Рішення № 78222133, 16.11.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2018 року Справа № 804/6799/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» про стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (далі – Товариство, ТОВ «АТБ - Маркет»), в якому просить стягнути з Товариства:

- застосований відповідно до постанови про накладення штрафних санкцій від 14 квітня 2017 року №3 штраф в сумі 8 500,00 грн. на користь Державного бюджету, р/р 31119106700002, одержувач, Держбюджет м.Суми, код одержувача 37970593, банк одержувача ГУДК у Сумській області, МФО 837013, код платежу 21081100;

- понесені витрати на придбання зразків продукції в сумі 802 грн. на користь державного бюджету р/р 3521073094282, ДКСУ м.Київ, МФО 820172, код 40356714;

- понесені витрати на лабораторні дослідження в розмірі 14 027,91 грн. на користь державного бюджету р/р 3521073094282, ДКСУ м.Київ, МФО 820172, код 40356714;

В обґрунтування позовним вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість, яка виникла у зв'язку із несплатою штрафних санкцій за постановою від 14 квітня 2017 року №3, а також невідшкодованих витрат, пов'язаних з придбанням зразків продукції та проведенню лабораторних досліджень, яка добровільно Товариством не сплачена, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2018 року відкрито скорочене провадження у справі (за правилами Кодексу адміністративного судочинства, що діяли до 15.12.2017 року)(.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2017 року провадження у вищевказаній справі зупинено до набрання законної сили рішення у справі № 804/2954/17, предметом якої була постанова про накладення штрафних санкцій від 14 квітня 2017 року №3.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року у зв’язку з набранням законної сили рішення у справі № 804/2954/17 провадження у справі поновлено. Цією ж ухвалою суду подальший розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження за особливостями, визначеними ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України та роз’яснено відповідачу право на надання відзиву на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом і надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки постанова про накладення штрафних санкцій від 14 квітня 2017 року №3 штраф скасована у судовому порядку постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 року (справа № 804/2954/17), якою також встановлено, що продукція, з придбання і дослідження якої позивачем понесені витрати, не є небезпечною та відповідає вимогам технічного регламенту, а тому, за позицією відповідача, підстав для відшкодування позивачу понесених витрат не вбачається.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області № 458-ОД від 26.12.2016 р. та направлення № 243 від 26.12.2016 р., посадовими особами позивача у період з 26.12.2016 р. по 16.01.2017 р. проведено позаплановий виїзний захід з перевірки характеристик продукції в магазині «АТБ» за адресою: м. Суми, вул. Кооперативна, 13.

Під час перевірки були відібрані зразки продукції та складено акт відбору зразків від 26.12.2016 р. № 1:

- гребінець-вирівнювач волосся ТМ «Startex», виробник Юніон ОСОБА_1ЛТД, Китай, імпортер ТОВ «АТБ - Маркет»;

- чайник електричний ТМ «Startex», виробник Юяо Тонгтай ОСОБА_2ЛТД, Китай, імпортер ТОВ «АТБ - Маркет»;

- лампа світодіодна Е 27 А 60 7 W, 3000К, тепле світло, виробник Нінгбо Сиїн Оптоелектронік Лайтинг Компані Лімітед, Китай, імпортер ТОВ «АТБ - Маркет»;

- лампа енергозберігаюча люмінесцентна, 15 W FSP, виробник Аньохой Сангер Лайтінг енд ОСОБА_2ЛТД, Китай, імпортер ТОВ «АТБ - Маркет»;

- лампа енергозберігаюча люмінесцентна, 13 W, виробник Аньохой Сангер Лайтінг енд ОСОБА_2ЛТД, Китай, імпортер ТОВ «АТБ - Маркет».

Зазначені зразки продукції направлені до Державного підприємства «Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації».

