Рішення № 78214468, 26.11.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2018 Справа №914/1707/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Львівської філії ПАТ “Укртелеком” м.Львів

до відповідача : Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської Ради, м.Дрогобич

про стягнення 117950,83грн.

За участю представників:

від позивача - не з»явився,

від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Львівської філії ПАТ “Укртелеком” м.Львів звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Управління соціального захисту населення Дрогобицької міської Ради, м.Дрогобич про стягнення 117950,83грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 19.09.2018р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Львівської філії ПАТ «Укртелеком” м.Львів до Управління соціального захисту населення Дрогобицької міської Ради, м.Дрогобич про стягнення 117950,83грн. залишено без руху. Надано Публічному акціонерному товариству “Укртелеком” в особі Львівської філії ПАТ «Укртелеком” м.Львів строк для усунення недоліків позовної заяви. 09.10.2018р. через канцелярію суду від Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Львівської філії ПАТ «Укртелеком” м.Львів надійшла заява про усунення недоліків, з якої вбачається, що позивачем усунено недоліки, які були підставою для залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.10.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та справу призначено до розгляду в засіданні на 20.11.2018р. В судовому засіданні 20.11.2018р. судом оголошувалась перерва до 26.11.2018р. протокольною ухвалою суду.

26.11.2018р. представником позивача подано суду відповідь на відзив на позовну заяву від 25.06.2018р. № 200-с100-17 про стягнення заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов»язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги № 346-с100-17 від 26.11.2018р., у якій позивач також просить суд розглядати справу без їхньої участі.

В призначене на 26.11.2018р. судове засідання представники сторін не з»явилися.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що у період з січня по грудень 2017 року позивачем були надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах категоріям споживачів, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про жертви нацистських переслідувань", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" та Закону України "Про охорону дитинства". Проте відповідач, який є органом соціального захисту населення, не відшкодував витрат, яких позивач зазнав унаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за спірний період.

Відповідач, у поданому суду, 05.11.2018р. відзиві на позов щодо стягнення заборгованості від 01.11.2018р. № 2594 проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у його задоволенні. Зазначає, що Законом України «Про державний бюджет України на 2017 рік» не передбачено субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв»язку, внаслідок чого виникла незабезпеченість фінансовими ресурсами гарантованих державою громадянам соціальних пільг. VI сесією VII скликання Дрогобицької міської ради було прийнято рішення № 567 від 31.01.2017р. «Про затвердження Порядку відшкодування із місцевого бюджету надання пільг з послуг зв»язку, інших передбачених законом пільги та компенсації за пільговий проїзд окремим категоріям громадян м.Дрогобича». Відповідно до п.1 Порядку вищевказаного Рішення відшкодування пільг з послуг зв»язку проводиться згідно поданих розрахунків організаціями – надавачами послуг, у розмірі 50% таким категоріям громадян: учасникам бойових дій, інвалідам війни, учасникам війни, членам сім»ї загиблого (померлого) ветерана війни, громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 та 2 категорії, дружинам померлого громадянина постраждалого внаслідок ЧАЕС 1 та 2 категорії; інвалідам військової служби, багатодітним сім»ям. У 2017 році фінансування по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов»язаних з наданням пільг з послуг зв»язку окремим категоріям громадянам проводиться в межах коштів передбачених бюджетом м.Дрогобича на 2017р.

26.11.2018р. позивачем у справі подано відповідь на відзив на позовну заяву від 25.06.2018р. № 200-с100-17 про стягнення заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов»язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги № 346-с100-17 від 26.11.2018р. У відповіді на відзив Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” зазначає, що право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих абонентам – пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що Законом України «Про Державний бюджет України» видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки фінансові зобов»язання держави виникли не з наведеного Закону, а із законодавства, яким унормовано надання соціальних пільг визначеним у цьому законодавстві особам, а також з нормативно-правових актів, якими встановлено порядок здійснення розрахунків з постачальниками.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявній у ній докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", відокремленим підрозділом якого є Львівська філія ПАТ “Укртелеком”, надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 року, інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України "Про телекомунікації", оператори телекомунікацій повинні надавати споживачам, які мають установлені законодавством пільги, телекомунікаційні послуги з урахуванням цих пільг, відповідно до законодавства України.

У відповідності до ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" встановлено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв’язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов’язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з січня 2017 року по грудень 2017 року Львівською філією ПАТ "Укртелеком" надано телекомунікаційні послуги на пільгових умовах населенню м. Дрогобич та Дрогобицького району Львівської області на суму 117950,83грн.

На підтвердження факту надання телекомунікаційних послуг позивачем долучено до позовної заяви розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням пільг форми №2-пільга, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007р. №535, за період з січня 2017 року по грудень 2017 року на загальну суму 117950,83грн., які щомісяця скеровувались відповідачу для проведення звірки розрахунків відшкодувань.

Відповідач є єдиним органом соціального захисту населення на території Дрогобицького району Львівської області, який відповідно до своїх функціональних обов’язів, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України “Про Єдиний держаний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги” від 29 січня 2003 р. № 117, веде облік пільгових категорій громадян та проводить розрахунки з підприємствами та організаціями. Відповідно до п.11 Положення «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117, відповідач, як уповноважений орган, щомісяця: 1) звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 2) після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає акт звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга". Згідно з п.10. цього Положення підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".

