Рішення № 78222957, 29.11.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 29.11.2018

Справа № 320/6266/18

(2/320/3532/18)

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Калугіної І.О.,

при секретарі – Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи: приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією родиною, визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просить встановити факт його проживання однією родиною з ОСОБА_5, померлою 02 листопада 2017 року, в період часу з лютого 2012 року по 02 листопада 2017 року; визнати за ним, ОСОБА_1, в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова у м.Мелітополі Запорізької області та на земельну ділянку площею 11,1000 га на території Приазовської селищної ради кадастровий №2324555100070030055 після смерті ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року. На обґрунтування позову зазначив, що на початку лютого 2012 року до нього звернулася ОСОБА_5 та запропонувала йому постійно доглядати за нею, оскільки вона як непрацездатна та хвора людина потребувала стороннього догляду. До звернення ОСОБА_5 до нього, вони довгий час дружили та спілкувалася, у них були теплі стосунки, вона часто запрошувала його у гості у зв’язку зі святами або за допомогою. Нерідко за її проханням він купував продукти харчування та ліки. Тому, не звертаючи на те, що постійний догляд за вказаною жінкою був дуже не легкий і він це розумів, враховуючи їхні відносини та співчуття яке він відчував до ОСОБА_5, він надав таку згоду. В лютому 2012 року він переїхав до ОСОБА_5 у житловий будинок №3 по 2-му пров. Чехова у м. Мелітополі Запорізької області, став з нею жити та здійснювати за нею постійний догляд по листопад 2017 року. ОСОБА_5 називала його сином. 02 листопада 2017 року. ОСОБА_5 померла. Він разом з ОСОБА_3, рідною сестрою померлої, приймав безпосередню участь в похованні ОСОБА_5 Спадкоємцем 2 черги після смерті ОСОБА_5, є ОСОБА_3 При житті ОСОБА_5 вона уклала 10 серпня 2010 року з ОСОБА_2 попередній договір, відповідно якого зобов’язалася до 10 серпня 2011 року за власний рахунок на загальну суму 24 000 грн. здійснити капітальний ремонт систем електропостачання, водопостачання, ремонт даху, стін, вікон, каналізації, і фарбувальні та штукатурні роботи житлового будинку № 3 по 2-му провулку Чехова у м. Мелітополі Запорізької області. У свою чергу ОСОБА_2 зобов’язалась після закінчення робіт вказаних у п.1 даного договору у термін шести місяців з моменту вимоги з боку ОСОБА_5 передати їй право власності на 1/2 частину вказаного будинку. У разі невиконання зобов’язань, передбачених п.2 даного договору, даний договір є безумовною підставою для визнання права власності на 1/2 частину будинку у судовому порядку за місцем знаходження будинку. Свої зобов’язання ОСОБА_5 виконала у повному обсязі, але не звертаючи уваги на прохання виконати прийняті на себе зобов’язання з боку ОСОБА_2 вона так і не передала право власності на 1/2 частину вказаного будинку ОСОБА_5 Крім того, ОСОБА_5 на праві власності належала земельна ділянка площею 11,1 га на території Приазовської селищної ради кадастровий №2324555100070030055 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №353422 від 14 вересня 2007 року. Вважає себе спадкоємцем 4 черги після смерті ОСОБА_5 Між ним та ОСОБА_3 існує домовленість про те, що оскільки він більше п’яті років доглядав за померлою та жив разом з нею після смерті ОСОБА_5 він як спадкоємець 4 черги спадкує право на визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова у м. Мелітополі Запорізької області та право власності у порядку спадкування на земельну ділянку площею 11,1 га на території Приазовської селищної ради кадастровий №2324555100070030055. Спадщину він прийняв фактичним шляхом, оскільки на момент смерті ОСОБА_5 мешкав разом з нею. Оскільки при житті ОСОБА_5, не оформила свої права на 1/2 частину житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова у м. Мелітополі Запорізької області, а також у зв’язку з тим, що у судовому порядку не встановлений факт проживання з померлою однією родиною, питання оформлення прав на спадщину він може вирішити лише у судовому порядку. Дані обставини стали підставою звернення з даним позовом до суду.

В судове засідання сторони не з’явилися.

Від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає. Просить винести заочне рішення за даним позовом.

Відповідачі про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позов не надали.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. Також, в наданій заяві повідомив, що відповідач ОСОБА_3 під час оформлення своїх спадкових справ, відмовилась від прийняття будь-якого майна після смерті ОСОБА_5, окрім квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в зв’язку з неявкою всіх учасників справи в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власницею житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова в м. Мелітополі Запорізької області, що підтверджується копіями договору купівлі-продажу житлового будинку від 14 квітня 2009 року, технічного паспорту на житловий будинок від 27 грудня 2007 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 22688688 від 12 травня 2009 року /а.с.12-17/.

10 серпня 2010 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було укладено попередній договір про створення спільної часткової власності /а.с.10/.

