Рішення № 78222880, 30.11.2018, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 30.11.2018

Справа № 320/5233/18

2/320/3148/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Редько О.В.,

за участі секретаря - Колеснікової Л.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1,

відповідачі - Приватне підприємство «АВТЕХ», Приватне підприємство «КОНСАЛ – ДІ»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АВТЕХ», Приватного підприємства «КОНСАЛ – ДІ» про захист прав споживачів, визнання договорів недійсними та стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, у якому просить визнати недійсним договір № 1149 про участь згідно з Умовами, укладений 21.03.2018 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «АВТЕХ», визнати недійсним договір №1149 про надання послуг, укладений 21.03.2018 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «КОНСАЛ – ДІ», стягнути з Приватного підприємства «КОНСАЛ – ДІ» на користь ОСОБА_1 47 250,00 грн., сплачених за Договором про надання послуг №1149 від 21.03.2018 року та 236, 25 грн., сплачених в якості оплати комісії банку, стягнути з відповідачів судові витрати. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що березні 2018 року позивач в мережі інтернет побачив оголошення про продаж автомобіля ВАЗ ОСОБА_2 універсал 2014 року повної комплектації, сірого кольору, за дуже привабливою ціною. Зателефонувавши за номером телефону, зазначеного в оголошенні, було повідомлено, що для купівлі автомобіля необхідно приїхати за адресою: АДРЕСА_1. Приїхавши за вищевказаною адресою, представники відповідачів повідомили позивачу про те, що для оформлення покупки автомобіля, який продавався «за спеціальною програмою та на умовах участі», необхідно спочатку укласти договори та сплатити перший платіж, після чого буде передано автомобіль. 21.03.2018 між позивачем відповідачем та Приватним підприємством «Автех» було укладено договір №1149 про участь згідно з Умовами, згідно з якими позивач - Контрагент- доручив, а Приватне підприємство «Автех» зобов’язалось вчинити від його імені певні дії, спрямовані на надання поворотної фінансової допомоги, зазначеної у додатку № 1 до даного договору, на підставі ст. 1046,1048 ЦК України та на умовах діяльності, що містяться у Додатку № 2 до даного договору, який є невід’ємною частиною договору. При підписанні вищезазначеного договору також був підписаний договір № 1149 від 21.03.2018 з Приватним підприємством «КОНСАЛ-ДІ», згідно якого позивач зобов’язався оплатити послуги Виконавця у відсотковому розмірі, а саме: 10,5% від суми позики, визначеної у додатку № 1 до договору про участь згідно Умовами між Приватним підприємтвом «Автех» та Замовником, шляхом перерахування одноразової суми у розмірі 100% попередньої оплати, що становить 47250 гривень. На виконання умов договору позивачем було сплачено на користь Приватного підприємства «КОНСАЛ-ДІ» грошові кошти у розмірі 47 250,00 гривень. Крім того, між позивачем та відповідачем - Приватним підприємством «КОНСАЛ-ДІ» 21.03.2018 було складено акт про належне виконання Приватним підприємством «КОНСАЛ-ДІ» консультаційних та роз’яснювальних робіт по Договору про участь згідно з умовами №1149 від 21.03.2018. Після укладення даних договорів з Приватним підприємством «АВТЕХ» та Приватним підприємством «КОНСАЛ-ДІ», а також сплати грошових коштів в сумі 47250,00 грн., автомобіль позивачу передано не було. Позивачу було повідомлено, що автомобіль перебуває в м. Києві, та 22.03.2018. він буде доставлений до м. Запоріжжя. Однак наступного дня - 22.03.2018, автомобіль позивачу також не передали, з посиланням на те, що в Києві машин вже немає, і тепер буде доставка з Росії, а тому потрібен певний час. У зв'язку з цим позивач, попросив представників відповідачів повернути йому гроші та анулювати договори, проте йому в цьому було відмовлено з посиланням на те, що він має направити заяву за місцем знаходження підприємства у м. Первомайськ. Того ж дня позивач направив на адреси відповідачів заяви про розірвання договорів та повернення сплачених мною грошових коштів в сумі 47250,00 грн. В травні 2018 року позивач отримав від відповідачів відповіді. Відповідач – Приватне підприємство «КОНСАЛ-ДІ» повідомило позивача про те, що відповідно до даного Договору позивач сплатив кошти в розмірі 47250грн. за отриманні та роз’яснювальні послуги, які згідно договору становлять його вартість. Умови та підстави повернення оплачених консультаційних та роз’яснювальних послуг в Договорі від 21.03.2018 року №1149 не передбачено. Відповідач – Приватне підприємство «АВТЕХ» повідомило позивача про те, що підприємство відповідно до ст..ст.651,653,654 ЦК України, пп. а) статті 9 Додатку №2 Договору, прийняло пропозицію щодо одностороннього розірвання Договору про участь згідно з Умовами від 21.03.2018 року №1149. Крім того, підприємство зазначило, що відповідно до п.9.2 Додатку №2 поверненню підлягають тільки чисті платежі, що сплачені за даним Договором, а за Договором, укладеним між позивачем та їхнім підприємством, з часу його укладення до дня надання даної відповіді, на користь Приватного підприємства «АВТЕХ» не здійснено жодного платежу, передбаченого п.2.1.1 даного Договору, тобто відповідно до п.9.2 Додатку №2 до Договору від 21.03.2018 року №1149 відсутні платежі, які підлягають поверненню.

