. інфляційних втрат та 6.846,17грн. 3% річних.

Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340246 від 17.03.2017, внаслідок чого заборгованість за надані послуги з жовтня 2017 р. по квітень 2018 року склала 1.075.647,50 грн. Приймаючи до уваги умови договору та приписи діючого законодавства, позивач нарахував та просить стягнути штрафні та компенсаційні санкції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2018 позовну заяву передано на розгляд судді Федоровій О.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 28/80/18. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 09.10.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.10.2018 відкладено підготовче засідання, судове засідання призначено на 12.11.2018.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.11.2018 закрито підготовче засідання. Справу №908/1792/18 призначено до судового розгляду по суті на 21.11.2018 о/об 14 год. 45 хв.

Судове засідання, яке призначено на 21.11.2018 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді-доповідача Федорової О.В. з 14.11.2018 по 23.11.2018 (включно) на лікарняному. Наступне судове засідання призначено на 27.11.2018 о 11-00 год., про що сторін повідомлено під розписку (Т.3, ар. с. 61).

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв'язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.

До початку судового засідання позивач надав заяву б/н від 27.11.2018 (08-08/21271/18 від 27.11.2018), відповідно до якої просив суд долучити до матеріалів справи додаткові документи, а саме копію додаткової угоди №1 до договору №340246 від 17.03.2017 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 25.07.2018; копію протоколу розбіжностей до додаткової угоди №1 від 25.07.2018 до договору №340246 від 17.03.2017, копію акту прийому-передачі від 15.11.2016.

Також до початку судового засідання відповідач надав для долучення до матеріалів справи підписаний КП "Наше місто" ЗМР акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 по 09.10.2018 на суму 1.075.647,50 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені в позові. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти наявності заборгованості за договором №340246 від 17.03.2017 в розмірі 1.075.647,50 грн. Разом з тим, підтримала, заперечення, що викладені у відзиві від 03.10.2018 (Т.3, ар.с. 26-27) та клопотання про зменшення розміру пені. У відзиві відповідач зазначив, що з позовними вимогами не згодний в повному обсязі, виходячи з наступного: 25 травня 2016 Запорізькою міською радою було прийняте рішення № 25 про створення комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради. Відповідно до Статуту підприємства метою діяльності є здійснення відповідно до вимог чинного законодавства функцій управління та утримання в господарському віданні, переданих йому за договором з власником житлових будинків, споруд та іншого майна; забезпечення належного рівня житлово-комунального обслуговування населення, створення відповідних умов проживання; забезпечення безперебійної роботи технічного обладнання житлових будинків; забезпечення дотримання квартиронаймачами, власниками приватизованих квартир, орендарями та власниками нежилих приміщень обов'язків, передбачених відповідними договорами. Виходячи з положень чинного законодавства України, рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради від 24.06.2016 №311 "Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг", з 01 вересня 2016 КП "Наше місто" Запорізької міської ради визначено виконавцем житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Саме з цією метою в господарське відання КП "Наше місто" Запорізької міської ради передано об'єкти житлового та нежитлового фонду, благоустрою та обладнання (Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №494 від 26.08.2016), власником яких є територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Відповідно до норм ст. 136 ГК України, функція господарського відання передбачає, що лише власник майна, закріпленого на праві господарського відання реалізує весь спектр відповідних повноважень. Відповідно до рішення виконкому № 494 від 26.08.2016 відповідачу було передано в господарське відання об'єкти житлового та нежитлового фонду відповідно до додатків до рішення. Окремого переліку об'єктів нежитлового фонду комунальної власності на час передачі не існувало. Окрім того, більшість нежитлових приміщень взагалі не було виділено в окрему одиницю, а перебували у складі житлових будинків. Враховуючи необхідність утримання об'єктів житлового та нежитлового фонду в належному стані, в тому числі щодо отримання послуги з забезпечення приміщень опаленням, між відповідачем та позивачем було укладено договори про купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді в нежитлові приміщення, що перебувають в господарському віданні відповідача. Оскільки актуального переліку об'єктів нежитлового фонду комунальної власності, що є вільними на час передачі не існувало, додатки до договорів були запропоновані саме Концерном "МТМ". Впродовж 2017-2018 років відповідачем на виконання розпорядження міського голови № 69р від 03.03.2017 для забезпечення контролю, управління та ефективністю використання майна комунальної власності та захисту права власності здійснювалося технічне обстеження (інвентаризація) об'єктів нежитлового фонду міста. Таким чином, технічне обстеження (інвентаризація) об'єктів нежитлового фонду міста повинна встановити існування необхідності внесення змін до Договору. Зважаючи на те, що нежитлові приміщення, що перебувають в господарському віданні відповідача є об'єктами права комунальної власності, оплату за опалення здійснює Запорізька міська рада, шляхом надання фінансової підтримки комунальному підприємству "Наше місто" з місцевого бюджету. Відповідно до укладеного договору про надання фінансової підтримки Департаментом з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради повинні виділятися кошти на поповнення обігових коштів комунальних підприємств для відшкодування витрат за опалення в рамках виконання заходів Програми розвитку та утримання житлово-комунального господарства м.Запоріжжя на 2017-2019 роки, затвердженої рішенням міської ради №5 від 21.12.2016 (зі змінами та доповненнями, внесеними відповідно до рішення міської ради від 30.08.201 7р №46). Також звертав увагу суду, що нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних витрат є безпідставними, оскільки заборгованість утворилася внаслідок існування неврегульованих сторонами питань щодо суми основної заборгованості. З урахуванням викладеного просив в позові відмовити.