За результатами випробувань ДП «Харківстандартметрологія» складено:

- протокол № 61722 від 29.12.2016 р. щодо випробувань продукції електричний гребінець-вирівнювач волосся ТМ «Startex», виробник Юніон ОСОБА_1ЛТД, Китай, згідно висновку якого, випробуваний зразок не відповідає вимогам п.п.7.1, 7.6, 10.1 ДСТУ ІЕС 60335-2-23:2006 «Безпечність побутових та аналогічних електричних приладів. Частина 2-23. Додаткові вимоги до приладів для догляду за шкірою та волоссям (ІЕС 60335-2-23:1996»;

- протокол № 61720 від 29.12.2016 р. щодо випробувань ламп світлодіодних, згідно висновку якого, лампа енергозберігаюча люмінесцентна, 15 W FSP Т2, виробник Аньохой Сангер Лайтінг, не відповідає вимогам п.5.2 ДСТУ ІЕС 62560:2012, та споживана потужність не відповідає значенню на упаковці; лампа світлодіодна 7 Вт, виробник Нінгбо Сиїн Оптоелектронік Лайтинг Компані Лімітед, не відповідає р.4 ДСТУ ЕN 61547, та світловий потік не відповідає заявленому.

За результатами проведеного контрольного заходу, складено акт перевірки характеристик продукції № 3 від 16.01.2017 р., в якому зафіксовано порушення:

- гребінець-вирівнювач волосся не містить таких даних: номінальна напруга чи діапазон номінальної напруги у вольтах, умовна познака роду струму, якщо не зазначена номінальна частота, номінальна споживна потужність у ватах чи номінальна сила струму в амперах, назва, торгова марка чи товарний знак виробника або відповідального постачальника, назва моделі або тип, умовна познака; позначення змінного струму; маркування виробу має позначення - номінальна потужність виробу 29 Вт, а за результатами випробувань споживана потужність за нормальної робочої температури становить 159 Вт при нагріві та при виході на максимальну температуру 2 Вт, чим порушено вимоги п.п.7.1, 7.6, 10.1 ДСТУ ІЕС 60335-2-23:2006, п.13 постанови № 1067 від 16.12.2016 р.;

- лампа енергозберігаюча люмінесцентна, 15 W FSP: на лампі, або на індивідуальній обгортці чи на упаковці лампи, або в інструкціях з використання виробником не надалась інформація: а) положення горіння в разі обмеження має зазначатися відповідним знаком, приклади знаків показано в додатку В; б) значення номінального струму (в позначеннях «А» або «ампер», останнє в разі експорту «ampere»; в) напис «Якщо лампи суттєво більшу вагу, ніж замінювані ними лампи, необхідно звертати увагу на те, що збільшена ваги може зменшити механічну стабільність певних світильників та патронів і погіршити контактування та утримування ламп», в разі експорту - мовою, зазначеною в договорі на поставку; г) під час функціонування лампи мають враховувати спеціальні умови або обмеження, наприклад, функціонування з колами регулювання світлового потоку. Якщо лампи не призначені для такого регулювання, має використовуватися знак «Регулювання не допускається»; споживча потужність лампочки, що вказана на пакуванні (13 Вт) не відповідає фактичній, встановленої за результатами випробувань ламп (16,5 Вт та 17,3 Вт), чим порушено вимоги п.5.2 ДСТУ ІЕС 62560:2012, п.13 постанови № 1067 від 16.12.2016 р.;

- лампа енергозберігаюча люмінесцентна, 13 W; на лампі, або на індивідуальній обгортці чи на упаковці лампи, або в інструкціях з використання виробником не надалась інформація: а) положення горіння в разі обмеження має зазначатися відповідним знаком, приклади знаків показано в додатку В; б) значення номінального струму (в позначеннях «А» або «ампер», останнє в разі експорту «ampere»; в) напис «Якщо лампи суттєво більшу вагу, ніж замінювані ними лампи, необхідно звертати увагу на те, що збільшена ваги може зменшити механічну стабільність певних світильників та патронів і погіршити контактування та утримування ламп», в разі експорту - мовою, зазначеною в договорі на поставку; г) під час функціонування лампи мають враховувати спеціальні умови або обмеження, наприклад, функціонування з колами регулювання світлового потоку. Якщо лампи не призначені для такого регулювання, має використовуватися знак «Регулювання не допускається»; споживча потужність лампочки, що вказана на пакуванні (13 Вт) не відповідає фактичній, встановленої за результатами випробувань ламп (14,8 Вт та 15,2 Вт), чим порушено вимоги п.5.2 ДСТУ ІЕС 62560:2012, п.13 постанови № 1067 від 16.12.2016 р.

