Рішення № 78207345, 27.11.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/1918/2018 Справа № 490/1194/16-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі

головуючого судді - Черенкової Н.П.,

при секретарі - Янкевич В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Есті Колор Сервіс" про захист прав споживачів та відшкодування шкоди, третя особа - Інспекція з питань захисту прав споживачів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася зі вказаним позовом до суду, який обґрунтовує тим, що 09 жовтня 2015 року здала до хімчистки "Есті Колор Сервіс" жіночу дублянку імпортного виробника з вишивкою бісером, що підтверджується квитанцією приймання до чищення.

Як свідчить зміст зазначеної квитанції, дублянка була прийнята до чищення "Есті Колор Сервіс",за надання послуг з чищення дублянки позивач сплатила 448,80 грн., про що свідчить чек від 09.10.2015 року.

Окрім того, в даній квитанції було зазначено, що на виробі не міститься маркування фірми-виробника, є забруднення, процент зносу сукладає 50%, лінійні розміри: довжина полички - 114 см ( виправлено на 104 см), довжина рукава - 65,5см., довжина спинки - 107 см, ширина спинки - 47 см.

Згідно з умовами правочину, послуги мали бути виконані 21 жовтня 2015 року, що підтверджується квитанцією без номеру від 09.10.2015 року.

21 жовтня 2015 року дублянку не отримала, так як вона втратила товарний вигляд, була деформована та не відповідала розміру.

Після хімочищення дублянка була абсолютно зіпсованою, її неможливо носити: втратила колір, змінилася фактура та розміри виробу, тощо.

21.10.2015 року зі скаргою звернулась до директора Центру побутового обслуговування "Есті Колор Сервіс" та просила провести експертизу щодо причини втрати товарного стану дублянки та усунення недоліків.

03.11.2015 року позивач звернулась зі скаргою до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області.

Від ПАТ « Есті Колор Сервіс « отримала листа, в якому пропонували отримати дублянку після чистки, та Інспекція з питань захисту прав споживачів , встановивши в діях відповідача порушення Правил надання побутових послуг, рекомендувала звернутися до суду.

На підставі викладеного , ОСОБА_1 і просила суд стягнути з відповідача завдану шкоду у сумі 18000 грн., що складає вартість дублянки.

У подальшому позивач уточнила свої позовні вимоги та просила про стягнення на її користь вартість дублянки, яка становить по заключенню експерта з врахуванням 30 % зносу 25 336 грн., та судові витрати.

Позивач до судового засідання не з'явилась, надала заяву про підтримання позовних вимог у повному обсязі та розгляд справи у її відсутність.

Відповідач позовні вимоги не визнав, та просив відмовити у їх задоволенні, вказавши наступне.

Дублянка при здачі до чистки мала значні забруднення, процент зносу складав 50%, мала дефекти : куски шкіри різного кольору, по всій дублянці витертості, розворсовка, закосніння, наявність плям по карманам та полочкам. Чистка дублянки проводилась відповідно до технологічного процесу, після чистки дублянка своїх розмірів не змінила. При цьому, при заключенні договору було роз'яснено, що після чистки виріб може змінити свій колір.

Уточнених позовних вимог відповідач також не визнав, просив про розгляд справи у їх відсутність та вказав наступне.

Ринкова вартість дублянки не може бути визначена, оскільки відсутні інформація про природу походження овчини, відсутній висновок біологічної експертизи. Примінений експертом метод є безпідставним та носить суб'єктивний, вірогідний характер, тому що за підставу розрахунку приймались вироби українського виробника, а спірний виріб є іноземного виробництва.

Окрім того, питання про процент зносу спірної дублянки перед експертом не ставився, стан дублянки -50% зносу зафіксований у квитанції.

Представник третьої особи вважала позов таким, що підлягає задоволенню. У подальшому представник до судового засідання не з'явився.

Судом постановлено про розгляд справи у відсутності сторін, що відповідає приписам ст. 223 ЦПК України.

Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами письмові докази у сукупності з поясненнями представників сторін суд при вирішенні спору виходить з наступного.

Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 4,5ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Однією з засад цивільного судочинства проголошено свободу договору (ст. 3 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року за № 1023-ХІІ законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 1 Постанови №5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» при вирішенні цих справ суди мають виходити насамперед із положень ЗУ «Про захист прав споживачів».

