Рішення № 78225379, 20.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3856/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2018 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Михайленко Б.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор", приватної фірми науково-виробниче підприємство "Комтех-плюс" до Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – Комунального підприємства “Адміністративно-технічне управління” про визнання протиправними та скасування наказів,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" (надалі - ТОВ “Комтех Аутдор”, позивач), приватної фірми науково-виробниче підприємство "Комтех-плюс" (надалі - ПФ НВП «Комтех-Плюс», позивач) до Департаментку економічного розвитку Львівської міської ради (надалі - ДЕР ЛМР, відповідач), в якій позивачі просять суд:

- визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 26.12.2017 р. № 20-С “Про втрату чинності”, п. 1 якого визнано такими, що втратили чинність з 01.01.2018р. дозволи на розміщення зовнішньої реклами, видані ПФ НВП “Комтех-плюс” відповідно до Додатку до наказу;

- визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 26.12.2017 р. № 21-С “Про втрату чинності”, п. 1 якого визнано такими, що втратили чинність з 01.01.2018р. дозволи на розміщення зовнішньої реклами, дозволи на розміщення зовнішньої реклами, видані ТзОВ “Комтех Аутдор” відповідно до Додатку до наказу.

В обгрунтування позовної заяви позивачі покликаються на наступні обставини. Зокрема зазначають, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 встановлено, що дозволи позивачів на розміщення зовнішньої реклами є продовженими за принципом мовчазної згоди, одночасно з цим колегія суддів дійшла до висновку про те, що для належного захисту порушеного права слід зобов'язати відповідача оформити продовження дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, оскільки ДЕР ЛМР у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано. 26.12.2017 ДЕР ЛМР видано накази №№ 20-С та 21-С “Про втрату чинності”, якими визнано дозволи позивачів такими, що втратили чинність, що, як стверджують позивачі, порушує їхнє право на розміщення зовнішньої реклами у м. Львові та принцип правової визначеності становища суб’єкта господарювання. Вважаючи дозволи позивачів такими, що втратили чинність на підставі оскаржуваних наказів, а їх рекламні конструкції у зв’язку з цим самовільно встановленими, ДЕР ЛМР видало ряд наказів на демонтаж, а КП “Адміністративно-технічне управління” здійснило демонтаж рекламних конструкцій позивачів. При цьому, демонтаж рекламних конструкцій, за словами позивачів, провадився варварським способом, в результаті чого демонтовані рекламні конструкції є фактично знищеними.

Також позивачі покликаються на те, що ні законами України «Про рекламу» та «Про місцеве самоврядування», ані п.4.4. «Правил розміщення зовнішньої реклами в м.Львові», затверджених рішенням виконкому від 21.05.2010 № 569», на які посилається ДЕР ЛМР, видаючи оскаржувані накази, не передбачено право ДЕР ЛМР видавати накази про втрату чинності дозволів. Таким чином позивачі стверджують про очевидну протиправність оскаржуваних наказів відповідача.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

29 серпня 2018 року суд ухвалою відмовив у задоволенні заяви представника товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" та приватної фірми науково-виробниче підприємство "Комтех-плюс" про забезпечення позову у справі.

Ухвалою суду від 14 листопада 2018 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду з питань вжиття заходів забезпечення позову від 04.09.2018 зупинено дію наказів Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №№ 20-С та 21-С від 26.12.2017 «Про втрату чинності» до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Відповідач позов не визнає, у поданому суду відзиві на позовну заяву від 26.09.2018 № 30339 зазначає, що станом на сьогоднішній день виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 у справі 876/858/17 зупинено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2017 року. Таким чином, відповідач стверджує, що дозволи, видані позивачам на розміщення зовнішньої реклами, після 31.12.2017 продовжено не було. Відтак, вважає, що від моменту закінчення терміну дії дозволів до закінчення перегляду постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 року у справі 876/858/17 в касаційному порядку, позивачі не мають підстав для використання місць, що перебувають у комунальній власності, для розміщення зовнішньої реклами. Відповідач вказує на те, що відповідно до договорів на тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, укладених ТзОВ «Комтех-Аутдор» та ПФ НВП «Комтех-Плюс» з КП «АТУ» та Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради від 01.02.2010 №247 та 31.12.2009 №58 відповідно, рекламорозповсюджувачі взяли на себе зобов’язання у 15-денний термін демонтувати спеціальні конструкції після закінчення терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами (п. 3.6.10. Договору). Беручи до уваги невиконання ними вимоги пункту 3.6.10. Договору в частині демонтажу, рекламоносії були демонтовані примусово після спливу терміну наданому їм для добровільного демонтажу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні, викладеним у позовній заяві та відповіді на відзив, просила позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечили з підстав, наведених у відзиві та запереченні, просили у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

