Рішення № 78241676, 15.11.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/317/18

Справа №754/178/17

РІШЕННЯ

Іменем України

15 листопада 2018 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Клочко І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Шевчук М.В.

позивача за основним позовом ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача за основним позовом ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «СКАЙД», ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_6, про стягнення суми страхового відшкодування, матеріальних збитків та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «СКАЙД», третя особа: ОСОБА_6, про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ПАТ «СК «СКАЙД», ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_6, про стягнення суми страхового відшкодування, матеріальних збитків та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивує наступним.

05.06.2016 року приблизно о 19:05 год. в м. Бориспіль на Кільцевій дорозі, неподалік АЗС «КЛО», що по вул. Привокзальна, 88, ОСОБА_4, керуючи автомобілем, марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1, виїхав з великою швидкістю на смугу зустрічного руху для обгону автомобілів, внаслідок чого виникло зіткнення з автомобілем, марки «Volkswagen Golf - 2», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів.

ОСОБА_1 керував автомобілем, марки «Volkswagen Golf - 2», д.н.з. НОМЕР_2, на підставі документів, визначених п.2.1 ПДР України, а саме, посвідчення водія на право керування транспортним засобом та реєстраційного документа на транспортний засіб.

Уповноваженим керувати і розпоряджатись, з правом продажу, міни, здачу в оренду автомобіля, марки «Volkswagen Golf - 2», д.н.з. НОМЕР_2, являється ОСОБА_6 Безпосереднім власником зазначеного автомобіля являється ОСОБА_8

Постановою Бориспільського районного суду Київської області від 12.07.2016 року у справі №359/5273/16-п, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 08.09.2016 року, адміністративна справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрита на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що у вчиненні вищезазначеної ДТП винуватий відповідач ОСОБА_4, однак, у зв'язку з недбалістю поліцейських УПП у м. Борисполі, стосовно нього не був складений протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку №2891 від 21.09.2016 року, сума завданої власнику транспортного засобу «Volkswagen Golf - 2», д.н.з. НОМЕР_2, матеріальної шкоди, внаслідок вказаної ДТП, складає 47719,49 грн.

Як зазначає позивач, цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 застрахована ПАТ «СК «СКАЙД» (поліс обов'язкового страхування №АІ/8981241 від 26.11.2015 року зі строком дії до 26.11.2016 року.

ДТП, яке сталось 05.06.2016 року, згідно п.2 полісу, підпадає під визначення «страховий випадок».

Одразу після настання страхової події позивач повідомив страхову компанію про ДТП та подав 09.08.2016 року до ПАТ «СК «СКАЙД» заяву про страхове відшкодування, разом з документами, що передбачені ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Однак, на момент звернення позивача до суду з даним позовом виплата страхового відшкодування ПАТ «СК «СКАЙД» не здійснена.

Разом з цим, ОСОБА_4 будь-які взаєморозрахунки ані з ОСОБА_1, ані з ОСОБА_6 не проводив.

Внаслідок злісного ухилення відповідачів від здійснення матеріального відшкодування збитків, позивачу завдані моральні переживання, нервові страждання, він вимушений тривалий час доводити винуватість ОСОБА_4, збирати велику кількість документів, неодноразово звертатись до страхової компанії.

Окрім цього, ОСОБА_1 тривалий час був позбавлений можливості користуватись автомобілем, який є для нього основним джерелом заробітку, тобто, він не міг вести звичайний для себе спосіб життя, що спричиняло йому додаткові нервові переживання та змінило його ритм життя, а тому він зазнав моральної шкоди, яку оцінює в 5000 грн.

З огляду на викладене, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, відповідно до вимог якого просить суд:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Стягнути солідарно з ПАТ «СК «СКАЙД» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 суму матеріальних збитків у розмірі 47719,49 грн.

3. Стягнути солідарно з ПАТ «СК «СКАЙД» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

4. Стягнути солідарно з ПАТ «СК «СКАЙД» та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати.

17.01.2017 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с. 103).

Ухвалою суду від 24.02.2017 року заяву представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задоволено частково. Витребувано з Бориспільського міськрайонного суду Київської області належним чином завірену копію матеріалів адміністративної справи №359/5273/16-п (провадження №3/359/1487/2016) по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. В задоволенні іншої частини вимог - відмовлено.

В судовому засіданні від 14.03.2017 року представник відповідача ОСОБА_4 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, ПАТ «СК «СКАЙД», третя особа: ОСОБА_6,, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, з наступним обгрунтуванням.