Відповідно до Преамбули Закону він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

При вирішенні спорів про захист прав споживача слід ураховувати, що тягар доказування обставин, які звільняють від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, лежить на продавцеві (виробнику).

Про факт придбання, замовлення товарів (послуг) у звичайний спосіб засобом доказування є розрахунковий документ-квитанція, товарний чи касовий чек, квиток, талон, інший письмовий правочин; стосовно товару на який встановлено гарантійний строк - технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

За п.7 даної постанови, вирішуючи справи про захист прав споживачів, суди мають виходити з того, що відповідно до ст.4 Закону держава: забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів; надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг) та набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час вибору й використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб; гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я та життєдіяльності.

Встановлений Законом перелік прав, якими користуються споживачі, не є вичерпним. Законодавчими актами і договорами, які не суперечать Закону, можуть бути передбачені й інші права споживачів та зобов'язання продавців, виготівників, виконавців.

Умови договору, що обмежують права споживача порівняно з положеннями, передбаченими законодавством, визнаються недійсними. Якщо внаслідок застосування умов такого договору споживачеві завдано збитків, вони мають бути відшкодовані винною особою в повному обсязі.

У п. 9 Постанови №5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» роз'яснено, що вимоги можуть заявляти споживачі, які мають на товари квитанцію, товарний чи касовий чек або інший письмовий документ.

Згідно квитанції, ОСОБА_1 09 жовтня 2015 року здала до хімчистки ПАТ « Есті Колор Сервіс « дублянку бежевого кольору,без маркування з декором, процент зносу-50%, з наявністю плям по полочці та карману, має потертості, закосніння, розворсовку, вартість послуг448,80 грн.

У квитанції-договорі зазначено також, що в місцях сильного забруднення, витертості після чистки можливо проявлення більосості, схід покриття, зміна кольору на 1 або 2 тони як в сторону освітлення, так і потемніння, та приймається до чистки без гарантії якості.

За висновком експерта № 2402\26 від 23.08.2016 року вбачається наступне.

В результаті зовнішнього огляду жіночого пальто з хутряного велюру (дублянка) встановлено, що вона виготовлена із матеріалу з характерними ознаками натуральної овчини, світло оливкового кольору із оздобленням у вигляді декоративної мереживної стрічки. При огляді встановлені дефекти у вигляді : утворення різного відтінку по всій поверхні виробу, пошкодження шкіряної тканини на лівій поличці, що могли утворитись від перешивання ґудзиків, потертість по всій поверхні виробу, білястість, неприємний запах, втрата формостійкості деталей виробу, порушення цілісності стрічки, витирання осьового і пухового волосяного покрову хутра коміра в місцях тертя.

При цьому, експерт однозначно дані дефекти віднести до тих, що виникли внаслідок хімічного чищення не зміг, посилаючись на відсутність огляду якісного стану виробу до проведення хімічного чищення.

Експертом також встановлено, що довжина правої полички дублянки змінилась на три сантиметри ( з 114 до 117 ),змінилась довжина правого та лівого рукава, відповідно з 65,5 см до 63 та 63,5 см, довжина спинки стала 111см, тоді як за квитанцією 107 см, ширина спинки зменшилась з 47 см до 45,5 см.

Із-за недостатньої інформації для визначення ринкової вартості дублянки : про походження овчини, висновку біологічної експертизи, еталонного зразку для порівняння, ринкова вартість експертом не визначена.

За висновком експерта №8-07\19 від 31.07.2018 року, проведеної на підставі ухвали суду, встановлено наступне.

Зовнішня поверхня всіх частин виробу і особливо рукавів та нижньої частини дублянки має деформацію та різну структуру міздри по всій поверхні та втрату первісного товарного вигляду, яка спричинена незворотніми змінами структури міздри, що виникли через невідповідний спосіб хімічного чищення, що значно впливає на естетичні та споживчі властивості виробу.

Дублянка змінила колір, є різнокольоровою, не бежевого кольору, а з оливковим відтінком. По всій зовнішній поверхні виробу наявні плями або темнішого оливкового кольору або більш світлішого, ніж фоновий колір. Плями спричинені додатковим тонуванням виробу.