ТОВ «Комтех Аутдор» та ПФ НВП «Комтех-плюс» звернулися до Галицького районного суду м. Львова з адміністративним позовом до ДЕР ЛМР про зобов'язання відповідача оформити продовження дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м.Львові строком на 5 років та видати позивачам оновлені продовжені дозволи зі строком дії до 31.12.2022 (перелік дозволів – а.с. 3-18).

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 20.07.2017 у справі №461/3019/17 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 апеляційну скаргу ТОВ «Комтех Аутдор» та ПФ НВП «Комтех-плюс» задоволено – постанову Галицького районного суду м.Львова від 20.07.2017 у справі №461/3019/17 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено та зобов'язано відповідача оформити продовження дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м.Львові строком на 5 років та видати оновлені продовжені дозволи.

ДЕР ЛМР видано наказ від 26.12.2017 № 20-С “Про втрату чинності”, пунктом 1 якого визнано такими, що втратили чинність з 01.01.2018 дозволи на розміщення зовнішньої реклами, видані ПФ НВП “Комтех-плюс” відповідно до Додатку до наказу (а.с. 29-35), та наказ від 26.12.2017 № 20-С “Про втрату чинності”, пунктом 1 якого визнано такими, що втратили чинність з 01.01.2018 дозволи на розміщення зовнішньої реклами, видані ТзОВ “Комтех Аутдор” відповідно до Додатку до наказу (а.с. 24-28).

18.01.2018 ДЕР ЛМР видало ряд наказів про демонтаж рекламних конструкцій позивачів як самовільно встановлених (а.с. 45-66), на підставі яких 20.01.2018, 21.01.2018, 22.01.2018 здійснено демонтаж спеціальних конструкцій відповідно до актів (а.с. 67-88).

Вважаючи оскаржувані накази такими, що видані поза межами повноважень ДЕР ЛМР, та такими, що порушують права позивачів, останні звернулися з даним позовом до суду.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд керується наступним.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України, визначає, згідно преамбули, Закон України “Про місцеве самоврядування” від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У преамбулі наказів ДЕР ЛМР від 26Л2.2017 № 20-С та № 21-С «Про втрату чинності» зазначено правову підставу прийняття оскаржуваних наказів - Закон України «Про місцеве самоврядування», Закон України «Про рекламу» та п. 4.4 «Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Львові», затверджених рішенням виконкому від 21.05.2010 № 569.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України “Про рекламу” цей закон регулює відносини, пов’язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.

Згідно ч.1 ст. 16 Закону України “Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів – на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим – Радою міністрів Автономної республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою КМУ № 2067 від 29.12.2003 року (надалі -Типові правила) ці правила регулюють відносини, що виникають у зв’язку з розміщенням зовнішньої реклами у населених пунктах, та визначають порядок надання дозволів на розміщення такої реклами.

