Ухвала суду № 78246353, 30.11.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/4510/15-а

Номер провадження 6-а/404/91/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючої судді Панфілової А. В.

при секретарі Проскурні О. О. .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1, заінтересовані особи Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради, ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання рішення ,

ВСТАНОВИВ:

1.11. 2018 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, якою просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист №404/4510/15-а, 2а/404/410/15, виданий 17.03.2016 р. Кіровським районним судом м.Кіровограда про зобов'язання Управління соціального захисту населення

Виконавчого комітету Кіровської районної у м.Кіровограді ради провести

перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_2 щорічної допомоги на

оздоровлення згідно ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2015 рік у розмірі 5 мінімальних

заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат на стягнути

з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної

районної у м.Кропивницькому ради на користь ОСОБА_2

коштів в сумі 6090,00 грн.

В поданні зазначається, що у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області на виконанні перебуває виконавчий лист № 404/4510/15-а, 2а/404/410/15, виданий 17.03.2016 р. Кіровським районним судом м. Кіровограда про зобов'язання Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Кіровської районної у м. Кіровограді провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2015 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат.

Державним виконавцем на підставі ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (що був чинним на час проведення вказаних виконавчих дій) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження із зазначенням необхідності негайного виконання в межах суми платежу за один місяць. Копії відповідної постанови із супровідним листом направлено сторонам виконавчого провадження. Боржником отримано вказану постанову 21.06.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

До відділу ДВС представником боржника направлено лист про неможливість виконання постанови про відкриття виконавчого провадження за вих. №4621/04-13 від 08.07.2016 р. Згідно його змісту відповідне рішення суду не може бути виконано внаслідок того, що до повноважень управління не належить зміна розміру щорічної допомоги на оздоровлення, а лише виплата вказаної допомоги, тобто управління не є головним розпорядником коштів на виплату щорічної допомоги на оздоровлення; управління не має окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду.

27.07.2016р. від того ж адресата направлено подібний за змістом лист начальнику Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Вищевказані твердження не можна вважати обґрунтованими, оскільки 1)боржник зазначає, що зміна розміру щорічної допомоги на оздоровлення не належить до його повноважень. На противагу цьому, наявне рішення суду не передбачає зміну розміру щорічної допомоги (ч. 3 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», що компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України), а зобов'язує останнього до перерахунку та виплати належної стягувачу допомоги на оздоровлення. Процес перерахунку викликаний неправомірними діями УПСЗН виконавчого комітету Кіровської районної у місті Кіровограді ради, які викладені у постанові № 404/4510/15-а, 2-а/404/410/15 Кіровського районного суду м.Кіровограда від 20.10.2015 року та які боржник не намагається усунути. 2) загальне посилання на відсутність коштів для виплати суперечить практиці Європейського суду з прав людини. У ній (рішення у справах "Кечко проти України" і

"Будченко проти України") неодноразово наголошено на тому, що держава не вправі

посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, та що

відсутність механізму реалізації законодавчого положення становить втручання у право

заявника, передбачене статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і

основоположних свобод. Тому, право підлягає реалізації і захисту незважаючи на те, що

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» або іншими нормативно-

правовими актами, видатків на ці потреби не було передбачено; 3) з документів на які посилається боржник помітно, що бюджетна програма на 2016 рік Міністерства соціальної політики України і наказом Міністерства фінансів України затверджена 24 лютого 2016 року № 178/207, кошторис УПСЗН виконавчого комітету Кіровської районної у м.Кіровограді ради, як і план асигнувань за винятком надання кредитів з бюджету загального фонду бюджету, затверджено 26.02.2016 року. Прогностичною функцією ні УПСЗН Виконавчого комітету Кіровської районної у м.Кіровограді, ні інші державні органи не володіють, а тому передбачити необхідність сплати допомоги на оздоровлення конкретній особі та наявність рішення суду, яке набрало законної сили після затвердження бюджетної програми та кошторису неможливо. З огляду на це, встановити видатки із врахуванням виконавчого провадження, що буде відкрите більш ніж за чотири місяці з дати затвердження відповідної бюджетної програми та кошторису також неможливо.

У разі невиконання боржником рішення зобов'язального характеру, на підставі ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штрафи, що підтверджується постановами від 14.07.2016р. та 05.08.2016 року та направлено відповідну заяву до правоохоронних органів стосовно притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності у звязку з невиконанням рішення суду 404/4510/15-а. 2а/404/410/15.

У подальшому при проведенні виконавчих дій з’ясовано, що найменування боржника змінилось із Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської районної у м.Кіровограді ради на Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м.Кропивницькому ради. Стосовно даних обставин виконавцем винесено відповідну постанову.

