Рішення № 78225660, 30.11.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4950/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Укрзерноекспорт” до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України № 606118/33506396 від 01.03.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 15.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов’язати ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної № 2 від 15.12.2017 року, виписаної ТОВ “Укрзерноекспорт” на покупця фермерське господарство “Ольвія” в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ “Укрзерноекспорт” подано на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну № 2 від 15.12.2017 року, однак реєстрацію було зупинено. На підтвердження реальності поставки товару позивачем направлено до ДФС України пояснення та копії документів, разом з тим, комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. ДФС України порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки у квитанції не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної. Крім того, рішення комісії ДФС України не містить чіткої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної.

Представником Державної фіскальної служби України до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що позивач направив на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних податкову накладну № 2 від 15.12.2017 року. За отриманими квитанціями з єдиного вікна приймання звітності ДФС України підприємству було повідомлено, що реєстрація відповідної податкової накладної зупинена та висловлено пропозицію щодо надання платником податку пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Надалі платник податків направив повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій накладій, однак за рішеннями комісії ДФС України було відмовлено у реєстрації податкової накладної. З огляду на відсутність надання платником податків копій первинних документів щодо договорів, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами, договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції, постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків наявність яких передбачена договором та/або законодавством, платником податку не додержано вимоги наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567. Таким чином, рішення комісії ДФС України із посиланням на підставу – надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування є повністю обґрунтованим.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, в якому представник ТОВ «Укрзерноекспорт» вказує, що відповідачем у відзиві жодним чином не доведено факт невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах УКТ ЗЕД: 2710. При цьому, у квитанції № 1 від 05.01.2018 року не зазначнено конкретного чіткового критерію оцінки ступеня ризиків та в оскаржуваному рішенні не наведено чіткого переліку документів, які слід надати ТОВ «Укрзерноекспорт» для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, чого відповідачем також жодним чином не спростовано. Тобто, ДФС України у відзиві не спростував, що рішення відповідача про відмову в у реєстрації податкової накладної № 2 від 15.12.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2018 року по справі № 1540/4950/18 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено перше судове засідання на 25 жовтня 2018 року на 09:15 год.

В судовому засіданні 25 жовтня 2018 року долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, надано час представнику відповідача для надання заперечень та оголошено перерву до 22 листопада 2018 року до 11:30 год.

22 листопада 2018 року відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, 31.03.2005 року проведено державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю “Укрзерноекспорт” (код ЄДРПОУ 33506396) за № 1 556 102 0000 006614.

26 вересня 2017 року між ТОВ «Укрзерноекспорт» (постачальник) та Фермерським господарством «Ольвія» (покупець) укладено генеральний договір поставки нафтопродуктів № ДП/13/12-17 (а.с. 55-60).

Відповідно до п. 1 вказаного договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов’язується передати у власність покупця (поставити), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов’язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти, далі за текстом – «товар» у відповідності до умов договору та додаткових угод до нього. Поставка товару відбувається на підставі додаткових угод до цього договору, які підписуються повноважними представниками сторін, та є невід’ємною частиною цього договору, в яких сторонами узгоджується ціна, кількість, асортимент, умови поставки, терміни відправлення, поставки та оплати товару й інші умови поставки. Одиниця виміру товару: метрична тонна.

Згідно п. 3 договору постачальник зобов’язується на підставі підписаної сторонами додаткової угоди передати (поставити) у власність покупця товар. При передачі товару надати документи, що підтверджують якість товару. Виконати інші обов’язки, передбачені договором, додатковими угодами та законодавства. Покупець зобов’язується своєчасно та в повному об’ємі (у відповідності до умов відповідної додаткової угоди) здійснювати оплату товару, підписувати та повертати постачальнику належні йому екземпляри документів, а також відшкодувати постачальнику витрати, що пов’язані із перевезенням товару. Виконати інші обов’язки, передбачені договором, додатковими угодами та законодавством.

Відповідно до п. 5 договору № ДП/13/12-17 поставка товару здійснюється на підставі підписаної сторонами відповідної додаткової угоди. Товар поставляється покупцеві в межах об’єму, в кількості і за ціною, визначених у відповідних додаткових угодах, на умовах EXW, FCA, CPT у відповідності із Міжнародними правилами інтеретації комерійних термінів Інкотермс, у діючій на момент укладення додаткової угоди редакції. Конкретна умова відправлення та поставки товару визначається в додатковій угоді до цього договору. Поставка товару на умовах FCA, CPT здійснюється наступним чином: залізничним транспортом в вагонах-цистернах загального парку залізничних доріг України або у власних (орендованих) вагонах-цистернах постачальника або покупця; автомобільним транспортом постачальника або на умовах самовивозу при поставці на умовах FCA, CPT забезпечує постачальник.