Від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти вирішення справи у заочному порядку.

Відповідачі у судове засідання не з'явились з невідомих причин, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, шляхом направлення судової повістки разом з копією позовної заяви, за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи. Про поважні причини своєї неявки суду відповідачі не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи, розгляд справи за їх відсутності чи заперечень проти позовних вимог від них не надходило. Тому суд визнає неявку відповідачів з неповажних причин, та, на підставі заяви представника позивача, у відповідності зі ст. 280 ЦПК України, суд вважає за необхідне ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 06.07.2018 року постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

21.03.2018 року між позивачем та відповідачем – Приватним підприємством «Автех» було укладено договір №1149 про участь згідно з Умовами, згідно з яким позивач – контрагент – доручив, а відповідач – Приватне підприємство зобов’язалось вчинити від свого імені певні дії спрямовані на надання поворотної фінансової допомоги, зазначеної у додатку № 1 до даного договору, на підставі ст. 1046,1048 ЦК України та на умовах діяльності, що містяться у Додатку № 2 до даного договору, який є невід’ємною частиною договору /а.с.13-16/.

21.03.2018 року між позивачем та відповідачем – Приватним підприємством «КОНСАЛ – ДІ» було укладено договір № 1149, згідно якого позивач зобов’язався оплатити послуги Виконавця у відсотковому розмірі, а саме: 10,5% від суми позики, визначеної у додатку №1 до договору про участь згідно Умовами між Приватним підприємством «Автех» та Замовником, шляхом перерахування одноразової суми у розмірі 100% попередньої плати, зо становить 47 250,00 грн. /а.с.21,22/.

21.03.2018 року позивачем було сплачено на користь відповідача – Приватного підприємства «КОНСАЛ – ДІ» грошові кошти в розмірі 47 250,00 грн. /а.с.18/.

21.03.2018 року між позивачем та відповідачем – Приватним підприємством «КОНСАЛ – ДІ» було складено акт про належне виконання консультаційних та роз’яснювальних робіт по Договору про участь згідно з умовами №1149 від 21.03.2018 року /а.с.20/.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до положення ч.1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові послуги надаються суб'єктами господарювання на підставі договору. При цьому, договір про надання фінансових послуг повинен містити, зокрема розмір фінансового активу, зазначений у грошовому виразі, строки його внесення та умови взаємо - розрахунків.

Згідно з вимогами п.4 ч.1 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» для здійснення діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, є необхідним отримання ліцензії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Згідно ст.1 цього Закону фінансова послуга це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 01 червня 2000 року №1775-111 «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та ст.34 Закону № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність із надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню.

Відповідно до п 5. ч. 1 ст. 1 Закону № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону № 2664-ІІІ та доповнено її пунктом 111, відповідно, до якого фінансовими вважаються послуги з адміністрування фінансових активів.

Згідно з п.п. З, 4 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 2664-ІІІ “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” фінансові установи зобов'язані протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність у відповідність з вимогами цього Закону (тобто до 8 січня 2013 року), а спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг зобов'язаний у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону розробити та затвердити ліцензійні умови здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

На підставі даного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг) розпорядженням N 1676 від 9 жовтня 2012 року затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (далі - Ліцензійні умови).

