Ухвала суду № 78241512, 29.11.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20496/18

провадження № 2/753/7936/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2018 р. суддя Дарницький районний суд м. Києва Колесника О.М. розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до АКБ СР "Укрсоцбанк", треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В., головний державний виконавець Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Білан Ю.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

28.11.2018 р. представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4звернувся до суду із заявою про забезпечення вказаного позову шляхом накладення заборони на вчинення будь яких дій правового характеру відносно нерухомого майна - однокімнатної квартири АДРЕСА_1, яка з 17.10.2018 р. належить ОСОБА_7 та на примусове входження до даної квартири усім без винятку особам, мотивуючи тим, що в провадженні Дарницького районного суду перебувають цивільні справи за позовами ОСОБА_3 до Приватного виконавця Чуловського В.А., треті особи - ОСОБА_9, АКБ СР «Укрсоцбанк» про визнання неправомірним та скасування рішення та ОСОБА_3 до ДП «СЕТАМ», Приватного виконавця Шмідт К.В., ОСОБА_7 про визнання електронних торгів по лоту №300146 оформлених протоколом №359114 від 24.09.2018 р. недійсними. Оскільки реалізація майна була здійснена на підставі виконавчого напису приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В. від 05.09.2011 р., а в подальшому майно реалізовано ДП «Сетам» шляхом проведення електронних торгів в межах виконавчого провадження №56460908 від 22.05.2018 р. просить забезпечити позов в такий спосіб. Також зазначив, що в разі задоволення позовних вимог про визнання виконавчого напису таким що не підлягає виконанню, правові підстави спірної реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_7 будуть вважатись недійсними і в такому випадку право власності на дану квартиру відновиться за ОСОБА_3, а невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи не уможливити виконання рішення суду в раз задоволення заявленого позову.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має: з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не надав доказів, що власник квартири ОСОБА_7 має намір відчужити квартиру або іншим шляхом розпорядитись нею, а вимога про заборону на примусове входження до даної квартири усім без винятку особам, порушує права ОСОБА_9, як власника спірної квартири, тому суд приходить до висновку про відмову у задоволені заяви представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4

Керуючись ст.ст. 149-150, 153, 259, 260, 293, 353, 354 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно з ст. 354 та відповідно до п. 8 та п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається шляхом подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.

СУДДЯ: О.М. КОЛЕСНИК