Рішення № 78217150, 19.11.2018, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/7199/18

Провадження № 2/234/2339/18

РІШЕННЯ

іменем України

19 листопада 2018 року

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Переверзевої Л.І.,

секретаря - Ситника О.В.,

за участю представника відповідача – ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій противоправними, спонукання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди -

ВСТАНОВИВ:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій противоправними, спонукання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

Позивачка обґрунтовує свої вимоги тим, що 19.03.2018 року Донецьким окружним адміністративним судом було прийнято Рішення № 805/394/18-а, відповідно до якого суд задовольнив її позовні вимоги та визнав противоправною бездіяльність Центрального об’єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області щодо припинення виплати пенсії позивачці починаючи з 01 липня 2016 року, та зобов’язав Центрального об’єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області відновити позивачці виплату пенсії та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01 липня 2016 року. Рішення набрало законної сили 24.04.2018 року. Для можливості отримувати присудженні їй кошти, позивачка 10.05.2018 року звернулася до найближчого зручного до її місця мешкання ТОБО № 10004/0312 Філії-Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» у м. Волноваха для відкриття пенсійного рахунку. Однак, представник відповідача усно відмовив відкрити їй рахунок, мотивуючи те. Щоб вона зверталася за місцем її реєстрації відповідно до довідки переселенця. У зв’язку з даною обставиною позивачка не має можливості вільно розпоряджатися належним їй майном – пенсією. Обов’язком відповідача відкрити рахунок позивачу є стаття 1067 ЦК України. Позивачка є отримувачем трудової пенсії за віком. Соціальні послуги/виплати, соціальне забезпечення не отримує. Таким чином, наявність або відсутність довідки переселенця, тим більш вказане в неї місце реєстрації не впливає на обов’язок відповідача відкрити або не відкривати позивачу рахунок. Позивачка вважає, що відповіддю про неможливість відкрити їй рахунок у відділені відповідача у м. Волноваха, відповідач порушив законодавство України та допустив дискримінаційне відношення до неї. Але ж відповідач не відмовляв би відкрити рахунок клієнту, який має місце реєстрації інше, ніж непідконтрольна територія. 10.05.2018 року позивач надав на адресу відповідача лист, щоб останній надав відповідь з яких причин він відмовив у відкритті рахунку. Посилання у письмовій відповіді відповідача мають загальну інформацію. Жодного посилання на конкретний абзац, пункт або статтю Закону відповідно до якого відповідач мав право відмовити відкрити позивачу рахунок відсутні. Позивачка вважає, що відповідачем законодавчо не доведено правомірність відмови у відкритті рахунку їй у відділенні АТ «Ощадбанк» м. Волноваха. Крім того, позивачка вважає, що бездіяльністю відповідача та «особливим» його відношенням до позивача, відповідачем їй нанесено моральну шкоду. Як при спілкуванні у день відмови, так і надалі, коли відповідач так і не зрозумів своєї вини, а ще і відписався явно ігноруючи всі моральні та законодавчі принципи, у позивачки виникло постійне відчуття неповаги з боку відповідача, як до особи, яка є «особливим сортом», що призводить до стану, коли у позивача виникло постійне внутрішнє збудження та переживання, коли відповідачем порушена сама суть принципу рівності усіх громадян, незалежно від місця їх мешкання. Виражена явна неповага до позивача, у зв’язку з місцем його мешкання на неконтрольованій території, але території України. Тим більш, до особи похилого віку, яка пропрацювавши тривалий час, не може спокійно відкрити рахунок та отримувати належну їй пенсію - її власність. У позивачки виникло моральне страждання, що це вже другий державний орган (перший - це ПФУ, другий – це відповідач – державне підприємство - Банк), який порушує законодавство України, попрає всі права позивача як громадянина України. Позивачка не може отримувати пенсію, а це її єдиний дохід, і це наносить непоправиму шкоду, як її здоров’ю, так і емоційному стану. Позивачка оцінює свої душевні страждання, моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн. У зв’язку з викладеним, позивачка просить суд визнати дії відповідача по відмові відкрити їй рахунок у відділенні Філія - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» м. Волноваха противоправними, визнати дії відповідача по відмові відкрити їй рахунок у відділенні Філія - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» м. Волноваха дискримінаційними, зобов’язати відповідача відкрити їй пенсійний рахунок у любому відділені Філії – Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» незалежно від наявності або відсутності довідки переселенця та вказаної в ній адресі, а також стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Позивачка у судове засідання не з’явилася, але надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Крім того позивачка надіслала до суду відзив на відзив відповідача, в якому зазначено, що саме до законодавства України, яке зачіпає права фізичної особи і повинно застосовуватися право зворотної дії у часі пом’якшуючого законодавства України. Крім того, які і вказано у рішенні «…надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.», чим є відповідна ПКМУ № 509 від 01.10.2014 року. У якій, у абзаці 5 п.6 вказано, довідка видана до 20.06.2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково. Право перевіряти АТ «Ощадбанк» скасована чи не скасована дія довідки позивача, жодним нормативно-правовим актом не надано. Неправомірне застосування відповідачем ОСОБА_4 затвердженого Постановою правління АТ «Ощадбанк» № 862 від 25.09.2015 року, який не має офіційного опублікування та розширює вимоги (перелік необхідних документів) до відкриття рахунків фізичних осіб – пенсіонерів, з перевищенням обмежень у правах відносно інших осіб, правлінню АТ «Ощадбанк» жодним нормативно-правовим актом не надано. Правління АТ «Ощадбанк» своєю постановою неправомірно розширило вимоги до певної категорії осіб – до пенсіонерів, які є внутрішньо-переміщеними особами. Але це вже підпадає під дискримінаційні дії відповідача відносно позивача. Застосування будь-яких внутрішніх постанов та нормативно правових актів, які звужують права позивача недопустимо.

Стаття 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», передбачає, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України або підставою для їх обмеження.

Отже, виходячи із норм законодавства, відкриття рахунку на території України не може пов’язуватися з такою умовою, як постійне місце проживання (реєстрація місця проживання), а держава відповідно до конституційних принципів зобов’язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа.

Відповідно до статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та рівні перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Таким чином, вбачається дискримінаційне відношення відповідача до позивача, як громадянина України, яке виражається по ознакам місця проживання.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.1996 року, встановлено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.

23 лютого 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини», згідно якого при розгляді справ судами України, Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини повинні використовуватися як джерела права.

У пункті 333 рішення у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд вважає, що коли держава не може забезпечити дію своєї влади на частині своєї території відповідно фактичній ситуації (наприклад, сепаратиський режим, військова окупація), держава не перестає нести відповідальність та здійснювати юрисдикцію. Вона повинна усіма доступними дипломатичними та правовими засобами із залученням іноземних держав та міжнародних організацій продовжувати гарантувати права та свободи, передбачені Конвенцією». Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року № 816/4505/14 та в силу КАС України є обов’язковою для всіх судів України.

Якщо держава зобов’язала позивача відкривати рахунки в АТ «Ощадбанк», останній повинен відкривати рахунки у будь-якому відділенні, незалежно від наявності або відсутності довідки переселенця. Не вимагати додаткові документи, не передбачені спеціальними нормами законодавства для відкриття рахунків.

Позивачка свої позовні вимоги підтримує.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, підтримали письмовий відзив на позовну заяву та письмові заперечення, надані суду раніше, та просили відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до наданих представником відповідача письмового відзиву на позовну заяву та письмових заперечення щодо доводів позивача, викладених у «відзиві на відзив відповідача», відносини щодо відкриття рахунків фізичним особам регулюються спеціальними нормами законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п. 2.6 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного баку України 12.11.2003 № 492 (надалі - Інструкція) уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію та верифікацію клієнта під час укладання з клієнтом договору банківського вкладу, договору банківського рахунку або договору рахунку умовного зберігання (ескроу) в порядку, визначеному внутрішніми положеннями банку.

Таким чином, зазначена норма Інструкції надає право банку визначати порядок здійснення ідентифікації та верифікації клієнта під час укладання з клієнтом договору банківського вкладу, договору банківського рахунку або договору рахунку умовного зберігання (ескроу) відповідними внутрішніми положеннями та використовувати такі внутрішні положення у відносинах з клієнтом. З огляду на зазначене міркування та доводи позивача про неправомірність застосування АТ «Ощадбанк» ОСОБА_4 відкриття рахунків та виплати пенсій переміщеним особам, затвердженого постановою правління АТ «Ощадбанк» № 862 від 25.09.2015 року є необґрунтованими та суперечать нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» в редакції, що діяла на дату видачі довідки внутрішньо переміщеної особи, термін дії такої довідки становить шість місяців з моменту її видачі. У випадку продовження дії обставин, що визначені у статті 1 цього Закону, термін дії такої довідки може бути продовжено на наступні шість місяців, для чого внутрішньо переміщена особа має право повторно звернутися за фактичним місцем свого проживання до відповідного структурного підрозділу відповідної місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення.

Зміни щодо терміну дії довідки були внесені до Закону України «Про Забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 24 грудня 2015 року № 921-VІІІ, який набрав чинності 13 січня 2016 року.

Відповідно до висновків Конституційного Суду України, наведених у рішенні від 09..02.1999 року № 1-7/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першій статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загальним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509» від 8 червня 2016 року № 352, яка набрала чинності 11.06.2016 року п. 6 ОСОБА_4 оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 (далі - ОСОБА_4), на який посилається позивач, було викладено в новій редакції якою передбачено, що довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачений статтею 12 Закону.

Однак, дана норма не підлягає застосуванню до спірних відносин, оскільки позивачем не доведена та обставина, що строк дії виданої їй довідки не закінчився станом на дату набрання чинності 11.06.2016 року постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509» від 8 червня 2016 року № 352. З копії довідки внутрішньо переміщеної особи № НОМЕР_1, виданої на ім’я позивача та доданої нею до копії позовної заяви слідує, що вона видана 26.11.2014 року.

Таким чином, виходячи з норми ч. 8 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» в редакції, що діяла на дату видачі довідки від 26.11.2014 року про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, за відсутності належних доказів продовження строку дії довідки, можна дійти висновку, що строк її дії закінчився станом на дату набрання чинності постановою Кабінету міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509» від 8 червня 2016 року № 352.

ОСОБА_4 відкриття рахунків та виплати пенсії переміщеним особам, затверджений постановою правління АТ «Ощадбанк» № 862 від 25.09.2015 року застосовується у відповідності до норм чинного законодавства та на їх виконання, а доводи позивача про нібито дискримінаційне відношення за ознакою місця проживання є неспроможними та не підтвердженні належними доказами.

Щодо стягнення моральної шкоди, відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн., не зазначено у чому полягає ця шкода, не обґрунтовано її розмір, не зазначено докази на підтвердження наявності вказаних обставин щодо наявності та розміру моральної шкоди. Крім того, не зазначено, яка норма законодавства допускає відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин. Таким чином, вимога позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000,00 грн. є необґрунтованою, наявність моральної шкоди, причинно-наслідковий зв'язок та розмір моральної шкоди не доведено належними доказами.

Представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників відповідача, проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Позивачка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією паспорту.

Відповідно копії довідки № 510 від 21.10.2014 року, яка видана замість пенсійного посвідчення, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 перебуває на обліку в управління ПФУ у Ленінському районі м. Донецька та отримує пенсію за віком, пенсійна справа № 168282.

Відповідно до довідки від 26.11.2014 року № НОМЕР_1 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_4, і перемістилася з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_1.

10.05.2018 року ОСОБА_5 надала на адресу АТ «Ощадбанк» заяву з проханням надати відповідь на якій підставі їй було відмовлено у відкриті рахунку для зарахування пенсії. Дана заява була отримана 10.05.2018 року Вх. 554, що підтверджується відповідним штампом та підписом працівника АТ «Ощадбанк».

Відповідно до письмової відповіді АТ «Ощадбанк» від 18.05.2018 року № 104-312/1-425, у своїй діяльності Банк керується Конституцією і Законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України», «Про акціонерні товариства», іншими законами, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України і Статутом Ощадбанку. Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлені Законом України «Про Забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VІІ. 24 грудня 2015 року до Закону про гарантії були внесені зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 921-VІІІ, які вступили в дію 13 січня 2016 року. Однак, у випадку ОСОБА_3 довідка внутрішньо переміщеної особи була видана їй до набрання змін до Закону про гарантії, що вступили в дію 13 січня 2016 року та не містить відмітки про те, що вона безстрокова. Для відкриття карткового рахунку одержувач пенсії пред’являє до установи Банку: паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, реєстраційний номер облікової картки платника податків, пенсійне посвідчення або довідку про отримання пенсії, та довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення.

