Ухвала суду № 78236267, 30.11.2018, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/367/17 Провадження № 1-кп/613/21/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року Богодухівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шалімова Д.В.,

за участю секретаря Герасимюк Л.А.,

прокурора Мирошниченка Д.О.,

захисників ОСОБА_1,ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові кримінальне провадження №12016220220000863 від 21 жовтня 2016 року по обвинуваченню:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає за адресою: м. Богодухів, вул. Грайворонська, 42 Харківської області, раніше судимого:

13 грудня 2013 року Богодухівський районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

10 квітня 2014 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 297, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим терміном 3 роки;

19 січня 2017 року Богодухівським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі;

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Богодухівського районного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 186 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, оскільки стосовно останнього обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строк дії якої закінчується 01 грудня 2018 року. Крім того, враховуючи існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання запобіжного заходу та його продовження, наявні і на даний час.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник проти задоволення клопотання прокурора та продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечували. ОСОБА_4 просив змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м’яку міру, не пов’язану з позбавленням волі, а саме у вигляді домашнього арешту, оскільки даного запобіжного заходу буде достатньо для розгляду справи.

Представник потерпілого ОСОБА_3 підтримав думку прокурора, щодо необхідності продовження стосовно обвинуваченого міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, щодо продовження відносно обвинуваченого міри запобіжного заходу, приходить до слідуючого.

Ухвалою Богодухівського районного суду Харківської області від 03 жовтня 2018 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 01 грудня 2018 року.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «ОСОБА_2 проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Судом розглядалась можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що наявні обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, оскільки є достатньо підстав вважати, що обвинувачений з огляду на його моральні якості може ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Враховуючи, що на даний час суд продовжує розгляд кримінального провадження, суд приходить до висновку, що застосування більш м’яких запобіжних заходів не можливо та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора, про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 – задовольнити.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою, продовжити до 28 січня 2019 року включно, з подальшим його утриманням в Харківській установі виконання покарань (№ 27).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя