Ухвала суду № 78216364, 28.11.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/23982/18

Провадження №1-кп/127/922/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі колегії суддів:

судді-доповідача - ОСОБА_1,

суддів: Антонюка В.В., Шлапака Д.О.,

за участю:

секретаря – Дончевської Я.Б.,

сторони обвинувачення: прокурора Солодкого С.Ю.,

сторони захисту: обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

дослідивши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 187 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 187 КК України, відомості про який внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018020020001677 від 26.04.2018 року, –

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 187 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 187 КК України, відомості про який внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018020020001677 від 26.04.2018 року.

Прокурор Солодкий С.Ю. вважав, що обвинувальний акт підсудний Вінницькому міському суду Вінницької області, порушення норм КПК України під час провадження досудового розслідування та складання обвинувального акту допущено не було та вважає за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду із викликом сторін кримінального провадження, потерпілих та свідків, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування.

Просив продовжити запобіжний захід, застосований до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, оскільки ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 187 КК України та ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 187 КК України, щодо обох обвинувачених наявні ризики, передбачені п. п. 1-5 ч.1 ст. 177 КК України, оскільки на даний час відносно ОСОБА_3 розглядається інше кримінальне провадження іншим складу суду, а ОСОБА_2 вчинила дані злочини під час непогашеної судимості, що свідчить про наявність ризику можливості вчинення обвинуваченими нових злочинів та ризик можливості переховування ними від суду, враховуючи суворість міри покарання, що їм загрожує. Також, враховуючи, що в справі не допитані свідки та потерпілі, наявний ризик можливості незаконного впливу на них обвинуваченими, а також наявний ризик можливості перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки обвинувачені після вчинення злочину поспішно намагалися реалізувати викрадене ними майно. Висловився про неможливість запобігти наявним в кримінальному провадженні ризикам застосуванням до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 менш суворих запобіжних заходів, аніж тримання під віартою.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а саме:

- в порушення п.2 ч.2 ст. 291 КК України – невірно зазначено анкетні данні його підзахисної ОСОБА_2, де місцем проживання обвинуваченої зазначено місце її затримання;

- всупереч вимогам п.3 ч.2 ст. 291 КК України – невірно та не в повному обсязі зазначено відомості про потерпілого – юридичну особу;

- всупереч вимогам п.4 ч.2 ст. 291 КК України – невірно зазначено прізвище старшого групи слідчих «Кучерик»;

- всупереч вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КК України – обвинувальний акт не містить належного формулювання обвинувачення, опису кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_2, не зазначено місце та час вчинення кримінального правопорушення останньою, а також не зазначено обставин, які характеризують об’єктивну та суб’єктивну сторону кримінального правопорушення, не вказано розмір завданої злочином шкоди.

Крім того, в обвинувальному акті зазначено дату повідомлення про підозру 13.09.18, але повідомлення про підозру було здійснено 4.07.2018 року, неправильно зазначено назву суду, яким було раніше засудженого його підзахисну, не вказано дату та місце затвердження обвинувального акту, в тексті пред’явленого обвинувачення невірно зазначено прізвище обвинуваченої «Байдіної» як «Бійдіна».

З огляду на вищевикладене, враховуючи практику ЄСПЛ, зокрема в справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2018 року, «Камасінскі проти Австрії» від 19.12.1989 року, «Пелісьє та Сассі проти Франції» від 25.03.1999 року, «Матточіа проти Італії» від 25.07.200 року, «І.Н. та інші проти Австрії» від 20.04.2006 року, вважає за неможливе призначення обвинувального акту в такому вигляді до судового розгляду, оскільки це буде порушенням права на захист.

Крім того, просив змінити ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем її проживання, враховуючи необґрунтованість прокурором ризиків для кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_2 підтримала клопотання свого захисника, просила повернути обвинувальний акт прокурору та змінити їй міру запобіжного заходу на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 підтримала клопотання захисника ОСОБА_4, заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема через нечітке та неконкретизоване обвинувачення щодо її підзахисної, не зазначення в назві обвинувального акту статтей за якими пред’явлено обвинувачення, а також через істотні порушення, наявні в обвинувальному акті, озвучені захисником ОСОБА_4, які також наявні щодо її підзахисної.

Крім того, просила змінити її підзахисній ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання, враховуючи необґрунтованість прокурором ризиків для кримінального провадження та наявності на утриманні у ОСОБА_3 неповнолітньої дитини.

Обвинувачена ОСОБА_3 підтримала клопотання свого захисника.

Суд, заслухавши клопотання учасників судового провадження, перевіривши матеріали обвинувального акту в кримінальному провадженні, дійшов до наступних висновків.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершує досудове розслідування.

За змістом положень ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Вимоги до обвинувального акту визначені ст. 291 КПК України, а їх недотримання прокурором є безумовним порушенням права обвинуваченого на захист.

Так, п. 1 ч.2 ст. 291 КК України визначено, що обвинувальний акт має містити відомості про найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер, однак, як вбачається з обвинувального акту та додатків до нього, всупереч вказаним вимогам КПК України до суд надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 ст. 185 ч.3 ст. 187 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 ч.3 ст. 187 КК України, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018020020001677 від 26.04.2018 року, тобто не зрозуміло за якими частинами та яких статей пред’явлено обвинувачення.

Також п. 3 ч.2 ст. 291 КК України визначено, що обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), однак всупереч вказаним вимогам, в обвинувальному акті не зазначені анкетні відомості щодо потерпілого – юридичної особи ТОВ-НВП «АРГОН», які б давали можливість однозначно ідентифікувати особу потерпілого, натомість зазначені анкетні відомості представника потерпілого.

Пунктом 4 ч.2 ст. 291 КК України, визначено, що обвинувальний акт має містити відомості про прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора, однак всупереч вказаним вимогам в обвинувальному акті ім’я слідчого зазначено як «Кучерик Віталій Григорович», а обвинувальний акт підписаний слідчим на ім’я «Кучерук Віталій Григорович».

Крім того, всупереч вимогам п. 5 ч.2 ст. 291 КК України, обвинувальний акти не містить виклад усіх фактичних обставин кримінального правопорушення, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та формулювання обвинувачення, зокрема не зазначено час та місце вчинення злочину, у якому обвинувачується ОСОБА_2 по епізоду з потерпілою ОСОБА_6 Також невірно зазначено дату повідомлення про підозру обвинуваченим.

Також, всупереч вимогам п. 9 ч.2 ст. 291 КК України, в обвинувальному акті нерозбірливо зазначено дату його складення та затвердження.

Крім того, до обвинувального акту додано реєстр матеріалів досудового розслідування №12018020020001677 від 26.04.2018 року, в якому не зазначено дату проведення процесуальної дії – «протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення».

Значна кількість як процесуальних порушень, допущених при складенні та затвердженні обвинувального акту, так і значна кількість орфографічних та граматичних помилок в його тексті, які спотворюють його зміст і значення, порушення елементарних вимог загального діловодства, – в сукупності свідчить про поверхневе та неналежне ставлення стороною обвинувачення – прокурором-процесуальним керівником в даному кримінальному провадженні до своїх посадових обов’язків, що є недопустимим при реалізації таких функцій держави як підтримання державного обвинувачення в суді та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.

Не вдаючись до аналізу доказів у справі, правильності кваліфікації дій обвинуваченого та не вирішуючи питань, що притаманні для судового розгляду, суд дослідивши обвинувальний акт, вважає, що він не відповідає вимогам закону, а призначення судового розгляду за ним буде грубим порушенням права обвинуваченого на захист.

У рекомендаційному листі ВСС України від 03.10.2012 року №223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до КПК України», та листі ВСС України, вих. №223 402/0/43 16 від 14.03.2016 року, зазначається , що судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є основою для захисту обвинуваченого в суді, а межі судового розгляду справи окреслюються висунутим обвинувачення перевірка якого відбувається під час судового розгляду.

Крім того, вказане знаходить своє відображення в рішенні ЄСПЛ від 25.07.2000, ухваленому у справі «Маттоціа проти Італії», де прописано: «Обвинувачений у скоєнні злочину має бути негайно і детально поінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь детальності інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «b» ч.3 ст.6 конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

Враховуючи, що судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є основою для захисту обвинуваченого в суді, а межі судового розгляду справи окреслюються висунутим обвинувачення перевірка якого відбувається під час судового розгляду, суд вважає, що право особи на захист домінує над правом прокурора в подальшому змінити обвинувачення.

Вищевказані порушення, допущенні в обвинувальному акті унеможливлюють призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у відповідності до вимог КПК України та грубо порушують права обвинувачених, оскільки позбавляють їх можливості захищатись від висунутого обвинувачення та є порушенням права на захист.

Наведене свідчить, що обвинувальний не відповідає вимогам ст. 291 КПК України та вказані порушення є безумовною підставою для повернення обвинувального акту прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження застосування до обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Так, відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178 КПК України, суд, враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 187 КК України та ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 187 КК України, тобто, зокрема у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. При цьому ОСОБА_3 являється особою раніше не судимою. Враховуючи відсутність доказів на підтвердження відомостей щодо намагання обвинуваченими переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, суд вважає не підтвердженими дані ризики, заявлені прокурором.

Разом з тим, враховуючи, що відносно ОСОБА_3 іншим складом суду розглядається інше кримінальне провадження, де остання являється обвинуваченою у вчиненні злочину, враховуючи вчинення ОСОБА_2 нових злочинів під час наявності непогашеної та незнятої судимості, суд переконується в доведеності ризиків можливості вчинення обвинуваченими нових злочинів, а тому враховуючи також тяжкість інкримінованих злочинів та міру покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у вчиненні злочинів в даному кримінальному провадженні, переконується в доцільності застосування до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 запобіжного заходу з метою запобігання наявних ризиків для кримінального провадження та вважає, що достатнім для цього буде обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання обвинувачених, із покладенням обов’язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити клопотання сторони захисту та змінити обвинуваченим ОСОБА_3 і ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем їх проживання строком на 2 місяці, із покладенням обов’язків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч.5 ст. 194 КПК України строком на 2 місяці, звільнивши обвинувачених з-під варти з зали суду.

Обвинуваченим слід роз'яснити, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

З огляду на вищевикладене суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Копію ухвали негайно слід вручити обвинуваченим, а також направити для виконання начальнику Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області та начальнику Ямпiльського ВП Могилiв-Подiльського ВП ГУНП у Вінницькій області, а також прокурору Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_7 – для контролю за виконанням ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 184, 186, 193-196, 291, 314, 315, 370-372, 376 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», суд, -

У Х ВА Л И В:

Клопотання захисника ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 про повернення обвинувального акту прокурору - задовольнити.

Повернути обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 187 КК України та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 187 КК України, відомості про який внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018020020001677 від 26.04.2018 року, прокурору Вінницької місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_7 для усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.

Змінити обвинуваченій ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання, звільнивши її з-під варти з зали суду.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч.5 ст. 194 КПК України: прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою; не відлучатися із м. Вінниці без дозволу суду та не відлучатися із місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, без дозволу суду; повідомляти суд та прокурора про зміну місця свого проживання.

Змінити обвинуваченій ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання, звільнивши її з-під варти з зали суду.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_2 обов'язки, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч.5 ст. 194 КПК України: прибувати до Вінницького міського суду Вінницької області за першою вимогою; не відлучатися із Вінницької області без дозволу суду та не відлучатися із місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, без дозволу суду; повідомляти суд та прокурора про зміну місця свого проживання.

Строк дії ухвали про застосування до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та обов’язків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч.5 ст. 194 КПК України – 2 місяці, починаючи з 28.11.2018 року до 28.01.2019 року включно.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання начальнику Вінницького ВП ГУ НП у Вінницькій області, начальнику Ямпiльського ВП Могилiв-Подiльського ВП ГУНП у Вінницькій області та прокурору Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_7 – для контролю за виконанням.

Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_2, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів, з дня її проголошення.

Суддя- доповідач:

Судді: