Рішення № 78214520, 21.11.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року Справа № 915/987/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.,

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (код ЄДРПОУ 14291113),

юридична адреса: 54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 1,

поштова адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 9-б,

до відповідача: ОСОБА_1, 54031, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1),

про: стягнення 10680,00 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Глушко Д.В. довіреність №584 від 30.12.2015 року;

від відповідача: ОСОБА_1

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів у сумі 10680,00 грн.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки, укладеного між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у спрощений спосіб, щодо поставки товару.

Ухвалою суду від 14.09.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 22.10.2018 року.

22.10.2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.11.2018 року.

21.11.2018 року до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з можливим примиренням сторін.

Судом відмовлено у задоволенні заявленого клопотання.

21.11.2018 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві від 03.10.2018 року (а.с. 60-62) зазначив, що оплачений позивачем товар (дошка обрізна) з 2015 року знаходиться на складі відповідача, проте позивач відмовився отримати товар, посилаючись на невідповідність довжини дошки (2000 мм замість необхідних 4000 мм). Оскільки позивач в односторонньому порядку відмовився від виконання договору поставки, укладеного між сторонами у спрощений спосіб, відповідач в силу приписів ч. 3 ст. 622 ЦК України звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

10.10.2018 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с. 67-68).

16.10.2018 року до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с. 71-72).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

У серпні 2015 року позивач отримав від відповідача рахунок - фактуру № СФ-0000015 від 28.08.2015 року (а.с. 47) на суму 21123,00 грн. на оплату наступного товару:

1. Брус дубовий обрізний 2 сорт, 35-40x70x200 у кількості 0,27 куб.м;

2. Дошка обрізна сосна 2 сорт, 35x200x1700-4000 мм у кількості 2,7 куб.м;

3. Дошка обрізна сосна 2 сорт, 40x230x1700-4000 мм у кількості 4,2 куб.м.

У вересні 2015 року позивач здійснив оплату на розрахунковий рахунок відповідача в розмірі 21123,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №50756 від 11.09.2015 року (а.с. 48).

Загальний порядок укладення господарських договорів визначений статтею 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно частини першої якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічні положення закріплені в частині першій статті 207 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), згідно якої правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається-таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

За таких обставин рахунок-фактура №СФ-000р015 від 28.08.2015 року, направлений відповідачем в серпні 2015 року позивачу, є пропозицією укладення договору (оферта), оскільки містить інформацію стосовно істотних умов договору поставки. Зокрема рахунок-фактура №СФ-0000015 від 28.08.2015 року містить інформацію щодо предмету договору (найменування, кількості та якості пиломатеріалів) та ціни договору (21123,00 грн.).

Згідно з ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Частиною 1 статті 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 267 ГК України договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін. Якщо в договорі строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік.

Таким чином, пропозиція відповідача на укладання договору містить всі істотні умови, які потрібні для укладання договору поставки.

Здійснення 11.09.2015 року оплати платіжним дорученням № 50756 від 11.09.2015 року в розмірі 21123,00 грн. позивачем на рахунок відповідача є прийняттям пропозиції (акцепт).

Згідно ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною 2 статті 642 ЦК України встановлено, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже, укладання договору поставки пиломатеріалів на загальну суму в розмірі 21123,00 грн. між позивачем як покупцем та відповідачем як постачальником відбулося 11.09.2015 року у спрощеному порядку, як це передбачено нормами статті 181 ГК України та статті 207 ЦК України.

Відповідач у вересні та листопаді 2015 року частково виконав зобов'язання за договором поставки. Зокрема відповідачем було поставлено на адресу позивача пиломатеріалів на загальну суму в розмірі 10443,00 грн.:

- брус дубовий обрізний 2 сорт, 35-40x70x200. у кількості 0,27 куб.м, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000010 від 18.09.2015 року на суму 2700,00 грн. (а.с. 49);

- дошка обрізна сосна 2 сорт, 35x200x2000мм у кількості 1,1куб. м; дошка обрізна сосна 2 сорт, 40x115x2000 мм у кількості 1,8 куб.м, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000014 від 23.11.2015 року на загальну суму 7743,00 грн. (а.с. 50)

Проте, відповідачем не було виконано зобов'язання з поставки позивачу пиломатеріалів в повному обсязі. Зокрема, відповідачем не було здійснено поставку пиломатеріалів на загальну суму 10680,00 грн. (21123,00 - 10443,00), а саме не були поставлені наступні пиломатеріали:

1. Дошка обрізна сосна 2 сорт, 35x200x1700-4000 мм. у кількості 1,6 куб.м;

2. Дошка обрізна сосна 2 сорт, 40x230x1700-4000 мм. у кількості 2,4 куб.м.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

За змістом статей 525, 526 цього Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Окремим видом зобов'язання є договір поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Таким чином, двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто з укладенням такого договору продавець бере на себе обов'язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов'язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Належним є виконання зобов'язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки умови договору поставки пиломатеріалів не містили строків поставки, то позивач застосував положення ч. 2 ст. 530 ЦК України та 11.07.2018 року направив на адресу відповідача вимогу №8394/3-18/300 від 11.07.2018 року щодо виконання відповідачем зобов'язань стосовно поставки пиломатеріалів на загальну суму 10680,00 грн. (а.с. 51-53)

Відповідачем не виконано свої зобов'язання в повному обсязі перед позивачем щодо поставки пиломатеріалів, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

На дату направлення рахунку-фактури №СФ-0000015 від 28.08.2015 року та здійснення позивачем попередньої оплати, відповідач був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як суб'єкт господарської діяльності, а саме як фізична особа-підприємець. 20.04.2017 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань №1004340228 від 21.08.2018 року (а.с. 13-16).

Відповідно до правового висновку Верховного суду України, викладеного у постанові від 04.12.2013 року (справа №6-125цс13) однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності ) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Отже, припинення підприємницької діяльності відповідача як фізичної особи-підприємця не припиняє його зобов'язання за договором поставки.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного суду від 05.06.2018 року по справі №338/180/17 та від 16.08.2018 року по справі №320/9471/15-Ц.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач здійснив попередню оплату в розмірі 21123,00 грн., а відповідач здійснив поставку лише на суму 10443,00 грн., отже відповідач не виконав свої зобов'язання на постачання товару на суму 10680,00 грн. (21123,00-10443,00=10680,00 грн.)

Заперечення відповідача щодо відмови позивача від отримання товару відхиляються судом, оскільки вони не підтверджені належними доказами (акти, листування тощо).

Обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Отже, в силу приписів ч. 2 ст. 693 ЦК України сума попередньої оплати в розмірі 10680,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, тобто позов підлягає задоволенню.

Судовий збір у сумі 1762,00 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 237, 238, 241 ГПК України

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (54031, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (код ЄДРПОУ 14291113, юридична адреса: 54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 1, поштова адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 9-б) грошові кошти за непоставлений товар в сумі 10680,00 грн. та судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Південно-Західного апеляційного господарського суду в порядку визначеному главою 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Рішення набирає законної сили згідно положень ст. 241 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 30.11.2018 року.

Суддя А.П. Алексєєв