Рішення № 78215838, 28.11.2018, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1987/18

провадження № 2/136/765/18

РІШЕННЯ

іменем України

"28" листопада 2018 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенка Д.Т.

секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, підставність якого обґрунтовував тим, що 24.10.2001 помер ОСОБА_2, який приходився йому батьком. Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право на земельну частку (пай), що належала спадкодавцеві на підставі сертифікату серія ВН №0245245. Позивач, ОСОБА_1, спадщину прийняв, в силу діючого на час відкриття спадщини законодавства шляхом фактичного вступу у володіння та управління майном, утім позбавлений можливості реалізувати свої права в нотаріальному порядку, оскільки за життя спадкодавця було втрачено правовстановлюючий документ на майно, у зв’язку із чим йому було відмовлено у видачі нотаріального акту, що стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

У межах визначеного судом строку відповідач відзиву до суду не направив, однак надав до суду заяву, в якій вимоги визнав, не заперечував щодо їх задоволення, а розгляд справи просив проводити за відсутності представника сільської ради.

Ухвалою суду від 01.10.2018 за клопотанням позивача було витребувано матеріали спадкової справи до майна померлого 24.10.2001 ОСОБА_2.

У підготовче судове засідання позивач не з'явився, однак у позові просив суд розгляд справи здійснювати за його відсутності.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його за результатами підготовчого судового засідання, в порядку ст.ст. 200, 206 ЦПК України, на підставі наявних у справі матеріалів, за відсутності сторін спору, при цьому не здійснюючи фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраним у справі доказами, встановив, що 24.10.2001 помер ОСОБА_2, на що вказує свідоцтво про смерть серія І-АМ №140022 (а.с.4). Після його смерті відкрилась спадщина.

Згідно інформації наданої нотаріальними установами, спадкова справа до майна померлого ОСОБА_2 не заведена.

Як убачається із довідки виданої виконавчим комітетом Нападівської сільської ради Липовецького району від 27.02.2017 за №87, після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв фактично шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном його син ОСОБА_1, а саме: обробляв присадибну земельну ділянку, проводив поточні ремонти.

Факт родинних відносин між спадкоємцем та спадкодавцем підтверджено свідоцтвом про народження позивача (а.с.6).

Встановлені судом обставини свідчать про те, що в силу ст.548, 549 ЦК УРСР, позивач спадщину прийняв, як спадкоємець першої черги спадкування за законом, отож вона йому належить з моменту відкриття. Наявності інших спадкоємців судом не встановлено.

До складу спадкової маси увійшло право на земельну частку (пай), що належало спадкодавцеві на підставі сертифікату серія ВН №0245245, однак як з’ясувалось правовстановлюючий документ на майно було втрачено за життя спадкодавця, що позбавляє позивача можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку.

У п.23 постанови ПВСУ від 30.05.2008 за №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

З огляду на викладене суд дійшов до переконання, що обставини, які викладені у позовній заяві доведені належними та допустимими доказами, отож порушене право позивача є очевидним, відтак підлягає захисту судом у спосіб, що ним обраний.

Крім цього, представник відповідача надав заяву про визнання позову.

Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову та виносить рішення у підготовчому судовому засіданні про його задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 524-526, 529, 548, 549, 550 ЦК РСР, ст.392 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 200, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, поштовий індекс 22541; РНОКПП - НОМЕР_1;) до Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області (місцезнаходження: вул. Першотравнева, 2, с. Нападівка, Липовецький район, Вінницька область, поштовий індекс 22541; ЄДРПОУ - 04329085) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), площею 3,65 в умовних кадастрових гектарах, цільове призначення землі - для ведення сільськогосподарського використання, яка перебуває у колективній власності КСП «Трудівник» с. Нападівка Липовецького району Вінницької області, згідно сертифіката серії ВН №0245245 виданого 18.04.1997 на підставі розпорядження Липовецької райдержадміністрації №77 від 28.03.1997, у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, який помер 24.10.2001.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.Т. Кривенко