Пунктом п’ятим Типових правил визначено, що для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління (далі- робочий орган). Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до пункту 6 Типових правил до повноважень робочого органу належать: розгляд заяв розповсюджувачів зовнішньої реклами на надання дозволу, внесення змін у дозвіл, переоформлення дозволу та продовження строку його дії; надання у разі потреби розповсюджувачам зовнішньої реклами архітектурно-планувальних завдань на опрацювання проектно-технічної документації для розташування складних (дахових) рекламних засобів; прийняття рішення про встановлення пріоритету заявника на місце розташування рекламного засобу, продовження строку, на який встановлено зазначений пріоритет, або про відмову в установленні такого пріоритету; підготовка проекту рішення виконавчого органу ради щодо надання дозволу (у тому числі погодження з органами та особами, визначеними у пункті 16 цих Правил) чи про відмову у його наданні; видача дозволу на підставі рішення виконавчого органу ради; ведення інформаційного банку даних місць розташування рекламних засобів, плану їх розміщення та надання в установленому порядку інформації для оновлення даних містобудівного кадастру населених пунктів; подання територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі матеріалів про порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами; підготовка і подання виконавчому органу ради пропозицій щодо розмірів плати за надання послуг робочим органом на підставі калькуляції витрат для прийняття відповідного рішення. Робочий орган здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Пункт 4.4 «Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Львові», затверджених рішенням виконкому від 21.05.2010 № 569, на який посилається відповідач в оскаржуваних наказах містить наступні положення:

4.4.1. При відсутності письмових заперечень з боку розповсюджувача, власника місця розташування спеціальної конструкції, інших органів, що здійснювали погодження дозволу на розміщення реклами, термін дії такого дозволу продовжує Робочий орган з наступним повідомленням розповсюджувача.

4.4.2. Робочий орган за 3,5 місяці до закінчення терміну дії дозволу звертається листом до оператора про необхідність проведення обстеження рекламного засобу на предмет його відповідності дозвільній документації.

Оператор проводить обстеження рекламного засобу зі складанням акта (у 2-х примірниках), у якому фіксує результати обстеження, після чого один примірник акта скеровується робочому органу.

У разі виявлення відхилень від дозвільної документації розповсюджувачу скеровується вимога про приведення рекламного засобу у відповідність до дозвільної документації.

Відхиленням від дозвільної документації є відхилення місця розташування рекламного засобу від місця, передбаченого у дозволі, більше ніж на 10 м та/або невідповідність рекламного засобу погодженому проекту.

У разі, якщо дозвіл, термін дії якого закінчується, потребує приведення його у відповідність до вимог підпунктів 4.2.1, 4.2.2 та /або вимог розділу 5 цих Правил робочий орган за три місяці до закінчення терміну дії цього дозволу скеровує рекламорозповсюджувачу рекомендованим листом перелік вимог, у відповідності до яких необхідно привести дозвіл і проектно-технічну документацію.

Розповсюджувач реклами протягом місяця з дати отримання вимог робочого органу приводить у відповідність рекламний засіб та/або дозвільну документацію.

Приведену у відповідність дозвільну документацію розповсюджувач реклами подає робочому органу одночасно з заявою про продовження терміну дозволу.

4.4.3. У продовженні дії дозволу може бути відмовлено, якщо у заявника:

1) існує заборгованість з оплати за тимчасове користування місцями, які перебувають у комунальній власності, для розміщення рекламних засобів за існуючим договором понад два місяці, за умови, якщо заборгованість не оскаржується розповсюджувачем зовнішньої реклами у судовому порядку;

2) існує заборгованість зі сплати штрафів за несвоєчасну оплату за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів за існуючим договором понад два місяці, за умови, якщо штрафні санкції не оскаржуються розповсюджувачем зовнішньої реклами у судовому порядку;

3) існує заборгованість зі сплати штрафів за самовільне встановлення рекламних засобів;

4) зафіксована та не ліквідована до закінчення дозволу невідповідність рекламного засобу дозвільно-проектній документації;

5) зафіксовані самовільно встановлені рекламні засоби.

4.4.4. Робочий орган розглядає акт обстеження місця та приймає рішення про продовження терміну дії дозволу або за наявності підстав, викладених у цих Правилах, про відмову у його продовженні.

Після прийняття відповідного рішення робочий орган протягом двох днів з дати підписання та реєстрації цього рішення направляє заявнику через управління «Дозвільний офіс» листа про продовження терміну дії дозволу з примірником дозволу або про відмову у його продовженні з зазначенням дати та номера відповідного рішення. Адміністратор управління «Дозвільний офіс» наступного робочого дня після отримання цих документів повідомляє заявника про місце і час їх видачі.