В судовому засіданні 27.11.2018 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня вступної та резолютивної частин рішення та надісланий на адреси сторін.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Шевченківського району (теплопостачальна організація, позивач у справі) та комунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради (споживач, відповідач у справі) 30.12.2016 уклали договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 340246 з наступними доповненнями (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді для опалення споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно з п. 5.4 - 5.5 договору межа балансової належності та/або експлуатаційної відповідальності сторін вказана в Додатку №2 до договору та не може бути змінена в односторонньому порядку. При відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електричних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо), обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифів (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку теплової енергії, а у випадку їх відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, гарячої води, розрахованих згідно законодавства та умов договору.

Відповідно до п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3 договору).

Пунктом 6.4 договору встановлено, що споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Пунктом 6.5 договору встановлено, що при наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку.

Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді.

Згідно з п. 6.6 договору при перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі Споживач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором Теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від Споживача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди.

Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Цитрусова, буд. 9, документи за розрахунковий період: рахунок; акт приймання-передачі теплової енергії (п. 6.7 договору)

Пунктом 6.7.1 договору встановлено, що отриманий Акт Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання.

У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийняті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений споживачем у Господарському суді (п. 6.7.2 договору).

Пунктом 10.1 договору передбачено, то договір набирає чинності з 30.12.2016 року і до моменту укладання сторонами письмової угоди про його розірвання.

Пунктом 10.2 договору передбачено, що договір припиняє свою дію у випадках: прийняття відповідного рішення судом; ліквідації однієї із сторін.

На момент подання позовної заяви жодних заяв про розірвання дії договору від відповідача не надходило, відповідне рішення судомне приймалося та припинення юридичних осіб не відбувалося.

Таким чином, договір є діючим та таким, що підлягає виконанню сторонами.

Додатком 1 до договору № 340246 від 17.03.2017 визначено, що Теплопостачальна організація відпускає Споживачу в поточному році на об'єкти Споживача теплову енергію в гарячій воді, які розташовані за адресами:

- м. Запоріжжя, вул. Авраменка, 15 (адміністративне приміщення, будинкова система опалення - 0.007558 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Авраменка, 15 (адміністративне приміщення, відокремлена система опалення) (з підвалом) - 0,023246 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Бочарова, 14 (дільниця № 3) - 0,012189 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Миколи Корищенка, 30а (дільниця № 4) - 0,010582Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 19а (дільниця № 5) - 0,006750 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Військбуд, 67 (дільниця № 6) - 0,003756 Гкал/годину; з додержанням наступних умов: приєднане (максимальне) теплове навантаження на опалення Q = 0,064081 Гкал/годину, в тому числі на потреби опалення загальної з будинком системи.