Відповідно до п.1 Договору про створення спільної часткової власності ОСОБА_2 зобов’язується до 10 серпня 2011 року за власний рахунок на загальну суму 24 000 грн. здійснити капітальний ремонт систем електропостачання, водопостачання, ремонт даху, стін, вікон, каналізації, фарбування та штукатурні роботи житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова в м. Мелітополі.

Відповідно до п.2 Договору про створення спільної часткової власності ОСОБА_2 зобов’язується після закінчення робіт вказаних у п.1 даного договору у термін шести місяців з моменту вимоги з боку ОСОБА_5 передати їй право власності на ? частину будинку № 3 по 2-му провулку Чехова в м. Мелітополі Запорізької області.

Відповідно до п.3 Договору про створення спільної часткової власності у разі невиконання зобов’язань, передбачених п.2 даного договору, даний договір є безумовною підставою для визнання права власності на ? частину будинку у судовому порядку за місцем знаходження будинку.

Згідно акту виконаних робіт від 10 серпня 2011 року ОСОБА_2 виконала зобов’язання, передбачені договором про створення спільної часткової власності від 10 серпня 2010 року, а саме: здійснила капітальний ремонт систем електропостачання, водопостачання, ремонт даху, стін, вікон, каналізації, фарбування та штукатурні роботи житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова в м. Мелітополі Запорізької області за власний рахунок на загальну суму 24 000 грн. /а.с.11/.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_5 належить 1/2 частина житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова в м. Мелітополі Запорізької області.

Крім того, ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВЕР №014231 від 05 червня 2007 року, належить земельна ділянка, площею 11,1000 га, яка розташована на території Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства.

02 листопада 2017 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, актовий запис № 1243 /а.с.8/.

Після смерті ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме: 1/2 частину житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова в м. Мелітополі Запорізької області, земельну ділянку, площею 11,1000 га, яка розташована на території Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області для ведення особистого селянського господарства.

За життя ОСОБА_5 не було оформлено право власності на 1/2 частину житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова в м. Мелітополі Запорізької області.

Відповідно до ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Спадкоємцем другої черги після ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року, є її сестра ОСОБА_3, що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження.

Згідно довідки голови квартального комітету №47 від 20 червня 2018 року, у житловому будинку №3 по 2-му пров. Чехова у м. Мелітополі Запорізької області в термін часу з лютого 2012 року по листопада 2017 року постійно мешкали ОСОБА_1, 14 липня 1983 року нароження, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1 здійснював догляд до ОСОБА_5, купував їй продукти харчування та ліки, займався пранням її одягу, підтримував вказане житлове приміщення у належному санітарному стані/а.с.20/

Відповідно до ст.1262 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою.

Згідно ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_5 позивачу необхідно для належного оформлення спадщини.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_5 з лютого 2012 року по день смерті останньої - 02 листопада 2017 року, тобто, більше п’яти років.

Отже, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем четвертої черги після ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року.

Позивач прийняв спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року, відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Як вбачається зі спадкової справи № 6/2018, заведеної після смерті ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року, її сестра ОСОБА_3, звернулася з заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_2, яка належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 23 червня 2010 року.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як передбачено ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків(спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Таким чином, судом встановлено, що позивач є спадкоємцем четвертої черги та у відповідності до ст. 1268 ЦК України, - таким, що прийняв спадщину.

За наведених обставин у інший спосіб, крім як за рішенням суду ОСОБА_1, який є спадкоємцем четвертої черги за законом після ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року, не може реалізувати своє право на прийняття спадщини та визнання за ним право власності в порядку спадкування на 1/2 частину житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова у м. Мелітополі та на земельну ділянку площею 11,1000 га на території Приазовської селищної ради кадастровий №2324555100070030055.

Таким чином, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об'єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, утверджуючи та забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню та вважає можливим встановити факт його проживання однією родиною з ОСОБА_5, померлою 02 листопада 2017 року в термін часу з лютого 2012 року по 02 листопада 2017 року та визнає за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину житлового будинку №3 по 2-му пров. Чехова у м. Мелітополі та на земельну ділянку площею 11,1000 га на території Приазовської селищної ради кадастровий №2324555100070030055 після смерті ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 1216-1217, 1262, 1268, 1270 ЦК України, ст. ст. 12,81, 89, 130, 223, 263-265, 280-284, 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи: приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією родиною, визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Встановити факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, однією родиною з ОСОБА_5, померлою 02 листопада 2017 року в період часу з лютого 2012 року по 02 листопада 2017 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину житлового будинку № 3 по 2-му провулку Чехова у місті Мелітополі Запорізької області та на земельну ділянку площею 11,1000 га, розташовану на території Приазовської селищної ради для ведення особистого селянського господарства, кадастровий №2324555100070030055, після ОСОБА_5, померлої 02 листопада 2017 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: І.О.Калугіна