Рішення № 78225230, 21.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/4330/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Коморний О.І,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача не прибув.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справи України у Львівській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогою:

- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справи України у Львівській області на користь ОСОБА_1 зарплату за час вимушеного прогулу з 11.04.2017 року по 03.03.2018 року в сумі 32000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 року по справі № 813/6369/15 наказом № 1032 від 11.04.2017 року Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області визнано протиправним наказ від 06.11.2015 року № 848 о/с в частині звільнення позивача з роботи і поновлено його на роботі оперуповноваженим сектору карного розшуку Бориславського міського відділу ГУМВС у Львівській області з 06.11.2015 року. Водночас, того ж дня наказом від 11.04.2017 року № 1040 о/с позивача звільнено з ОВС України в запас Збройних сил України за п. 64 «г» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ/скорочення штату/. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 року у справі 813/1779/17 визнано протиправним і скасовано наказ № 1040 о/с від 11.04.2017 року Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області «Про звільнення» ОСОБА_1 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Бориславського міського відділу ГУМВС у Львівській області. ОСОБА_1 поновлено на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Бориславського міського відділу ГУМВС у Львівській області. На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 року по справі № 813/1779/17 наказом № 1121 о/с від 03.03.2018 року Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області було визнано протиправним наказ від 11.04.2017 року № 1040 о/с в частині звільнення позивача з роботи і поновлено його на роботі оперуповноваженим сектору карного розшуку Бориславського міського відділу ГУМВС у Львівській області з 07.11.2015 року. У зв’язку з незаконним звільненням, позивач просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11.04.2017 року по 03.03.2018 року.

Ухвалою суду від 24 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 17.10.2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили такий задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, свого відношення до позову не висловив.

Суд вважає за можливе продовжити розгляд справи за відсутністю представників відповідачів, оскільки на адресу суду не надходило клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, оскільки суб'єкт владних повноважень не подав відзиву на позов без поважних причин, суд кваліфікує це як визнання позову.

Суд заслухав пояснення представника позивача, з’ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а також ті, які мають значення для вирішення справи, повно, всебічно та об’єктивно дослідив докази у справі, та

встановив:

11.04.2017 року наказом Голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області «Про виконання рішення суду» № 1032 о/с, визнано протиправним і скасовано наказ від 06.11.2015 року № 848 о/с начальника Головного управління МВС України у Львівській області в частині звільнення ОСОБА_3 з посади оперуповноваженого сектору карного розшуку Бориславського міського відділу ГУМВС у Львівській області, поновлено ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Бориславського міського відділу ГУМВС у Львівській області з 06.11.2015 року. (а.с.11)

11.04.2017 року наказом Голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області «Про звільнення» № 1040 о/с, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з органів внутрішніх справ України в запас Збройних сил за п. 64 «г» Положення/через скорочення штатів/ старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 /М-148060/, оперуповноваженого сектору карного розшуку Бориславського міського відділу ГУМВС у Львівській області, з 06.11.2015 року. (а.с.12)

Позивач, ОСОБА_1, оскаржив наказ № 1040 о/с “Про звільнення” від 11.04.2017 року в судовому порядку.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 року по справі № 813/1779/17 наказом № 1121 о/с від 03.03.2018 року Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області було визнано протиправним наказ від 11.04.2017 року № 1040 о/с в частині звільнення позивача з роботи і поновлено його на роботі оперуповноваженим сектору карного розшуку Бориславського міського відділу ГУМВС у Львівській області з 07.11.2015 року.

Позивач звернувся до суду у відповідності до ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та просить стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справи України у Львівській області на користь ОСОБА_1 зарплату за час вимушеного прогулу з 11.04.2017 року по 03.03.2018 року.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано такі обставини справи та норми чинного законодавства.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 року у справі № 813/1779/17 судом встановлено, що відповідачем не дотримано вимог чинного законодавства при винесені повторно наказу про звільнення, скасовано оскаржуваний наказ та поновлено ОСОБА_1 на посаді

Згідно з частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про оплату праці” порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 “Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати” (далі- Порядок). Вказаною постановою визначено, що середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до п. 8 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з ч. 2 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Суд звертає увагу, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 у справі № 813/1779/17 визнано протиправним і скасувано наказ № 1040 о/с від 11.04.2017 року Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області “Про звільнення” ОСОБА_1. В подальшому наказом наказ № 1121 о/с від 03.03.2018 року Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області позивача поновлено на посаді. А відтак, тривалість вимушеного прогулу позивача, який утворився внаслідок прийняття протиправного наказу відповідача № 1040 о/с від 11.04.2017 року необхідно обраховувати з 11.04.2017 року по 03.03.2018 року, що становить 333 календарні дні.

Згідно з наявною в матеріалах справи довідкою від 11.06.2018 № Л 2329/45/01-2018 розмір грошового забезпечення позивача за вересень 2015 року становив 2886,72 грн, за жовтень 2015 року – 2977,76 грн. У вересні та жовтні 2015 року було 61 календарний день. Таким чином, середньоденний заробіток позивача становив 96,14 грн. ((2886,72 грн + 2977,76 грн.) : 61). З урахуванням кількості днів вимушеного прогулу 333, розмір грошового забезпечення, що підлягає виплаті позивачу становить 32014,62 грн. (96,14 грн. х 333 дні), який і підлягає до стягнення з ГУМВС України у Львівській області в користь позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.

Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст.14, 77, 90, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справи України у Львівській області (пл. Ген. Григоренка, 3, м. Львів, 79007, ЄДРПОУ 08592247) на користь ОСОБА_1 (вул. Котляревського 2а, м. Борислав, Дрогобицький район, Львівська область, 82300; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заробітну плату за час вимушеного прогулу з 11.04.2017 року по 03.03.2018 року в сумі 32014 (тридцять дві тисячі чотирнадцять) грн 62 коп.

3. Судові витрати з сторін не стягуються.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складений 30.11.2018р.

Суддя Коморний О.І.