Для проведення звірки розрахунків відшкодувань, Львівською філією щомісяця направлялась Форма-2 Пільги за формою, що передбачена Наказом міністерства праці та соціальної політики № 535 від 04.10.2007 року. Відшкодування заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги відповідачем не проводилось з посиланням на відсутність бюджетних призначень та коштів на зазначені видатки.

Відповідно до приписів п. 20-4 ст. 91 Бюджетного кодексу України, в редакції, що діяла у спірний період, у видатки місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів включено пільги з послуг зв’язку.

Однак, в порушення вимог чинного законодавства, відповідачем не було відшкодовано вартість витрат понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян за період з січня по грудень 2017 року в розмірі 117950,83грн., що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України, відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.

Відтак, недофінансування відповідача коштами субвенції з державного бюджету не є підставою для звільнення останнього від виконання зобов’язань перед позивачем щодо компенсації втрат від надання послуг на пільговій основі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 17.04.2018р. у справі №911/4249/16 та 906/621/17.

Згідно ст. 601 ЦК України, зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або не визначений моментом пред’явлення вимоги.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки можуть виникати як на підставі договорів (правочинів), так і безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов’язання відповідача, як головного розпорядника коштів на здійснення заходів виконання державних програм соціального захисту населення, виникли на підставі Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI, а також Закону України від 18.11.2003 р. № 1280- IV “ Про телекомунікації”, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, Законів України від 22.10.1993 р. № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, від 23.03.2000 р. № 1584-III “Про жертви нацистських переслідувань”, від 28.02.1991 р. № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, від 24.03.1998 р. № 203/98-ВР “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, від 26.04.2001 р. № 2402- III “ Про охорону дитинства”, Постановою Кабінету Міністрів України “Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги” від 29 січня 2003 р. № 117.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов щодо стягнення заборгованості від 01.11.2018р. № 2594, спростовуються наступним. Прийняте IV сесією VII скликання рішення Дрогобицької міської ради № 567 від 31 січня 2017р. «Про затвердження Порядку відшкодування із місцевого бюджету надання пільг з послуг зв»язку, інших передбачених законом пільги та компенсації за пільговий проїзд окремим категорія громадян м.Дрогобича» на виконання Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» не є актом, який вправі відміняти зобов»язання відповідача, що виникли на підставі Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VI, а також Закону України від 18.11.2003 р. № 1280- IV “ Про телекомунікації”, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, Законів України від 22.10.1993 р. № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, від 23.03.2000 р. № 1584-III “Про жертви нацистських переслідувань”, від 28.02.1991 р. № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, від 24.03.1998 р. № 203/98-ВР “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, від 26.04.2001 р. № 2402- III “ Про охорону дитинства”, Постанови Кабінету Міністрів України “Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги” від 29 січня 2003 р. № 117 та якими унормовано надання соціальних пільг визначених у них особам. А тому, доводи відповідача, викладені у відзиві, є необґрунтованими та такими, що не дають підстав для висновку про звільнення відповідача від компенсації видатків позивача на відшкодування витрат, пов»язаних з наданям пільг на телекомунікаційні послуги.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

З огляду на вказані норми законодавства, у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв'язку, наданих особам, які мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов'язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин; по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Враховуючи наведене, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення з відповідача вартості витрат понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян за період з січня 2017 року по грудень 2017 року в розмірі 117950,83грн. підставною, обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не виконано передбаченого законодавством обов’язку щодо відшкодування позивачу витрат понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, чим було порушено право позивача на одержання коштів. Відтак, позивач в порядку захисту свого порушеного права вправі вимагати стягнення з відповідача суми заборгованості по видатках на відшкодування витрат, пов’язаних з наданням пільг.

Таким чином, станом на день прийняття рішення судом, заборгованість відповідача перед позивачем доведена матеріалами справи, не спростована відповідачем та становить 117950,83грн. Доказів протилежного суду не надано.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Крім цього, суд зазначає, що позивачем у справі згідно платіжного доручення № 6255 від 14.06.2018р. сплачено 1770,00грн. судового збору, а слід було сплатити 1769,26грн. А тому, позивач вправі звернутися з відповідним клопотанням до суду про повернення йому з державного бюджету 0,74грн. судового збору внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2,3,13, 74,76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 247-252, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.Позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд.18, ідентифікаційний код юридичної особи 21560766) в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (79007, м.Львів, вул.Дорошенко, 43, код ЄДРПОУ 01186030) до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської Ради (82100, Львівська область, м.Дрогобич, пл.Ринок,1, ідентифікаційний код юридичної особи 22392443) задовольнити повністю.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької міської Ради (82100, Львівська область, м.Дрогобич, пл.Ринок,1, ідентифікаційний код юридичної особи 22392443) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м.Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд.18, ідентифікаційний код юридичної особи 21560766) в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (79007, м.Львів, вул.Дорошенко, 43, код ЄДРПОУ 01186030) 117950,83грн. заборгованості по компенсації видатків на відшкодування витрат, пов»язаних з наданням пільг на телекомунікаційні послуги та 1769,26грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.11.2018р.

Суддя Бортник О.Ю.