Декоративні елементи у вигляді накладного квіткового орнаменту з розшивкою бісером втратили естетичні якості, первісний блиск та цілісність декору, бісер значно пошкоджено та він відвалився, декоративний елемент втратив первісну форму ( розмір ), первісний блиск, наявні висячі нитки, частково відриви основи в місцях сполучень.

На лівому рукаві внизу неякісне виконання шва довжиною 6 см, розриви шва відбулися після хімчистки, так як наявні прошивні дирки, які з'єднували первісно ці деталі рукава.

Дублянка має різну довжину, ліва і права поли не рівні, поли не рівні, і по довжині спинки.

При цьому, експерт дійшов висновку про наявність причинно-наслідкового зв'язку між виконаним хімічним втручанням і характером виявлених дефектів виробу та не відповідає вимогам п. 4.2,4.3,4.4,4.5,4.6 Стандарту ГСТУ 201-03-96 « Одяг та предмети домашнього вжитку після хімічної чистки. Загальні технічні умови». Вказані дефекти є істотними, так як взагалі не можуть бути усунені.

Ринкова вартість дублянки експертом визначена до хімічної чистки у розмірі 25 336 грн., Вартість нової ідентичної дублянки в України на момент дослідження складає 36 194 грн.

Згідно ГСТУ 201-03-96 « Одяг та предмети домашнього вжитку після хімічної чистки. Загальні технічні умови», передбачено, серед іншого, що вироби після хімічної чистки повинні бути чистими, не мати плям, затіків, запаху препаратів, сторонніх волокон, пуху,вироби повинні зберігати початкову форму, розмір, колір та малюнок тканини, не мати заломів, скривлення ліній шва, полисків, обриву, фурнітура і оздоблення одягу та предметів після хімічної чистки повинні бути збережені ( п.п.4.1-4.6).

Приймання, оформлення, виконання та видавання замовлень з хімічної чистки та фарбування виробів здійснюється відповідно до вимог Правил побутового обслуговування населення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.99 № 974 « Про внесення змін до Правил побутового обслуговування населення « та Інструкції щодо надання послуг з хімічної чистки та фарбування ( перефарбування) виробів, затвердженої наказом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення « від 27.08.2000 р. № 20., та зареєстрованої в Міністерстві Юстиції України 13.11.2000 за № 803\5024.

За вказаними приписами,замовлення оформляється договором(квитанцією).

Під час приймання замовлення, приймальник повинен оглянути кожний виріб у присутності замовника з метою визначення можливості його обробки в умовах підприємства, встановлення ступеня зносу, виявлення дефектів ( плям), які неможливо усунути ,запропонувати замовнику відпороти фурнітуру та матеріали оздоблення, якщо виникають сумніви щодо збереження їх якості після обробки.

При цьому встановлюється вартість прийнятих виробів за погодженням із замовником або на підставі підтвердних документів і зазначається разом із відсотками зносу у договорі.

В ремонт ( чищення) не приймаються вироби в забрудненому та мокрому вигляді, а також ті, які в наслідок довгої експлуатації мають сильне послаблення тканини, які після чистки приведуть виріб до такого стану,який не буде відповідати вимогам нормативних документів.

Об'єкти оцінки відносяться до категорії товарів, по яких здійснюється вільний режим ціноутворення в залежності від кон'юктури ринку ( ст.11 ЗУ « Про ціни та ціноутворення «).

Згідно Національного стандарту №1, ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єктів оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Вартість об'єкту оцінки визначається на підставі комплексу методичних підходів , методів( зазначених в методиках, які застосовуються при проведенні товарознавчих експертиз ) та оціночних процедур, що відповідають певному виду вартості майна, в даному випадку ринковій вартості. Визначення ринкової вартості можливе із застосуванням усіх методичних підходів у разі наявності необхідної інформації.

Основними елементами для порівняння є характеристики подібного майна за фізичними та споживчими ознаками, умовами продажу, тощо. Коригування вартості подібного майна здійснюється шляхом додавання або вирахування грошової суми із застосуванням коефіцієнта ( відсотка ) до ціни продажу зазначеного майна або шляхом їх комбінування.