Так, 05.06.2016 року приблизно о 19:05 год., рухаючись по кільцевій дорозі (Броварська окружна) в напрямку м. Києва водій автомобіля, марки «Volkswagen Golf-2», д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_1 навпроти АЗС «КЛО» (м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 88) при зміні напрямку руху не переконався в безпечності маневру повороту ліворуч, без включеного лівого повороту різко змінив траєкторію руху з метою заїзду на АЗС «КЛО» та скоїв зіткнення з автомобілем, марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, який рухався в попутному напрямку та здійснював маневр випередження/обгону попереду їхавших легкового авто та вантажного автомобіля - фури, марки «DAF», д.н.з. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_9, попереду якого рухався автомобіль, марки «Volkswagen Golf-2» перед різким поворотом ліворуч, в результаті чого обидва автомобілі («Audi A6» та «Volkswagen Golf-2») отримали значні механічні пошкодження.

Як зазначає відповідач за основним позовом ОСОБА_4, 20.07.2016 року йому випадково з ЄДРСР стало відомо про винесення 12.07.2016 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області постанови по справі №359/5273/16-п (провадження №3/754/1487/2016) по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, якою провадження у справі закрито за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

В подальшому постановою Апеляційного суду Київської області від 08.09.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на вищезазначену постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Як зазначає ОСОБА_4, внаслідок ДТП його транспортний засіб «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1, отримав досить значні механічні пошкодження, авто стало нетранспортабельне.

Згідно звіту №2635 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику вищезазначеного транспортного засобу, ОСОБА_4 як власнику пошкодженого в результаті ДТП транспортного засобу, завдано матеріального збитку в розмірі 291342,13 грн. За послуги оцінки ОСОБА_4 сплатив кошти в розмірі 1000 грн., що також є матеріальними збитками останнього.

Таким чином, завдана внаслідок ДТП майнова шкода (збитки) ОСОБА_4 становить суму в розмірі 292342,13 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як водія забезпеченого транспортного засобу, марки «Volkswagen Golf-2». д.н.з. НОМЕР_2, була застрахована згідно полісу з ОСЦПВВНТЗ серії АЕ №7002619 в ПАТ «СК «СКАЙД» зі строком дії до 19.01.2017 року на суму страхового відшкодування 50000 грн.

ОСОБА_4 в день ДТП повідомив по телефону страховика, а потім й письмово безпосередньо в приміщенні ПАТ «СК «СКАЙД».

Таким чином, ОСОБА_4 заявляє свої вимоги про стягнення з ПАТ «СК «СКАЙД» на свою користь майнової шкоди в розмірі 50000 грн. (сума страхового відшкодування), а з ОСОБА_1 242342,13 грн. (різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням).

Крім того, ОСОБА_4 зазначає, що завдання неправомірними діями відповідачів за зустрічним позовом матеріальної шкоди у вигляді пошкодження його автомобіля позбавило можливості вести звичний спосіб життя, що порушло нормальні життєві зв'язки, автомобіль досі є нетранспортабельним, потребує значних коштів на його відновлення і ремонт, який нього немає. Моральну шкоду відповідач за основним позовом ОСОБА_4 оцінює в розмірі 10000 грн.

З огляду на викладене, ОСОБА_4 звернувся до суду із даною зустрічною позовною заявою, відповідно до вимог якої просить суд:

1. Прийняти дану зустрічну позовну заяву до провадження, яку розглядати разом з первісним позовом.

2. Винести рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити та задовольнити вимоги за зустрічним позовом в повному обсязі й стягнути на користь ОСОБА_4 з відповідачів за зустрічним позовом завдану шкоду в розмірі:

1) з ПАТ «СК «СКАЙД» - 50000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди;

2) з ОСОБА_1 - 242342,13 грн. у відшкодування матеріальної шкоди;

3) 10000 грн. солідарно з відповідачів за зустрічним позовом у відшкодування моральної шкоди.

3. Стягнути з відповідачів за зустрічним позовом в солідарному порядку на користь ОСОБА_4 понесені останнім судові витрати, в т.ч. на правову допомогу.

Ухвалою суду від 14.03.2017 року зустрічний позов ОСОБА_4до ОСОБА_1, ПАТ «СК «СКАЙД», третя особа: ОСОБА_6, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «СК «СКАЙД», ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_6 про стягнення суми страхового відшкодування, матеріальних збитків та моральної шкоди.

Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні від 14.06.2017 року, задоволено клопотання представника відповідача за основним позовом ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про виклик та допит свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

У зв'язку з прийняттям ЗУ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 року №2147- VIII, внесено зміни до ЦПК України, які набрали чинності 15.12.2017 року.

Відповідно до пп.9 п.1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (в редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017р., який набрав чинності з 15.12.2017р.) справи у судах першої інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою суду від 25.04.2018 року призначено підготовче засідання по справі.