4.4.5. Дозвіл продовжується терміном на п’ять років, за винятком випадків, передбачених у підпункті 5.1.2 цих Правил.

Продовження терміну дії дозволу (відмова у його продовженні) фіксується у журналі реєстрації з внесенням відповідних змін до дозволу, який підписує керівник робочого органу та скріплює печаткою.

Один примірник оригіналу дозволу видається заявникові, а другий – залишається у робочого органу для обліку та контролю.

Відмова у продовженні терміну дії дозволу може бути оскаржена у порядку, встановленому законодавством.

4.4.6. Розповсюджувач зобов’язаний демонтувати рекламний засіб, дозвіл на який не був продовжений протягом 15 днів з дати прийняття відповідного рішення.

З наведених положень вбачається, що Правила розміщення зовнішньої реклами в м. Львові чітко регламентують повноваження робочого органу та строки прийняття ним рішень, однак не передбачають можливості видавати накази про втрату чинності дозволу. Разом з тим, слід зазначити, що таке повноваження не передбачено ні Законом України «Про рекламу», ні Законом України «Про місцеве самоврядування».

Зазначене дає підстави суду для висновку, що оскаржувані накази відповідача були видані поза межами його повнавжень.

Разом з тим, суд враховує наступне.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 встановлено, що дозволи позивачів на розміщення зовнішньої реклами є продовженими за принципом мовчазної згоди, одночасно з цим колегія суддів дійшла до висновку про те, що для належного захисту порушеного права слід зобов'язати відповідача оформити продовження дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Львові, оскільки ДЕР ЛМР у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано.

Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Попри те, що вказана постанова набрала законної сили, одним з аргументів відповідача в обгрунтування правомірності оскаржуваних наказів є те, що виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2017 у справі 876/858/17 зупинено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 листопада 2017 року, а відтак, робить висновок, що дозволи, що видані позивачам на розміщення зовнішньої реклами, після 31.12.2017 продовжено не було.

В контексті зазначеного, суд погоджується з позивачем, що той факт, що виконання постанови від 18.09.2017 у справі №461/3019/17 зупинено судом касаційної інстанції, не свідчить про те, що дозволи позивачів на розміщення об’єктів зовнішньої реклами втратили чинність, адже постанова набрала законної сили у встановленому законом порядку.

Так, відповідно до ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, всупереч обставинам, встановленим постановою суду від 18.09.2017 та всупереч вимогам Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», який регламентує дію принципу мовчазної згоди, 26.12.2017 ДЕР ЛМР видано накази №№ 20-С та 21-С «Про втрату чинності», якими визнано дозволи позивачів такими, що втратили чинність, що порушує право позивачів на розміщення зовнішньої реклами у м. Львові та принцип правової визначеності становища суб’єкта господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що оскаржувані накази відповідача не відповідають зазначеним вимогам для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн (пункт 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06.03.2008 року № 2).

Закріплений у ч. 1 ст.9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, всупереч встановленому частиною 1 ст. 77 КАС України обов’язку доказування, відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності свої дій щодо видачі оскаржуваних наказів, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 26.12.2017 р. № 20-С «Про втрату чинності», п. 1 якого визнано такими, що втратили чинність з 01.01.2018р. дозволи на розміщення зовнішньої реклами, видані ПФ НВП «Комтех-плюс» відповідно до Додатку до наказу.

Визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 26.12.2017 р. № 21-С «Про втрату чинності», п. 1 якого визнано такими, що втратили чинність з 01.01.2018р. дозволи на розміщення зовнішньої реклами, видані ТзОВ «Комтех Аутдор» відповідно до Додатку до наказу.

Стягнути нам користь товариства з обмеженою відповідальністю "Комтех Аутдор" (79035, м.Львів, вул. Зелена, 109, кім. 316; код ЄДРПОУ 33533697) з Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Ринок, 1; код ЄДРПОУ 34814859) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Стягнути нам користь приватної фірми науково-виробниче підприємство "Комтех-плюс" (79021, м.Львів, вул.Кульпарківська, 180/46; код ЄДРПОУ 30052037) з Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Ринок, 1; код ЄДРПОУ 34814859) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.11.2018.

Суддя В.М. Сакалош