При застосуванні цього підходу вартість об'єкта оцінки визначається шляхом порівняння вартості аналогів. Основою застосування даного методу є той факт, що потенційний покупець не заплатить за об'єкт оцінки суму, що перевищує вартість відомого йому товару, що володіє такою ж корисністю.

Таким чином, при порівняльному аналізі вартості об'єкта оцінки, беруться до уваги, також ціни пропозицій подібних об'єктів. Такий підхід виправданий з погляду потенційного покупця, який приймаючи рішення про покупку. Обов'язково проаналізує поточні пропозиції та дійде висновку про можливу вартість пропонованого об'єкту, з огляду на всі його переваги і недоліки щодо об'єктів порівняння.

За такого, вказаний метод оцінки експертом відповідає приписам стандарту.

Згідно із ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.1,2 ст. 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

За положеннями ч. 1-4 ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

За положеннями ч. 1-3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справ. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказах. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність,допустимість , достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За приписами ст.110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами, встановленими ст.89 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість зокрема роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Не зважаючи на роз'яснення судом сторонам їхніх прав та обов'язків, відповідач не надав суду доказів, які б спростовували заключення експерта.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону, споживачі під час замовлення або використання продукції мають право на належну якість продукції та обслуговування.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів»: У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;

2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено:

Частиною 4, встановлено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про захист прав споживачів" , продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Згідно ч.ч. 1, 2 статті 17 Закону України "Про захист прав споживачів", за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами. Забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту, у будь-який спосіб обмежувати використання ним електронних платіжних засобів, якщо відповідно до законодавства продавець (виконавець) зобов'язаний приймати їх до сплати.

Статтею18 Закону передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про установлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права визначати відповідність продукції умовам договору або надання йому виключного права щодо тлумачення договору; обмеження відповідальності продавця (виконавця, виробника) стосовно зобов'язань, прийнятих його агентами, або обумовлення прийняття ним таких зобов'язань додержанням зайвих формальностей;

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Згідно ч. 1 ст. 19 вищезазначеного закону, нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає: 1) вчинення дій, що кваліфікуються законодавством як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів", крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

У відповідності до п. 11 ч. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" №5 від 12.04.1996 року, під збитками відповідно до ч.2 ст.203 ЦК слід розуміти витрати, зроблені кредитором (споживачем), втрати або пошкодження його майна, а також не одержані ним доходи, які він одержав би, якби зобов'язання було виконане боржником (продавцем, виконавцем, виготівником).

За пунктом 12 Постанови, у справах за позовами про захист прав споживачів, порушених внаслідок недостовірної або неповної інформації про товар (роботу, послугу) чи недобросовісної його реклами, суд має виходити з припущення, що споживач не має спеціальних знань про властивості та характеристики товарів (робіт, послуг). Відповідно до ст.18 Закону продавець, виготівник, виконавець зобов'язані своєчасно надавати споживачеві необхідну достовірну інформацію про товар (роботи, послуги) у доступній наочній формі, яка б забезпечувала можливість компетентного вибору. Надання інформації у технічній документації, на етикетці, тощо іноземною мовою без перекладу в зазначеному вище обсязі слід розцінювати як відсутність необхідної інформації.

Згідно ч. 1 п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" №5 від 12.04.1996 року, відповідно до статей 15, 16, 17, 18 Закону шкода, заподіяна життю, здоров'ю або майну споживача: товарами (роботами, послугами), які містять конструктивні, виробничі, рецептурні чи інші недоліки; або у зв'язку з використанням виконавцем речей, матеріалів, обладнання, приладів, інструментів, пристосувань, інших засобів, необхідних для виконання даних робіт чи надання послуг, незалежно від знання ним їх властивостей; або внаслідок реалізації товарів (робіт, послуг) без додержання встановлених вимог щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я споживачів та їх майна; або у зв'язку з придбанням споживачем товарів (робіт, послуг) через ненадання йому необхідної, доступної та достовірної інформації, яка б забезпечила можливість компетентного вибору, - підлягає відшкодуванню у повному обсязі, якщо нормою законодавства не передбачено більш високої міри відповідальності, а за наявності такої норми - у встановленому нею обсязі. Право вимагати відшкодування зазначеної шкоди належить кожному потерпілому споживачеві, незалежно від того, чи перебував він у договірних відносинах з виготівником (виконавцем, продавцем), і зберігається протягом встановленого строку служби (терміну придатності), а якщо його не встановлено, - протягом десяти років з часу виготовлення товару (прийняття роботи, послуги). Проте шкода, завдана споживачеві будь-якими діями третіх осіб, підлягає відшкодуванню на загальних підставах, а не на підставі Закону.