Відповідно до ОСОБА_4 відкриття рахунків та виплати пенсії переміщеним особам установами АТ «Ощадбанк», затвердженого постановою правління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» № 862 від 25 вересня 2015 року (далі - ОСОБА_4), цей ОСОБА_4 відкриття рахунків та виплати пенсії переміщеним особам установами АТ «Ощадбанк» розроблено: відповідно до законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», постанови Кабінету Міністрів України «Про облік осіб, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» від 01.10.2014 року № 509 (зі змінами та доповненнями), нормативно-правових актів Національного банку України, Правил міжнародних платіжних систем, та чинних внутрішніх нормативних документів АТ «Ощадбанк» (п.1.1.1); на виконання ОСОБА_4 виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1596 від 30.08.1999 року та постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» № 637 від 05.11.2014. (п. 1.1.2).

Відповідно до п. 5.2.1 ОСОБА_4, при зверненні до Установи банку для відкриття Поточного рахунку Одержувач пенсії: 1) Пред'являє до Установи банку: паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу; реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це органу державної фіскальної служби і мають відповідну відмітку в паспорті або які не є громадянами України); пенсійне посвідчення або довідку про отримання пенсії. 2) Подає до Установи банку: Довідку про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України, району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення. Довідка про взяття на облік не є дійсною без проставлення на її зворотному боці відмітки ДМС.

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Право на отримання пенсії є об’єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа ЄСПЛ «Мюллер проти Австрії», 1975 рік) та пов’язане з правом мирно володіти своїм майном.

Разом з тим, в статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також вказано, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно із ч. 1 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п. 2.6 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного баку України 12.11.2003 № 492 (надалі - Інструкція) уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію та верифікацію клієнта під час укладання з клієнтом договору банківського вкладу, договору банківського рахунку або договору рахунку умовного зберігання (ескроу) в порядку, визначеному внутрішніми положеннями банку.

Положеннями п. 8.2. Інструкції, визначено, що поточний рахунок, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, використовується відповідно до визначених цією Інструкцією режимів поточних рахунків з урахуванням обмежень, установлених законодавством України, у тому числі цією главою.

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» в редакції, що діяла на дату видачі довідки внутрішньо переміщеної особи, термін дії такої довідки становить шість місяців з моменту її видачі. У випадку продовження дії обставин, що визначені у статті 1 цього Закону, термін дії такої довідки може бути продовжено на наступні шість місяців, для чого внутрішньо переміщена особа має право повторно звернутися за фактичним місцем свого проживання до відповідного структурного підрозділу відповідної місцевої державної адміністрації з питань соціального захисту населення.

Зміни щодо терміну дії довідки були внесені до Закону України «Про Забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 24 грудня 2015 року № 921-VІІІ, який набрав чинності 13 січня 2016 року.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Зазначена норма Конституції України чітко визначає правила дії законів та інших нормативно-правових актів в часі та передбачає, лише два виключення: 1) коли закон та інший нормативно-правовий акт пом’якшує відповідальність особи; 2) коли закон та інший нормативно-правовий акт скасовує відповідальність особи.

Норми, що визначають термін дії довідки внутрішньо переміщеної особи в жодному разі не є нормами, які взагалі регулюють питання відповідальності особи, зокрема пом’якшення або скасування такої відповідальності, а тому відповідно до ст. 58 Конституції України підпадають під загальне правило вказаної норми та не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 ЦК України постанови Кабінету Міністрів України є актами цивільного законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509» від 8 червня 2016 року № 352, яка набрала чинності 11.06.2016 року п. 6 ОСОБА_4 оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 (далі - ОСОБА_4), на який посилається позивач, було викладено в новій редакції якою передбачено, що довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачений статтею 12 Закону.

Нормами ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які особа зазнала у зв'язку із ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, які особа зазнала у зв'язку з пошкодженням її майна, відшкодовується грішми, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичний особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка спричинила шкоду, при наявності вини.

З копії довідки № НОМЕР_1 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, виданої на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вбачається, що довідка була видана 26.11.2014 року. Доказів про продовження строку дії довідки позивачем не надано, а отже можна дійти висновку, що строк її дії закінчився станом на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509» від 8 червня 2016 року № 352.

Отже, в даному випадку не відкриття відповідачем рахунку позивачу з підстав не проходження ідентифікації останньої відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема постанові Кабінету Міністрів України № 637 від 05 листопада 2014 року.

ОСОБА_4 відкриття рахунків та виплати пенсії переміщеним особам, затверджений постановою правління АТ «Ощадбанк» № 862 від 25.09.2015 року застосовується у відповідності до норм чинного законодавства та на їх виконання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання дій противоправними, спонукання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Донецький апеляційний суд через Краматорський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення був виготовлений 29 листопада 2018 року.

Суддя Краматорського

міського суду ОСОБА_6