Пунктом 2 додатку № 1 до договору № 340246 від 17.03.2017 сторонами визначено, що орієнтована вартість теплової енергії на опалення, що відпускається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить - 173714,44 грн. ПДВ 34742,89 грн., усього з ПДВ 208457,33 грн.

Пунктом 3 додатку № 1 до договору № 5340246 від 17.03.2017 узгоджено, що дата зняття споживачем показань приладів комерційного обліку - до 28 числа поточного місяця, надання споживачем звіту - не пізніше 28 числа поточного місяця.

При відсутності звіту в установлений термін розрахунок виконується за обсяг спожитої теплової енергії на опалення - розрахунковим способом згідно договірних теплових навантажень.

Додатком 1.2 до договору № 340246 від 17.03.2017 сторонами визначено, що Теплопостачальна організація відпускає Споживачу в поточному році на об'єкти Споживача теплову енергію в гарячій воді, які розташовані за адресами:

- м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 6 (КП «Титан») - 0,010923 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 94 (КП «Титан») - 0,002705 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Військ буд, 67 (КП «Титан») - 0,004740 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Полякова, 13в (КП «Титан»)(літ М-2, гаражі) - 0,043684 Гкал/годику

- м. Запоріжжя, вул. Авраменко, 7 (КП «Центр управління ІТ») - 0,002208 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Миколи Корищенка, 38 (КП «Центр управління ІТ») - 0 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 13 (КП «Центр управління ІТ») - 0,009829 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 90 (КП «Центр управління ІТ») - 0,002340 Гкал/годин;

- м. Запоріжжя, вул. Бочарова, 14 (КП «Центр управління ІТ»)- 0,005734 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, Електрична, 249 (КП «Центр управління ІТ») - 0,001281 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Миколи Корищенка, 20 (КП «Запоріжміськсвітло») - 0,001314 Гкал/і

- м. Запоріжжя, вул. Військ буд, 67 (КП «Запоріжміськсвітло») - 0,001827 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Центральна, 1Б (КП «Запоріжміськсвітло») - 0,003582 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Полякова, 13в (КП «Запоріжміськсвітло»)(загальна) - 0 Гкал/годин;

- м. Запоріжжя, вул. Полякова, 13в (КП «Запоріжміськсвітло»)(опалювальна) - 0,008784 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Полякова, 13в (МКП «Основаніє» аварійна служба, загальна) 0 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Полякова, 13в (МКП «Основаніє» аварійна служба, літ.Ж-2) - 0,046195 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Полякова, 13в (МКП «Основаніє» аварійна служба, літ.Д-2) - 0,024552 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, Полякова, 13в (МКП «Основаніє» аварійна служба, літ.М-2, гараж) - 0,007647 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Миколи Корищенка, 20 (Концерн «МТМ») - 0,009801 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 23 (Концерн «МТМ») - 0,007676 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Бочарова, 14 (Концерн «МТМ») - 0,006186 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Полякова, 13в (Концерн «МТМ») - 0,080676 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Електрична, 249 (Концерн «МТМ») - 0,002849 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Електрична, 239 (КУ «Заводського району фізкультурно-спортивний комплекс») - 0,001522 Гкал/годину; з додержанням наступних умов: приєднане (максимальне) теплове навантаження на опалення Q = 0,288597 Гкал/годину, в тому числі на потреби опалення загальної з будинком системи.

Пунктом 2 додатку № 1.2 до договору № 340246 від 17.03.2017 сторонами визначено, що орієнтована вартість теплової енергії на опалення, що відпускається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить - 782411,55 грн. ПДВ 156482,31 грн., усього з ПДВ 938893,86 грн.

Пунктом 3 додатку № 1.2 до договору № 340246 від 17.03.2017 узгоджено, що дата зняття споживачем показань приладів комерційного обліку - до 28 числа поточного місяця, надання споживачем звіту - не пізніше 28 числа поточного місяця.

При відсутності звіту в установлений термін розрахунок виконується за обсяг спожитої теплової енергії на опалення - розрахунковим способом згідно договірних теплових навантажень (п. 4 додатку № 1.2).

Додатком 1.3 до договору № 340246 від 17.03.2017 сторонами визначено, що Теплопостачальна організація відпускає Споживачу в поточному році на об'єкти Споживача теплову енергію в гарячій воді, які розташовані за адресами:

- м. Запоріжжя, вул. Військ буд, 67 - 0.001428 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Військ буд, 92 - 0,005180 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 19а - 0,001201 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 19а - 0,008287 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Авраменко, 5 - 0,002511 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Авраменко, 12 - 0,006020 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 13 -0,001350 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Миколи Корищенка, 26 - 0,002142 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Миколи Корищенка, 28 - 0,010322 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 70а - 0,006946 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 72 - 0,021699 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Богдана Завади, 4 - 0,001307 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 40а - 0,009591 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, 6 - 0,009494 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 9 - 0,001030 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Полякова, 13в (загальна площа) - 0 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Полякова, 13в (неопалювальна) - 0 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Полякова, 13в (літ.Д-2)- 0,014778 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Полякова, 13в (підвал літ.А-2) - 0,045054 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Центральна, 1Б - 0,039708 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Бочарова, 14 - 0,004865 Гкал/годину; з додержанням наступних умов: приєднане (максимальне) теплове навантаження на опалення Q = 0,192913 Гкал/годину, в тому числі на потреби опалення загальної з будинком системи.

Пунктом 2 додатку № 1.3 до договору № 340246 від 17.03.2017 сторонами визначено, що орієнтована вартість теплової енергії на опалення, що відпускається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить - 522996,07 грн. ПДВ 104599,22 грн., усього з ПДВ 627595,29 грн.

Пунктом 3 додатку № 1.3 до договору № 340246 від 17.03.2017 узгоджено, що дата зняття споживачем показань приладів комерційного обліку - до 28 числа поточного місяця, надання споживачем звіту - не пізніше 28 числа поточного місяця.

При відсутності звіту в установлений термін розрахунок виконується за обсяг спожитої теплової енергії на опалення - розрахунковим способом згідно договірних теплових навантажень (п. 4 додатку № 1.3).

Додатком 1.4 до договору № 340246 від 17.03.2017 сторонами визначено, що Теплопостачальна організація відпускає Споживачу в поточному році на об'єкти Споживача теплову енергію в гарячій воді, які розташовані за адресами:

- м. Запоріжжя, вул. Авраменко, 5а - 0,002194 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. М.Краснова, 1а - 0,004869 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 127 - 0,002983 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 159 - 0,002109 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 23 - 0,009829 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Миколи Корищенка, 30а - 0,005851 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Пархоменка, 16 (оренда, ФОП Чубарова) - 0,011160 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Миколи Корищенка, 32 (оренда 109,4, Соколова Т.В.) - 0,004964 Гкал/годину;

- м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 48 - 0,001466 Гкал/годину:

- м. Запоріжжя, вул. К-карого, 5в - 0,013515 Гкал/годину; з додержанням наступних умов: приєднане (максимальне) теплове навантаження на опалення Q = 0,058940 Гкал/годину, в тому числі на потреби опалення загальної з будинком системи.

Пунктом 2 додатку № 1.4 до договору № 340246 від 17.03.2017 сторонами визначено, що орієнтована вартість теплової енергії на опалення, що відпускається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить - 159782,81 грн. ПДВ 31956,56 грн., усього з ПДВ 191739,37 грн.

Пунктом 3 додатку № 1.4 до договору № 340246 від 17.03.2017 узгоджено, що дата зняття споживачем показань приладів комерційного обліку - до 28 числа поточного місяця, надання споживачем звіту - не пізніше 28 числа поточного місяця.

При відсутності звіту в установлений термін розрахунок виконується за обсяг спожитої теплової енергії на опалення - розрахунковим способом згідно договірних теплових навантажень (п. 4 додатку № 1.4).

Також матеріали справи містять додаткову угоду № 1 від 25.07.2018 до договору №340246 від 17.03.2017, відповідно до якої сторонами внесені зміни в Додаток № 1.2 та Додаток №1.3 до договору, виклавши його в новій редакції, зокрема, сторонами узгоджено, що теплопостачальна організація відпускає споживачу протягом терміну дії договору теплову енергію в гарячій воді в обсягах Qрік = 370,37 Гкал на потреби опалення, зокрема на об'єкт по вул. Авраменко, буд. 1-а.