Ліцензійні умови закріпили визначення, сутність, правовий статус учасників (і вимоги до них) такого виду фінансових правовідносин, як придбання товарів у групах, і передбачили, що діяльність цих груп направлена на легітимне використання фінансової схеми із залученням грошових коштів споживачів для придбання певного виду товарів та (або) послуг.

Згідно з пунктами 1.2, 1.5 розділу 1 Ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.

Ліцензіатом є фінансова установа, яка одержала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Фінансова установа може провадити діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах тільки після отримання ліцензії Нацкомфінпослуг відповідно до ліцензійних умов.

Вищенаведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, що викладена в його постановах від 10 лютого 2016 року у справі N 6-2389цс15; від 16 березня 2016 року у справі N 6-2629цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів та за правилами якої, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права.

Крім цього, згідно з визначення нечесної підприємницької діяльності, зазначеного в п.14 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», це будь-яка підприємницька діяльність або бездіяльність, що суперечить правилам, торговим та іншим чесним звичаям та впливає або може вплинути на економічну поведінку споживача щодо продукції.

За змістом ч.1 та ч.3 ст.19 цього Закону нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає, зокрема будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо підчас пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Відповідно до ч. З ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», забороняються як такі, що вводять в оману: 1) пропонування для реалізації продукції за визначеною ціною, якщо існують підстави вважати, що продавець або виконавець не зможе надати таку продукцію за такою ціною або у таких обсягах, що можна передбачити з огляду на пропоновану ціну та характеристики продукції; 2) пропонування з метою реалізації однієї продукції до реалізації іншої; 3) відмова від пред'явлення споживачу товару, що пропонується, та прийняття замовлення або ненадання товару протягом розумного строку чи демонстрування дефектного зразка товару; 4) недостовірне повідомлення про наявність обмеженої кількості товарів або з метою спонукання споживачів до прийняття швидкого рішення позбавлення їх достатнього періоду часу для прийняття свідомого рішення; 5) пропонування до вільної реалізації продукції, яка вилучена з обігу або щодо обігу якої існують обмеження; 6) недостовірне твердження, що існуватиме загроза особистій безпеці споживача або його сім'ї, якщо він не придбає чи не замовить продукцію; 7) утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції; 8) використання повідомлення про розпродаж у зв'язку із припиненням суб'єкта господарювання, його структурного підрозділу або припинення відповідного виду господарської діяльності, тоді як це не відповідає дійсності. Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним.

Відповідно до ч.2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

У відповідності до вимог ч. б ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Згідно ч.1 та п.1 ч.3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином.

Аналізуючи зібрані по справі докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та ЗУ «Про судовий збір» з відповідачів також слід стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,81,89,133,141,263,265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 203, 2015, 627, 1212 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АВТЕХ», Приватного підприємства «КОНСАЛ – ДІ» про захист прав споживачів, визнання договорів недійсними та стягнення грошових коштів – задовольнити.

Визнати недійним договір № 1149 про участь згідно з Умовами, уклеєний від 21.03.2018 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Автех».

Визнати недійним Договір «1149 про надання послуг, укладений 21.03.2018 року між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «КОНСАЛ – ДІ».

Стягнути з Приватного підприємства «КОНСАЛ – ДІ», код ЄДРПОУ 41250994, р/р. 26001565542 в АТ «ОСОБА_3 Аваль», МФО 380805, місцезнаходження: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул.. П. Тичини, 54/8 на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, 1-й провулок Монастирський, 15, сплачені кошти за Договором про надання послуг 1149 від 21.03.2018 року в розмірі 47 250 (сорок сім тисяч двісті п’ятдесят) гривень 00 копійок та кошти в розмірі 236 (двісті тридцять шість) гривень 25 копійок сплачені в якості оплати комісії банку.

Стягнути з Приватного підприємства «АВТЕХ», код ЄДРПОУ 41250533, р/р 26002565541 в АТР «ОСОБА_3 Аваль», МФО 380805, місцезнаходження: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул.. Радянська, 9б/26 на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, 1-й провулок Монастирський, 15 суму сплаченого судового збору у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства «КОНСАЛ – ДІ», код ЄДРПОУ 41250994, р/р. 26001565542 в АТ «ОСОБА_3 Аваль», МФО 380805, місцезнаходження: Миколаївська область, м. Первомайськ, вул.. П. Тичини, 54/8 на користь ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, 1-й провулок Монастирський, 15 суму сплаченого судового збору у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Мелітопольським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду: ОСОБА_4