Ухвала суду № 78207014, 29.11.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/1728/18

кримінальне провадження

№1-кп/489/426/18

УХВАЛА

Іменем України

29 листопада 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.

секретаря судового засідання Буряченка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно:

- ОСОБА_1, 1990 року 05 місяця 28 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України;

- ОСОБА_2, 1990 року 01 місяця 30 дня народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч.ч. 1, 2 ст.190 КК України,

за участю:

прокурора Новицького А.М.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

встановив:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченому ОСОБА_1 під вартою на 60 днів, оскільки строк дії запобіжного заходу, встановленого попередньою ухвалою суду, спливає 02.12.2018, проти чого обвинувачений та захисник не заперечували.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов висновку, що підстави для збереження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого не відпали, оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого на свободу.

Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Залишаються ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення ним інших кримінальних правопорушень, тобто дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Підтвердженням цьому є те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого корисливого злочину, раніше неодноразово судимий, в тому числі за корисливі злочини, на теперішній час на розгляді в Ленінському районному суді міста Миколаєва знаходяться об’єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України, що доводить наявність ризику вчинення ним і інших кримінальних правопорушень.

Крім того, ОСОБА_1 не працює та не має стійких соціальних зв’язків та постійного джерела доходу, характеризується негативно, що дає підстави стверджувати про можливість переховування його від суду.

За таких обставин, є доведеним наявність вказаних ризиків, і те, що їм неможливо запобігти при вжитті більш м’яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, а тому є необхідність у збереженні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням нового строку, що не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Керуючись ст.ст. 331, 372 КПК України, суд

постановив:

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 днів до 27 січня 2019 року (включно).

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає.

суддя І.В. Коваленко