На виконання умов договору № 340246 від 17.03.2017 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді позивач в періоди з жовтня 2017 по квітень 2018 відпустив теплову енергію споживачу за вказаними вище адресами.

Відповідач будь-яких заперечень щодо переліку об'єктів, на які відпускалась теплова енергія в гарячій воді в рамках договору № 340246 від 17.03.2017, суду не надав.

Про факт надання позивачем послуг в рамках договору № 340246 від 17.03.2017 свідчать складені акти приймання-передачі теплової енергії та виставлені рахунки на оплату наданих послуг.

Відповідач до теплопостачальної організації для отримання зазначених документів в порядку, визначеному договором не з'явився. Тому Концерн "МТМ" направив розрахункові документи за спірний період на адресу споживача поштовою кореспонденцією, про що свідчать реєстри вручення рахунків та актів та реєстри відправлення листів (Т. 3, арк.с. 2-4).

Акти приймання-передачі за період з жовтня 2017 по квітень 2018 споживачем не підписані, жодних заперечень щодо них відповідачем не надано. У зв'язку із зазначеним, вказані акти приймання-передачі, оформлені у відповідності до вимог п. 6.7.1 договору та у відповідності до п. 6.2 договору, є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Відповідач зобов'язання за договором не виконав, внаслідок чого заборгованість склала 1.075647,50 грн.

У зв'язку з тим, що об'єкт споживання теплової енергії відповідача має спільне з будинком підключення до теплової мережі позивача, то факт отримання теплоносія підтверджується рішеннями про початок та закінчення опалювальних сезонів 2017-2018 відповідно до яких Концерном "Міські теплові мережі" було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.

Рішення про початок та закінчення опалювального сезону у м. Запоріжжя приймає виконавчий комітет Запорізької міської ради.

Опалювальний сезон 2017-2018 років у м. Запоріжжя:

- розпочався з 24 жовтня 2017 року відповідно до Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 617 від 20.10.2017 року;

- закінчився 05 квітня 2018 року відповідно до Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 151 від 04.04.2018 року.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, надання послуги централізованого постачання гарячої води № 340246 від 17.03.2017 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати отриманої теплової енергії та гарячої води на суму 1.075.647,50 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 1.075.647,50 грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення відповідачем строків оплати наданих послуг позивач, враховуючи положення п. 7.2.10 договору, просив стягнути суму пені в розмірі 147.372,32 грн. за період прострочення з 20.11.2017 по 13.08.2018.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 ст. 216 ГК України встановлено, що застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.10 договору встановлено, що за порушення споживачем строків оплати за теплову енергію, встановлених у пункті 6.4 цього договору, останній сплачує теплопостачальній організації пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Наданий позивачем розрахунок суми пені є невірним, через наявність математичних помилок при визначенні кількості прострочених днів та округленні сум. Згідно з перерахунком, зробленим судом, сума пені за вказаний позивачем період прострочення складає 156.175,33 грн. (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство").

Оскільки заявлена до стягнення сума пені є меншою, ніж перераховано судом, вимоги позивача щодо стягнення пені в розмірі 147.372,32 грн. підлягають задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 6.846,17108,49 грн. за період з 20.11.2017 по 13.08.2018 та 29.400,51 грн. інфляційних втрат за період з грудня 2017 по 13 серпня 2018 року.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним невірно, через допущені математичні помилки. Згідно з перерахунком, зробленим судом, сума 3% річних за вказаний позивачем період прострочення складає 15.321,01 грн. (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство"). Оскільки заявлена до стягнення сума 3% річних є меншою, ніж перераховано судом, вимоги позивача щодо стягнення 3№ річних в розмірі 15.321,01грн. підлягають задоволенню.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат суд також визнав виконаним невірно, через допущені помилки при округлені сукупного індексу інфляції та незастосування Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р., а саме позивачем розрахунок інфляційних втрат здійснювався не за цілий місяць, як то передбачено приписами діючого законодавства, а по 13.08.2018.