Згідно п.п. 5.9, 5.11 приймання-передача (поставка) товару оформлюється актом приймання-передачі товару або видатковою накладною. За наслідками передачі товару постачальник та покупець оформлюють наступні документи: при поставці товару на умовах EXW – акт приймання-передачі товару; при поставці товару залізничним транспортом на умовах FCA, CPT – акт приймання-передачі товару, який складається на підставі копій залізничних накладних; при поставці товару автомобільним транспортом на умовах FCA, CPT – видаткова накладна або акт приймання-передачі товару, який складається на підставі копій товаротранспортних накладних.

Відповідно до п. 6 покупець здійснює 100 % попередню оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів в сумі, яка зазначена у відповідній додатковій угоді до цього договору, на поточний рахунок постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою.

13 грудня 2017 року між ТОВ «Укрзерноекспорт» та ФГ «Ольвія» укладено специфікацію № 1 до Генерального договору поставки № ДП/13/12-17, згідно якої постачальник зобов’язується поставити, а покупець зобов’язується прийняти й оплатити дизельне паливо у кількості 40000,00 л, за ціною 849600,00 грн. Постачальник зобов’язаний здійснити поставку товару протягом 30 календарних днів з моменту підписання специфікації (а.с. 61).

На підтвердження поставки дизельного палива ТОВ «Укрзерноекспорт» надано видаткову накладну (а.с. 62), рахунок на оплату (а.с. 63), виписки по рахункам (а.с. 64-67), паспорт якості (а.с. 68), сертифікат якості (а.с. 69), картки рахунку (а.с. 70-72), генеральний договір поставки нафтопродуктів укладений між ТОВ «ОСОБА_1 Україна» та ТОВ «Укрзерноекспорт» № 26/09-17 від 26.09.2017 року та докази поставки згідно умов договору (а.с. 41-50), договір про організацію перевезень автомобільним транспортом № УЗЕ-0108.2017 від 01.08.2017 року укладений між ТОВ «Укрзерноекспорт» та ФОП ОСОБА_2 та докази на підтвердження перевезення згідно умов договору (а.с. 51-54).

15 грудня 2017 року ТОВ «Укрзерноекспорт» виписано податкову накладну № 2 на суму 618466,32 грн. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 14).

Як вбачається з квитанції № 1 від 15 грудня, податкова накладна № 2 прийнята, проте реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 2710.. Пропонується надати пояснення та / або копії документів (а.с. 15).

Позивачем направлено повідомлення від 12.02.2018 року № 6 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено (а.с. 16-36).

01 березня 2018 року комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення № 606118/33506396, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування (а.с. 37).

22 березня 2018 року ТОВ «Укрзерноекспорт» до Державної фіскальної служби України подано скаргу на рішення комісії Державної фіскальної служби України № 606118/33506396 від 01.03.2018 року, яка рішенням комісії з питань розгляду скарг залишена без задоволення, а рішення комісії ДФС без змін (а.с. 38-40).

Відповідно до положень п. 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Приписами п.187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Згідно з положеннями п.201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку ;і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п. 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних” № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно п. 5 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Приписами п.п. 12, 13, 14, 17 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України “Про електронний цифровий підпис”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Зазначеним нормам порядку № 1246 кореспондують приписи п. 201.16 ст. 201 ПКУ, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про:реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.п. 1,2,6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , що затверджені Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 № 567, оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпункті 2 цього пункту, - реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Згідно з п. 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії):

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв:договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з квитанції від 15.12.2017 року, податкова накладна № 2 прийнята, проте реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 2710..

Разом з тим, п. 6 Критеріїв містить два підпункти критеріїв оцінки ступеня ризиків податкових накладних, тоді як в квитанції не визначено конкретного підпункту п. 6 Критеріїв, якому відповідає податкова накладна № 2.

При цьому, в залежності від того, якому саме критерію оцінки ступеня ризику визначеному у пп. 1 чи пп. 2 п. 6 Критеріїв відповідає податкова накладна, суб’єкт підприємництва має надати певний вичерпний перелік документів. Такі переліки визначені законодавцем окремо для податкових накладних, що відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків передбачених пп. 1 та пп. 2 п. 6 Критеріїв.

Відповідно до п.1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації”, комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов’язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Як вбачається з рішення комісії ДФС України № 606118/33506396 від 01.03.2018 року, в якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної вказано - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування (а.с. 37).

Разом з тим, вказана підстава для відмови в реєстрації податкової накладної є формальною, оскільки не містить чіткого визначення, що безпосередньо порушено ТОВ «Укрзерноекспорт» - надано копії документів, що складені з порушенням законодавства, чи документи є недостатніми, або документи надано у недостатній кількості та складені з порушенням законодавства.

Також, в оскаржуваному рішенні не вказано які саме документи відповідно до встановленого законом переліку не надано ТОВ «Укрзерноекспорт» та які документи складені з порушенням законодавства.

При цьому, доводи представника відповідача щодо того, що у ТОВ «Укрзерноекспорт» відсутні первинні документи щодо договору та ТОВ «Укрзерноекспорт» не додержано вимоги наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними по справі доказами (а.с. 41-54, 62-72).

Як вбачається з матеріалів справи, виконання умов договору поставки дизельного палива ТОВ «Укрзерноекспорт» надано видаткову накладну (а.с. 62), рахунок на оплату (а.с. 63), виписки по рахункам (а.с. 64-67), паспорт якості (а.с. 68), сертифікат якості (а.с. 69), картки рахунку (а.с. 70-72), генеральний договір поставки нафтопродуктів укладений між ТОВ «ОСОБА_1 Україна» та ТОВ «Укрзерноекспорт» № 26/09-17 від 26.09.2017 року та докази поставки згідно умов договору (а.с. 41-50), договір про організацію перевезень автомобільним транспортом № УЗЕ-0108.2017 від 01.08.2017 року укладений між ТОВ «Укрзерноекспорт» та ФОП ОСОБА_2 та докази на підтвердження перевезення згідно умов договору (а.с. 51-54).

За таких підстав, суд дійшов до висновку, що рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.03.2018 року № 606118/33506396 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15 грудня 2017 року № 2 було прийнято з порушенням чинного законодавства та без наявності підстав визначених Податковим кодексом України та Постанови Кабінету Міністрів України “Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації”.

Згідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу на підставі наданих доказів, суд дійшов до висновку, що порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 606118/33506396 від 01.03.2018 року; зобов’язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну № 2 від 15.12.2017 року, виписану ТОВ “Укрзерноекспорт” на покупця фермерське господарство “Ольвія” в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року по справі № 826/4475/16 (К/9901/5219/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов’язані із прибуттям до суду; 3) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов’язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Так, ч. 1, 3 ст. 134 КАС України встановлено, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 137 КАС України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно п. 1, 2, 6 ч. 1, 2 ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з’їздом адвокатів України, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Частиною 3 статті 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов’язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. відповідно до оригіналу платіжного доручення № 574 від 03 серпня 2018 року(а.с. 3), а тому з Державної фіскальної служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Укрзерноекспорт” слід стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Так, при вирішенні питання щодо стягнення з відповідача витрат, пов’язаних з правничою допомогою адвоката ОСОБА_3 у сумі 6800,00 грн. суд враховує, що на підтвердження понесених витрат до суд надано договір № 54/1 від 30.07.2018 року про надання правової допомоги (а.с. 101), акт прийому наданих послуг (а.с. 102), додаткову угоду до договору про надання правової допомоги (а.с. 103-104), рахунок (а.с. 105), платіжне доручення (а.с. 106-107), ордер (а.с. 75).

Представником відповідача до суду надано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому представник Державної фіскальної служби України вказує, що наданий опис робіт (надання послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат є необґрунтованим, оскільки справа не потребує значного часу, підготовка справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, тому справедливим розміром компенсації витрат на правову допомогу адвоката є розмір прожиткового мінімуму на 2018 року, що складає 1762,00 грн.

При цьому, ознайомившись з наданими документами на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суд проходить до висновку, що зазначена позивачем вартість понесених витрат не є пропорційною та співмірною складності справи, предмету спору та ціні позову, оскільки такі роботи як зустріч, консультація клієнта, узгодження правової позиції, вивчення та аналіз документів, затребування додаткових документів, підготовка та подання позовної заяви по суті є вчиненням однієї дії, а саме подання позовної заяви, вимоги до форми та змісту якої закріплені ст. 160, 161 КАС України.

Крім того, спір, який виник між ТОВ «Укрзерноекспорт» та ДФС України відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України є справою незначної складності та розглянутий судом в спрощеному позовному провадженні в порядку письмового провадження.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням принципу пропорційності та співмірності, суд дійшов до висновку, що обґрунтованою сумою для відшкодування ТОВ «Укрзерноекспорт» витрат на професійну правничу допомогу складає 2000,00 грн.

За таких підстав, оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо суми витрат, пов’язаних з розглядом даної справи, наявність зв’язку між конкретними видами правових послуг, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, суд дійшов до висновку, що з Державної фіскальної служби України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Укрзерноекспорт», слід стягнути судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, ч. 9 ст. 205, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Укрзерноекспорт” (код ЄДРПОУ 33506396, адреса місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 18, оф. 9) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 606118/33506396 від 01.03.2018 року.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 15.12.2017 року, виписану ТОВ “Укрзерноекспорт” на покупця фермерське господарство “Ольвія” в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути з Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Укрзерноекспорт” (код ЄДРПОУ 33506396, адреса місцезнаходження: 65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, 18, оф. 9) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук

.