Ухвала суду № 78225385, 26.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/1193/18

У Х В А Л А

з питань ухвалення додаткового рішення та виправлення

описки в рішенні суду від 23.10.2018

26 листопада 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., позивача (заявника) ОСОБА_1, представниці відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про ухвалення додаткового рішення та виправлення описки в рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року в адміністративній справі № 813/1193/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, УВТК ПрАТ «Нафтогазбуд», про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити дії ,-

у с т а н о в и в:

на розгляді у Львівському окружному адміністративному суді перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, УВТК ПрАТ «Нафтогазбуд», про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити дії, просив, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13.04.2018, зобов’язати Франківський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.11.2017 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за двоскладовою формулою, як це зазначено в абзаці 4 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з осучасненням такої відповідно до норм діючого Страхового Закону. При цьому для обчислення коефіцієнту заробітної плати та розміру пенсії за першою складовою за період страхового стажу по 31.12.2003 враховувати лише заробітну плату (дохід) позивача за період страхового стажу з 01.01.1995 по 31.12.1999, як це зазначено у ст.65 Закону України “Про пенсійне забезпечення”; зобов’язати відповідача з 01.11.2017 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням отриманої ним заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески до Пенсійного фонду України по УВТК ПАТ – фірма «Нафтогазбуд» в 1998 та 1999 роках за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України; здійснити перерахунок та виплату пенсії без застосування обмеження розміру заробітної плати (доходу) такої, із якої були сплачені страхові внески до Пенсійного фонду України за період страхового стажу по 31.12.2003.

Рішенням суду від 23.10.2018 у задоволенні позову відмовлено повністю.

16.11.2018 за вх. № 36888 від позивача надійшло клопотання про ухвалення додаткового судового рішення та виправлення описки в рішенні суду від 23.10.2018.

В обґрунтування цього клопотання зазначено, що відмовляючи позивачу у перерахунку та виплаті пенсії за двоскладовою формулою, відповідач мотивував своє рішення тим, що у 2003 році максимальний розмір пенсії становив 168,00 грн. (три мінімальні розміри), заперечуючи право позивача на осучаснення такої, обчисленої за першою складовою за нормами Страхового Закону, в редакції від 03.10.2017, що суперечить ст. 43 цього Закону.

У першому абзаці на 5-му аркуші мотивувальної частини рішення суд зазначив, що позивач заявляв до відповідача вимогу осучаснення усього розміру його пенсії, що є спотворенням позовних вимог, а тому цей абзац, на його переконання, потребує упущення з мотивувальної частини додатковим рішенням суду, яким позов у першій частині позовних вимог щодо визнання незаконною відмови відповідача в осучасненні розміру його пенсії, обчисленні за першою складовою позовних вимог за двоскладовою формулою визнати незаконною та зобов’язати відповідача здійснити такий перерахунок та виплату його пенсії з осучасненням такого розміру за нормами Страхового Закону у редакції від 03.10.2017. Одночасно просив розприділити судові витрати між сторонами у цій частині додаткового судового рішення.

Підставами звернення визначено ст.ст. 252, 253 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні позивач вимоги клопотання підтримав повністю, просив таке задовольнити.

Представник відповідача щодо поданого клопотання заперечив, зазначив, що судом під час розгляду справи і прийнятті рішення було надано оцінку усім обставинам справи. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Суд вирішуючи клопотання зазначає таке.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів з дня її надходження. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.

Опискою є помилка, зумовлена неправильним написанням слів, а арифметичною помилкою - математична помилка у визначенні результату підрахунку. Так, опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Зокрема, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України №14 «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, а лише усуває неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 06.02.2018 у справі № 826/2237/15, в ухвалі від 31.10.2018 у справі № 283/2008/17.

Проте зі змісту заяви слідує, що позивач ставить вимогу не про виправлення помилок чи описок, допущених в судовому рішенні від 23.10.2018, а внесення змін щодо суті вимог вимог позовної заяви та оцінки доказів, зокрема упущення висновків суду з мотивувальної частини рішення від 23.10.2018, шляхом ухвалення додаткового судового рішення, що не узгоджується з приписами норми ст. 253 КАС України.

Крім цього, цією статтею Кодексу адміністративного судочинства України виправлення описки у спосіб винесення додаткового судового рішення не передбачене.

Порядок винесення додаткового судового рішення визначений у ст. 252 КАС України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Тобто, наведеною вище нормою визначено, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, які не вирішені основним рішенням.

Про відмову в ухваленні додаткового судового рішення суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 252 КАС України).

Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 року у справі №818/1783/17 зауважив, що процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов'язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем (третьою особою) вимоги.

Таким чином, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.

Водночас, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного судового рішення, а перелік підстав, за яких суд може прийняти додаткове судове рішення, є вичерпним.

Судом у рішенні від 23.10.2018 вирішено усі позовні вимоги позивача.

Внесення, на переконання позивача, описки у рішення суду від 23.10.2018 у спосіб винесення додаткового судового рішення, з позиції суду, фактично змінить основне рішення, та матиме наслідком існування двох протилежних за змістом судових рішень, постановлених у одній справі, що не узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 252 КАС України та метою впровадження інституту додаткового рішення.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для виправлення описки, а також винесення додаткового судового рішення, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 248, 252, 253, 256, 295, пп.15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 від 16.11.2018 року (Вх. № 36888 від 16.11.18) про виправлення описки в рішенні суду від 23.10.2018 та ухвалення додаткового судового рішення – відмовити.

2. Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.11.2018 року.

Суддя Качур Р.П.