У відповідності до п. 15 Постанови, виходячи з правил статей 153, 154 ЦК, видача й одержання квитанції (квитанції-замовлення, квитанції-зобов'язання) чи іншого документа на підтвердження укладення договору про побутове обслуговування свідчить про згоду сторін з усіма його умовами. Отже, ці умови є обов'язковими для сторін і суд повинен виходити з них при вирішенні спору, коли не буде встановлено, що вони не відповідають фактичним даним або суперечать чинному законодавству.

Згідно п. 16 Постанови, при визначенні розміру збитків, заподіяних неповерненням (втратою, пошкодженням) майна, суди мають виходити з його роздрібної ціни у торговельних організаціях даної місцевості (з урахуванням зносу) або з оцінки, зробленої самим споживачем чи погодженої сторонами при укладенні договору. Проте якщо вартість майна, визначена в такому порядку, на час вирішення спору не відповідає дійсній або її взагалі не було визначено, сторони не позбавлені можливості доводити в суді дійсну вартість неповернутого, втраченого чи пошкодженого майна.

У випадках, передбачених договором або відповідним нормативним актом, розмір збитків визначається у кратному обчисленні. Процент зносу втраченого або приведеного у непридатність предмета договору встановлюється, виходячи з періоду, на який розрахована його нормальна експлуатація, часу, протягом якого він фактично використовувався, та інших доказів щодо його якості.

При необхідності для визначення вартості неповерненого (втраченого, пошкодженого) майна призначається експертиза, проведення якої може бути доручено працівникам відповідних експертних установ або іншим спеціалістам (ст.57 ЦПК).

Договір побутового замовлення є різновидом договору підряду, тому до нього застосовуються і загальні правила про договір підряду (статті 335-337, 339-342, 346, 347 ЦК Умови договору побутового замовлення, визначені Законом і прийнятими відповідно до нього нормативними актами, не можуть бути змінені за погодженням сторін на шкоду інтересам споживача (наприклад, зменшено гарантійний строк).

Підприємства (господарські товариства, підприємці-громадяни) виконують роботи, надають послуги за цінами й тарифами, що встановлюються ними за домовленістю із споживачами або самостійно виходячи з попиту і пропозиції, за винятком товарів, робіт і послуг, щодо яких передбачено державне регулювання цін і тарифів. (Пункт 18 Постанови).

Згідно ч. 1 ст. 20 Постанови, при вирішенні питання про відповідальність та про наявність і розмір збитків, заподіяних споживачеві у зв'язку з недоліками товару (робіт, послуг), суду належить виходити як із загальних положень Закону або статей 203-206 ЦК, так і зі спеціальних норм законодавства (статей 263, 271, 326, 337, 341, 347, 403, 410, 412, 419, 420, 422 ЦК, а також з умов укладеного сторонами договору.

Європейський суд вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формування рішень.

Таким чином, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визнано тільки у світлі конкретних обставин. ("Проніна проти України, "Сєрявін та інші проти України").

Вказане вище свідчить про те, що відповідачем порушені вимоги нормативних актів щодо хімічної чистки ( ГСТУ 201-03-96 ), Інструкція щодо надання послуг з хімічної чистки та фарбування ( перефарбування ) виробів, Правил побутового обслуговування населення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.99 № 974, вимоги ЗУ « Про захист прав споживачів «.

За такого, на підставі вимог ст.ст12, 18 ЗУ « Про захист прав споживачів « договір підлягає розірванню, дублянка поверненню ПАТ «Есті Колор Сервіс», з відшкодуванням ОСОБА_1 збитків, які складаються з вартості дублянки на момент розгляду справи, що, згідно заключення експертизи становить 36 194 грн., але з врахуванням 50 % зносу, тобто у сумі 18 097 грн., вартості замовлення в сумі 448,80 грн.,а позов, за такого, підлягає частковому задоволенню.