Згідно з перерахунком, зробленим судом, сума інфляційних втрат за період прострочення з грудня 2017 по липень 2018 (включно) складає 14.514,00 грн. (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство"), в решті вимог щодо стягнення 14.886,51 грн. інфляційних втрат суд відмовляє, оскільки заявлені безпідставно.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Доказів виконання зобов'язань у визначений умовами договору строк, відповідач суду не надав.

Надані суду заперечення відповідача не обґрунтовані та не доведенні належними і допустимими доказами, ґрунтуються на власних припущеннях та домислах. Посилання відповідача на те, що лише власник майна, в даному випадку Запорізька міська рада, повинна сплачувати вартість наданих послуг з теплопостачання та постачання гарячої води є безпідставними, оскільки укладаючи правочин №505101 від 30.12.2016 кожна зі сторін прийняла на себе ряд прав та обов'язків, тобто відповідач надав згоду на оплату послуг, які будуть надані теплопостачальною організацією на об'єкти, які передані та знаходяться у нього в господарському віданні.

Стосовно посилань відповідача на відсутність правових підстав для нарахування та стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки дані нарахування не передбачені діючими тарифами надання послуг, суд зазначає наступне:

Згідно з частиною 2 статті 9 Цивільного Кодексу України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Відповідні особливості щодо наслідків порушення грошових зобов'язань у зазначеній сфері визначено статтями 229-232, 234, 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З урахуванням приписів статті 549, частини другої статті 625 ЦК України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Аналіз наведеного свідчить про наявність права у кредитора на застосування штрафних та компенсаційних санкцій у разі порушення боржником грошового зобов'язання. Відсутність грошових коштів у боржника не є підставою для звільнення останнього від сплати як суми основного боргу, так і нарахованих санкцій.

Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру пені суд зазначає наступне:

У відповідності до п.1 статті 233 ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, питання про зменшення розміру неустойки (пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Суд зазначає, що наведені відповідачем доводи не є доказом наявності виняткових обставин, достатніх та необхідних для зменшення пені в розумінні ст. ст. 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, відповідач, в порушення ст.ст. 74, 77 ГПК України, не надав належних доказів в підтвердження своїх доводів, не надав документів, які підтверджують тяжке фінансове становище, документально не підтвердив неприбутковість підприємства, не надав документального обґрунтування наявності тих виняткових обставин, які б могли бути підставою для зменшення пені.

Враховуючи викладене, оцінивши наведені відповідачем обставини в обґрунтування необхідності зменшення пені, майнові інтереси обох сторін, а також те, що викладені відповідачем у своєму клопотанні обставини не спростовують факт наявності його вини у простроченні виконання грошового зобов'язання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру пені.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог. А саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі: 1.244.380,07 грн. (задоволено) х 1,5% (від ціни позову) = 18.665,71 грн. Решта судових витрат залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 256-258, 264, 525, 526, 530, 610, 629 ЦК України, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 130, 231, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір" суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов концерну "Міські теплові мережі" до комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради" про стягнення заборгованості за надані послуги в період з жовтня 2017 по квітень 2018 в розмірі 1.259.266,50 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А, ідентифікаційний код 40545596) на користь концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, ідентифікаційний код 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання №26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", код МФО 313957) 1.075.647,50 грн. (один мільйон сімдесят п'ять тисяч шістсот сорок сім грн. 50 коп.) основного боргу. Видати наказ.

3. Стягнути з комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-А, ідентифікаційний код 40545596) на користь концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, ідентифікаційний код 32121458, п/р №26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", код МФО 313957) 147.372,32 грн. (сто сорок сім тисяч триста сімдесят дві грн. 32 коп.) пені, 6.846,17 (шість тисяч вісімсот сорок шість грн. 17 коп.) 3% річних, 14.514,71 грн. (чотирнадцять тисяч п'ятсот чотирнадцять грн. 71 коп.) інфляційних втрат, 18.665,71 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят п'ять грн. 71 коп.) судового збору. Видати наказ.

4. В частині стягнення 14.886,51 грн. інфляційних втрат відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 03 грудня 2018 року.

Суддя О.В. Федорова