Виконавцем неодноразово направлялись повторні вимоги боржнику виконати вищезазначене рішення суду (востаннє 03.10.2018 року). Реагування на вимогу однакові — відсутність коштів передбачених у бюджетній програмі на 2016 рік. Разом з тим, вказане рішення суду виконується вже третій рік поспіль. Ані в 2017, ані в 2018 році у Бюджетній програмі виплата коштів стягувачу ОСОБА_2 не передбачалась, зміни до бюджетних програм з цього приводу боржником не вносились.

У рішенні суду на підставі якого видано відповідний виконавчий лист визначено безпосередні розміри виплати ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2015 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, а саме - 6090,00 грн. (1218 х 5) з урахуванням виплаченої суми.

Як вже зазначалось боржник посилається на відсутність коштів для виплати відповідної суми ОСОБА_2, проте останнім сплачено суми штрафів та виконавчого збору на користь органу державної виконавчої служби застосовані як заходи примусового виконання цього ж рішення суду. Логічно, що й необхідність сплати цих коштів у бюджетній програмі не була передбачена, на противагу сплаті грошової допомоги на оздоровлення ОСОБА_2

Державний виконавець , ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилися.

Представник Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради до суду не зявився, до суду надано заяву про розгляд справи у їх відсутність..

Згідно ч. 2 ст. 378 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Судом встановлено, що постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 жовтня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Кіровської районної у м. Кіровограді ради про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Кіровської районної у м. Кіровограді ради про відмову в нарахуванні та виплаті разової грошової допомоги ОСОБА_2 як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за 2015 рік в розмірі меншому ніж встановлено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Кіровської районної у м. Кіровограді ради провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2015 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат.

На виконання вказаного рішення від 17.03.2016 року Кіровським районним судом м. Кіровограда було видано виконавчий лист.

Державним виконавцем на підставі ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (що був чинним на час проведення вказаних виконавчих дій) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження із зазначенням необхідності негайного виконання в межах суми платежу за один місяць. Копії відповідної постанови із супровідним листом направлено сторонам виконавчого провадження. Боржником отримано вказану постанову 21.06.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

До відділу ДВС представником боржника направлено лист про неможливість виконання постанови про відкриття виконавчого провадження за вих. №4621/04-13 від 08.07.2016 р. Згідно його змісту відповідне рішення суду не може бути виконано внаслідок того, що до повноважень управління не належить зміна розміру щорічної допомоги на оздоровлення, а лише виплата вказаної допомоги, тобто управління не є головним розпорядником коштів на виплату щорічної допомоги на оздоровлення; управління не має окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду.

27.07.2016 від того ж адресата направлено подібний за змістом лист начальнику Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області.

Згідно ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість, яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У частині першій статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

У поданій державним виконавцем заяві не наведено жодних підстав для необхідності зміни способу виконання судового рішення, окрім посилання на лист Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради № 4612/04-13 від 08.07.2016 року щодо неможливості провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2015 рік у розмірі 5 мінімальних заробітних плат з урахуванням здійснених за вказаний період фактичних виплат.

Аналізуючи вищевказаний лист Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради № 4612/04-13 від 08.07.2016 року, суд приходить до висновку, що рішення суду Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради не було виконано взагалі .

Державний виконавець у заяві просить суд змінити спосіб виконання судового рішення із зобов'язання провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення на стягнення, тобто фактично просить змінити ухвалене судом рішення по суті, оскільки вирішення даного питання виходить за межі позовних вимог, так як не було предметом дослідження судами всіх інстанцій при розгляді справи.

Постановою ВСУ від 11.11.2014 у справі № 21-475а14 у справі за подібних правовідносин висловлено правову позицію, що, як зміну способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення. Можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Суд вважає за необхідне зазначити, що судове рішення, що набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто, воно не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні та додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Тому, суд, який прийняв рішення, може внести до нього виправлення, які не торкаються суті відомостей, що викладені у рішення.

Заявник своєю заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду фактично просить змінити та розширити резолютивну частину рішення, змінює рішення суду по суті та спосіб захисту, що є неможливим, оскільки судове рішення є незмінним.

Суд також зазначає, що невиконання відповідачем судового зобов'язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень, в розумінні ч.3 ст.378 КАС України, не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.

Так, згідно зі статтею 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12.10.2004 року.

Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

При вирішенні спірних правовідносин слід також враховувати й правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 року, в якому суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу виконання рішення суду про зобов'язання Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення на стягнення такої виплати є незаконною.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст.378 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1, заінтересовані особи Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м. Кропивницькому ради, ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення. Оскільки в судовому засіданні було винесено лише вступну та резолютивну частину ухвали, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту ухвали, яке буде складено 01.10.2018 року.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда А. В. Панфілова