Суд не погоджується з вимогами позивача про те, що стягненню підлягає вартість дублянки, виходячи із проценту зносу виробу 30%, оскільки визначення проценту зносу є суттєвими умовами договору, і при його заключенні позивач підтвердила своїм підписом, що процент зносу дублянки відповідає 50%.

Заперечення відповідача спростовуються наступним.

При заключенні договору ПАТ « Есті Колор Сервіс « припустився порушень, які суд детально розписав вище, в тому числі : щодо порядку заповнення замовлення, не визначив ціну дублянки, всі пошкодження виробу, не надав повної інформації, не впевнився у можливості належного чищення виробу без настання наслідків, що унеможливлюють його використання без втрати товарного вигляду, та не гарантував якість, що є таким, що не передбачено законом.

При цьому, нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, вони повинні відшкодовуватися винною особою у повному обсязі( ст.18 ЗУ « Про захист прав споживачів «).

При цьому, відповідач не спростував не відповідність застосованого експертом порівняльного методу щодо визначення ринкової вартості дублянки.Суд вважає застосований метод таким, що відповідає Національному стандарту №1.

При цьому, не можна погодитись із самою позицією відповідача, щодо неможливості взагалі визначення вартості дублянки, оскільки кожна річ має вартість.

Окрім того,відповідач при оформленні замовлення незважаючи на приписи закону, не визначився з вартістю дублянки.

Оскільки заключеннями експертів визначені дефекти, які фактично не мають розходжень, щодо дефектів дублянки, які містять, серед іншого, утворення різних відтінків по всій поверхні виробу, пошкодження шкіряної тканини, неприємний запах, втрату формостійкості деталей виробу, порушення цілісності стрічки, витирання осьового і пухового волосяного покрову хутра, деформацію виробу, зміну розміру, неоднакові плями по всій поверхні виробу, плями спричинені додатковим тонуванням виробу, суд вважає, що за вказаних вище обставин, ці наслідки знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з виконаних відповідачем робіт, оскільки протилежного відповідачем не доведено.

Незважаючи на те, що судом були роз'яснені сторонам права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, відповідачем не надано відповідних клопотань або доказів , окрім тих, що встановлені судом та описаних вище.

За приписами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать: на професійну правничу допомогу, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, та проведення експертизи, пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів, забезпечення доказів, та пов'язаних із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову ОСОБА_1 сплачено судовий збір в сумі 551, 20 грн.

До судових витрат також відносяться витрати, пов'язані з проведенням експертизи.

Згідно заключень експертизи № 2402\26, позивачкою сплачено 3303 грн., та по експертизи № 8-07/18- 6000 грн., що підтверджується рахунком та квитанціями.

За такого, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по оплаті судового збору в сумі 551, 20 грн., та витрати по оплаті проведених експертиз в сумі 9303 грн., що пропорційно сумі задоволених позовних вимог .

Керуючись, ст. ст. 10, 12,13, 76-84, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Есті Колор Сервіс" про захист прав споживачів та відшкодування шкоди, третя особа - Інспекція з питань захисту прав споживачів - задовольнити частково.

Розірвати договір від 09.10.2015 року, укладений між Приватним акціонерним товариством "Есті Колор Сервіс" та ОСОБА_1.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Есті Колор Сервіс" на користь ОСОБА_1 завдану шкоду у розмірі вартості дублянки в сумі 18 097 грн., та оплати замовлення в сумі 448,80 грн., а всього 18 545,80 грн.

Дублянку за укладеним договором від 09.10.2015 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством "Есті Колор Сервіс" повернути ПАТ "Есті Колор Сервіс".

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Есті Колор Сервіс "на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті за проведення експертизи у сумі 9303,00 грн. та судовий збір у розмірі 551,20 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Центральний районний суд м. Миколаєва, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: 54001, АДРЕСА_1.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Есті Колор Сервіс", код ОКПО 24791012, місце знаходження: 54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 41.

Третя особа: Інспекція з питань захисту прав споживачів у Миколаївській області, місце знаходження: 54001, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 58.

Повний текст рішення виготовлений 27.11.2018 року.

Суддя Н.П. Черенкова