23.05.2018 року до суду надійшов відзив позивача ОСОБА_1 на зустрічну позовну заяву, який вмотивований тим, що відсутність вини ОСОБА_1 у ДТП, яка сталася 05.06.2016 року в м. Бориспіль на кільцевій дорозі біля АЗС «КЛО» по вул. Привокзальній, 88, вже була встановлена судом, у зв'язку з чим він не несе відповідальності за пошкодження автомобіля ОСОБА_4

З огляду на викладене, ОСОБА_1 просить суд у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ «СК «СКАЙД», ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_6, відмовити.

Ухвалою суду від 13.07.2018 року в задоволенні клопотання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про призначення судової автотехнічної експертизи по справі - відмовлено.

Відповідно до ухвали суду від 13.07.2018 року, закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач за основним позовом ОСОБА_1, представники позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали вимоги основного позову, просили суд про їх задоволення. Проти зустрічного позову заперечували та просили суд відмовити у його задоволенні.

Відповідач за основним позовом ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в судовому засіданні проти основного позову заперечували та просили суд відмовити у його задоволенні. Зустрічний позов підтримали та просили суд про його задоволення.

Представник відповідача за основним та зустрічним позовами ПАТ «СК «СКАЙД» в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи неодноразово повідомлявся судом належним чином, однак, конверти із судовими повістками повернулись до суду з відміткою «за даною адресою не значиться». Відзив, будь-які заяви, клопотання представника ПАТ «СК «СКАЙД» до суду не надходили.

Третя особа ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи неодноразово повідомлявся судом належним чином, однак, конверти із судовими повістками про виклик повернулись до суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Пояснень, заяв, клопотань по справі від третьої особи до суду не надходило.

За даних обставин, заслухавши думку учасників справи, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за основним та зустрічним позовами ПАТ «СК «СКАЙД» та третьої особи ОСОБА_6

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2016 року, 05.06.2016 року близько 19:05 год. в м. Бориспіль, кільцева дорога біля АЗС «КЛО» вул. Привокзальна, 88, ОСОБА_1, керуючи автомобілем, марки «Volkswagen Golf-2», д.н.з. НОМЕР_2, при зміні напрямку руху не переконався в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем, марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1, який рухався в попутному напрямку, в результаті чого потерпілих немає, та автомобіль отримав механічне пошкодження.

Вказаною постановою суду провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрито за відсутності складу адміністративного правопорушення (а.с. 194-195, т.1).

Постановою Апеляційного суду Київської області від 08.09.2016 року постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2016 року щодо ОСОБА_1 - залишено без змін (а.с. 220-221, т.1).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_6, автомобіль, марки «Volkswagen Golf-2», д.н.з. НОМЕР_2, яким на момент ДТП керував ОСОБА_1, належить на праві власності ОСОБА_8 (а.с. 10).

Як вбачається з копії довіреності від 26.05.2006 року, ОСОБА_8 уповноважив ОСОБА_6, третю особу по справі, керувати і розпоряджатися, з правом продажу, міни, здачі в оренду тощо вищезазначеним автомобілем (а.с. 11).

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія та власника автомобіля, марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_4 була застрахована ПАТ «СК «СКАЙД» на підставі полісу №АІ/8981241 (а.с. 65).

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, цивліьно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була також застрахована ПАТ «СК «СКАЙД», поліс ОСЦПВВНТЗ серії АЕ №7002619.

09.08.2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ СК «СКАЙД» із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 66).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 також звернувся до ПАТ «СК «СКАЙД» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно зі звітом №2891 від 21.09.2016 року про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Volkswagen Golf-2», д.н.з. НОМЕР_2, вартість матеріального збитку становить 47719,49 грн. (а.с. 33-64).

Відповідно до висновку про вартість, складеного оцінювачем ОСОБА_16, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, марки «Audi A6», д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок ДТП, становить 291342,13 грн. (а.с. 150).

В судовому засіданні від 05.10.2017 року були допитані свідки ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11, які надали показання стосовно обставин ДТП, яка сталась 05.06.2016 року неподалік АЗС «КЛО» по вул. Привокзальній, 88, в м. Борисполі, Київської обл.

Крім того, в матеріалах справи містяться письмові пояснення свідків ОСОБА_15, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 стосовно обставин вищезазначеної ДТП.

Однак, показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11, надані в судовому засіданні та письмові пояснення свідків ОСОБА_15, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 суд до уваги не приймає, оскільки згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За своєю правовою природою зобов'язання з відшкодування шкоди, завданої ДТП, є деліктним зобов'язанням. Деліктне зобов'язання - первісне, основне зобов'язання, у якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди.

Аналіз положень ст. ст. 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення в цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (в т.ч. моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб'єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Правило генерального делікту закріплено у ст. 1166 ЦК України стосовно майнової шкоди та у ст. 1167 ЦК України стосовно моральної шкоди.

Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв'язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача.

За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача (ст. 1166 ЦК України).

Спеціальні делікти характеризуються такими особливостями: способом заподіяння шкоди; особою заподіювача шкоди; особою, яка відповідає за шкоду; об'єктом, якому заподіюється шкода; особливими умовами відповідальності тощо.

Видами спеціальних деліктів, зокрема, є шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, та шкода, що відшкодовується особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність.

Потерпілий вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги до особи, яка завдала шкоди, або до страхової компанії, про відшкодування цієї шкоди.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» №4 від 01.03.2013 (далі - Постанова), передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні керуватися положеннями ст. 1166, 1187 ЦК України.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Обов'язки страховика визначені у ст. 988 ЦК України, а страхувальника - у ст. 989 ЦК України.

У відповідності до ст. 990 ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначених договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно з п. 12.1 ст. 12 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до абз. 1 п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Підпунктом 33.1.1, 33.1.4 пункту 33.1. статті 33 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний, зокрема, дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

У відповідності до п. 35.1 ст. 35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну

пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до приписів п.36.1 ст. 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у

зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому

порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до п. 34.2 ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання

страхового випадку та розміру збитків.

Згідно з п. 34.3 ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення

експертизи (дослідження).

Щодо моральної шкоди.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини.

Тобто, ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначає: по-перше, відповідальну за моральну шкоду особу, а саме, особу, яка її завдала; по-друге, загальні умови відшкодування моральної шкоди - і серед інших, - наявність вини заподіювача, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

У ч. 2 ст. 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, серед яких - і випадок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Таким чином, ч. 2 ст. 1167 ЦК України передбачає підстави відшкодування моральної шкоди незалежно від вини заподіювача, проте не змінює відповідальну за відшкодування моральної шкоди особу, якою за змістом ст. 1167 ЦК України залишається особа, яка безпосередньо завдала моральну шкоду, а саме - винний водій.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №4 (Постанова), передбачено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до абз. 2 п.5 Постанови, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи.

Пункт 9 Постанови вказує на те, що при визначенні судом розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до положень ч.3 ст.386 ЦК власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Щодо вимог основного позову про відшкодування матеріальної шкоди.

Як встановлено судом, позивач за основним позовом ОСОБА_1 не є власником пошкодженого автомобіля, марки «Volkswagen Golf-2», д.н.з. НОМЕР_2.

Крім того, ОСОБА_1 заявлено вимогу про відшкодування матеріальної шкоди на користь третьої особи ОСОБА_6, однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що він уповноважений діяти в інтересах останнього.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги про відшкодування матеріальної шкоди за основним позовом не підлягають задоволенню.

Щодо вимог зустрічного позову про відшкодування матеріальної шкоди.

Враховуючи те, що постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2016 року, яка залишена без змін постановою Апеляційного суду Київської області, встановлено відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 за фактом ДТП, яка сталась 05.06.2016 року неподалік АЗС «КЛО» по вул. Привокзальній, 88, в м. Бориспіль, Київської обл., суд не вбачає підстав для задоволення вимог про відшкодування матеріальної шкоди за зустрічним позовом.

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди.

З огляду на те, що як ОСОБА_1, так і ОСОБА_4 не було надано суду жодних доказів на підтвердження заподіяння моральних страждань або втрат немайового характеру, їх обсягу та не обґрунтовано грошову суму, в якій вони оцінюють моральну шкоду, суд дійшов до переконання про недоведеність позовних вимог за основним позовом та за зустрічним позовом в частині відшкодування моральної шкоди.

Щодо вимог за основним та зустрічним позовами про солідарне стягнення судових витрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Питання про розподіл судових витрат врегульовано ст. 141 ЦПК України, відповідно до вимог якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Аналізуючи положення вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов?язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні основного та зустрічного позовів повністю.

Судові витрати у даній справі відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 979, 988-992, 1166, 1187, 1194 ЦК України, ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», ст.ст.1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «СКАЙД», ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_6, про стягнення суми страхового відшкодування, матеріальних збитків та моральної шкоди - відмовити повністю.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «СКАЙД», третя особа: ОСОБА_6, про стягнення матеріальної і моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП - відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач за основним позовом - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_4, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1.

Відповідач за основним позовом - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_5, зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2.

Відповідач за основним позовом - Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «СКАЙД», код ЄДРПОУ 16295210, місцезнаходження Київська область, Вишгородський район, с. Старі Петрівці, вул. Дніпровська, 4-А, оф.3

Третя особа - ОСОБА_6, РНОКПП - відсутній, місце проживання - АДРЕСА_3.

Повний текст рішення суду складено 29.11.2018 року.

Суддя