У зв'язку з виявленими порушеннями, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області складено протокол № 2 від 16.01.2017 р. про порушення позивачем ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

За результатами розгляду акту перевірки характеристик продукції № 3 від 16.01.2017 р. та протоколу № 2 від 16.01.2017 р. Головним управлінням Держпродспоживслужби в Сумській області прийнято постанову № 3 від 14.04.2017 р. про накладення штрафних санкцій, відповідно до якої, за порушення п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», у зв'язку з введенням в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, на Товариство накладено штраф у розмірі 8 500,00 грн.

Несплата Товариством штрафних санкції за вказаною постановою та не відшкодування витрат, пов'язаних з придбанням зразків продукції та проведенню лабораторних досліджень і слугувало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд виходить із того, що відповідно ст. 42 Конституції України, Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.

Згідно зі статтею 1 цього Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» державний ринковий нагляд - це діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам; державний контроль продукції - діяльність органів доходів і зборів із забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України для вільного обігу, встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз від такої продукції суспільним інтересам.

Відповідно до частини 1статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Приписами статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Відповідно до пункту 2 частини 2статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма передбачає відповідальність особи, саме яка ввела продукцію в обіг, за введення в обіг продукції, що не відповідає технічним регламентам, якщо при цьому на таку продукцію не нанесено знак відповідності технічним регламентам.

Відбір зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування) здійснюються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі вмотивованого письмового рішення керівника органу ринкового нагляду або його заступника.

Експертиза (випробування) зразків продукції проводиться у випробувальних лабораторіях чи інших організаціях, акредитованих на право проведення таких робіт Національним органом з акредитації, на підставі договорів, укладених з ними органами ринкового нагляду.

Статтею 27 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено процедуру відбору зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування). Так, згідно з частинами 1-3 вказаної статті відбір зразків продукції здійснюється за умови повного відшкодування власнику такої продукції їх вартості.

Частиною 8 ст. 27 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що витрати, пов'язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування), у тому числі з оплатою зразків продукції, фінансуються за рахунок органу ринкового нагляду.

Якщо за результатами експертизи (випробування) зразків продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, відповідний суб'єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків та проведення їх експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм відшкодування суб'єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи визначено Порядком відшкодування суб'єктом господарювання вартості відібраних у нього зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування) затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 921 «Деякі питання відшкодування суб'єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування)».

Пунктами 2, 3, 4 вказаного вище Порядку встановлено, що орган державного ринкового нагляду в тижневий строк після ознайомлення суб'єкта господарювання з висновком експертизи, під час проведення якої встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, готує документи, що підтверджують вартість відібраних зразків та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, включаючи витрати на доставку зразків продукції до місця проведення експертизи, та надсилає їх суб'єкту господарювання рекомендованим листом з повідомленням про вручення або листом з оголошеною цінністю чи вручає під розписку. Суб'єкт господарювання в тижневий строк з моменту надходження зазначених документів відшкодовує органу державного ринкового нагляду вартість відібраних зразків та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, шляхом перерахування коштів до державного бюджету. Суб'єкт господарювання відшкодовує вартість відібраних зразків продукції за умови оплати вартості таких зразків органом державного ринкового нагляду.

У разі відмови суб'єкта господарювання від відшкодування органу державного ринкового нагляду вартості відібраних зразків та витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, зазначені кошти стягуються в судовому порядку.

Тобто, суб'єкт господарювання зобов’язаний відшкодовувати органу державного ринкового нагляду вартість відібраних зразків та витрати, пов'язані з проведенням експертизи щодо продукції, яка є небезпечною та/або такою, що не відповідає вимогам, встановленим технічними регламентами.

Вирішуючи по суті позовні вимоги суд враховує, що відповідно до ч.4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 року у справі № 804/2954/17 задоволено апеляційну скаргу Товариства, скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2018 р. та прийнято нову постанову, якою скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про накладення штрафних санкцій від 14.04.2017 р. №3, а тому у відповідача відпав обов’язок зі сплати штрафних санкцій за такою постановою.

Також, вказаною постановою суду встановлено відповідність продукції вимогам технічних регламентів, з відшкодування вартості відібраних зразків якої (продукції) і звернувся до суду позивач.

За таких обставин, у суб’єкта господарювання відсутній обов’язок відшкодовувати позивачу вартість відібраних зразків та витрат, пов'язаних з проведенням експертизи щодо продукції, відповідність вимогам технічних регламентів якої встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Таким чином, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області – відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна