Рішення № 78241671, 22.11.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5978/18

Справа №754/10818/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 листопада 2018 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Зотько Т.А.,

за участі секретаря судового засідання Малинки А.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» в серпні 2018 року звернулось до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02.01.2018 між сторонами було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/3052751, відповідно до умов якого позивач взяв на себе обов'язок у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки «Hyundai XG30», д.н.з. «НОМЕР_3», сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіну третім особам. 06.02.2018 з вини відповідача по вул.Харківське шосе в м.Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля відповідача та автомобіля НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, транспортному засобу якому було завдано механічних пошкоджень та відповідно матеріальних збитків його власнику. Оскільки, відповідач, у встановленому порядку, не повідомив свого страховика про настання ДТП, власнику пошкодженого транспортного засобу ПАТ «Українська транспортна страхова група» здійснило виплату страхового відшкодування в сумі 7777,07 грн., а відтак позивач змушений був звернутись до суду із даним позовом, відповідно до вимог якого просив стягнути з відповідача на його користь суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 7777,07 грн., а також понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1762 грн.

Ухвалою судді від 28.08.2018 було відкрито провадження у справі, та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Представник позивача - ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд про його задоволення, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, шляхом направлення рекомендованої пошти з повідомленням про вручення за останнім відомим місцем його проживання, а також шляхом розміщеним оголошенням на офіційному веб-сайті Судової влади.

Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст.279, 280 ЦПК України, суд вважав за можливе проводити заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, у відсутності не з'явившогося відповідача за наявними у справі матеріалами, з ухваленням по справі заочного рішення., про що також не заперечував представник позивача у судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представники позивача - ОСОБА_1, вивчивши подані сторонами заяви по суті справи, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ПАТ «Українська транспортна страхова компанія», виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02.02.2018 між ПАТ «Українська транспортна страхова компанія» та ОСОБА_2 укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів шляхом видачі поліса №АС/3052751 щодо забезпечення транспортного засобу «Hyundai XG30», н.з.НОМЕР_3, з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальника.

Згідно постанови Дарницького районного суду м.Києва від 02.03.2018 року, 06.02.2018 об 14.31 годині по вул.Харківське шосе в м.Києві водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Хюндай», н.з. НОМЕР_3, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Опель», д.н.з.НОМЕР_2. Внаслідок вказаної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_2 порушив п.п.13.1, 2.3Б ПДР України, тобто скоїв правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.

Відповідача - ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.15).

Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Таким чином, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Встановлено, що відповідач застрахував свою цивільно-правову відповідальність у ПАТ «Українська транспортна страхова компанія,» згідно полісу №АС/3052751 від 02.02.2018.

Відповідно до п.п.33.1.4, п.33.1 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

22.03.2018 до позивача звернувся потерпілий ОСОБА_5 із письмовою заявою про отримання страхового відшкодування завданої йому матеріальної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 06.02.2018 з вини застрахованої особи - відповідача по справі (а.с.9).

Відповідно до положень ч.1 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

На підставі страхового акту №11-18К від 13.04.2018, ремонтної калькуляції №11-18К від 03.04.2018 позивач виплатив власнику пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_5 страхове відшкодування у розмірі 7777,07 грн., згідно платіжного доручення №15994 від 13.04.2018 (а.с.7, 18-26).

Відповідно до ст. 38 Закону, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК України, страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, передбачений договором.

Також, відповідно до вимог ст. 33 -1 Закону, страхувальник, інша особа, відповідальність якої застрахована, водій транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, особа, яка має право на отримання відшкодування (потерпілий), зобов'язані сприяти Страховику в розслідуванні причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, повідомити про всі відомі їй обставини та надати наявні у неї документи щодо цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, на дату звернення до суду з вищезазначеним позовом, відповідач всупереч вимогам п.п.33.1.4, п.33.1 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивача про настання страхової події яка мала місце 06 лютого 2018 року не повідомив.

Відповідно до п.п.«г» п.38.1.1, п.38.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги до ОСОБА_2 ґрунтуються на нормах чинного законодавства, неповідомлення відповідачем у встановлений строк страховика про настання страхового випадку має наслідком виникнення регресної вимоги до нього, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, відповідачем суду не надано жодних належних та допустимих доказів в заперечення позовних вимог.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому пред'явлені ПАТ Українська транспортна страхова компанія» позовні вимоги підлягають задоволенню судом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.989, 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2, 7, 10, 12, 13, 19, 43, 49, 81, 83, 128-129, 131, 141, 178, 258-260, 263-265, 273-284, 352, Розділом ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», код ЄДРПОУ 22945712 (місцезнаходження: м.Київ, вул.Саксаганського, 77) суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 7777,07 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст судового рішення складено 26.11.2018.

Суддя: