Рішення № 78202384, 29.11.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4617/18

Провадження № 2/629/1649/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Габор В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою що втратила право користування жилим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що вона є квартиронаймачем квартири за адресою: Харківська область, м. Лозова, мікр. 3АДРЕСА_1. На сьогодні в квартирі зареєстровані дві особи, вона та її син, відповідач по справі, але він з травня 2007 року в ній не проживає, комунальні послуги не сплачує, не несе інших витрат по утриманню житла. Відповідач по справі з нею не спілкується. Реєстрація відповідача в спірній квартирі позбавляє її права оформити субсидію, тому просить визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири за адресою: Харківська область, м. Лозова, мікр. 3, б. 10, кв. 15. Також позивачем надано суду клопотання в якому вона просить звільнити її від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання посилається на незадовільний майновий стан, зазначає, що сплата судового збору позбавляє її можливості доступу до правосуддя, оскільки вона є пенсіонером та її пенсії вистачає лише для забезпечення мінімального харчування, необхідного для підтримання життєдіяльності, та сплати комунальних платежів.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, але надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягали в повному обсязі, просили в разі неявки відповідача по справі ухвалити по справі заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчить роздруківка руху отримання кореспонденції, що міститься в матеріалах справи, причину неявки до суду не повідомив. Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення заявлених вимог, з’ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Судом встановлено, підтверджено наявними у справі доказами, що позивач ОСОБА_1, згідно рішення виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 29.12.1986 року є головним квартиронаймачем квартири № 15 в будинку № 10 на мікрорайоні 3 в м. Лозова Харківської області.

В даній квартирі зареєстровані позивач та відповідач по справі - її син ОСОБА_2

З травня 2007 року відповідач в спірній квартирі не проживає, він забрав всі свої особисті речі та вибув на інше місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, м-н 5, б. 9, кв. 43, де і мешкає по теперішній час.

Вибуваючи з постійного місця проживання, відповідач ніяких претензій на житло не мав.

Відповідач в квартирі не з’являється. Всі обов’язки, пов’язані з договором найму житлового майна, виконує позивач по справі.

Позивач ніяких перешкод у здійсненні права користування жилим приміщенням відповідачу не чинила, за захистом порушеного права на проживання відповідач не звертався, особистих речей, майна, яке належить відповідачу в квартирі не має.

Конституцією (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року, відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Згідно ч. 2 ст. 167 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім’ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункту договір найму житлового приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім’я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім’ї який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Відповідно до ст. 71 ЖК України у випадку вибуття наймача жилого приміщення та членів його сім’ї без поважних причин понад шість місяців, договір найму житлового приміщення вважається розірваним.

Факт не проживання відповідача по справі в квартирі № 15 будинку № 10 на мікрорайоні 3 в м. Лозова, Харківської області з травня 2017 року вбачається з актів, складених сусідами від 15.01.2018 року, від 27.04.2018 року та від 02.08.2018 року, в яких зазначено, що відповідач ОСОБА_2 з травня 2007 року, тобто тривалий час за вище вказаною адресою не проживає.

Крім цього, факт не проживання відповідача у спірній квартирі підтверджується письмовою заявою сусідки ОСОБА_4, яка повідомила, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, крім пенсії доходу не має, її син ОСОБА_2 не працює, з матір’ю не спілкується, матеріально не допомагає, його речей в квартирі не має.

В п. 10 Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року зі змінами та доповненнями «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз’яснено, що по справам про визнання наймача чи членів його сім’ї такими, що втратили право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК) необхідно встановити причини відсутності відповідача вище встановленого строку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач по справі звільнив житлове приміщення з власної волі, але знятися з реєстрації не бажає, ніяких претензій до позивача щодо спірної квартири не має, а тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.

Відповідач вибув на інше місце проживання, не проживає в будинку більш ніж десять років, отже з цього моменту він втратив право користування жилим приміщенням.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 289, 354 ЦПК України, ст. 15, 16, ЦК України, ст.ст. 71, 167 ЖК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: Харківська область, м. Лозова, м-н 3АДРЕСА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка м. Харків, громадянка України, інвалід ІІІ групи, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий Лозівським МРВ УМВС України в Харківській області 18.05.2001 року, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, м-н 3, б. 10, кв. 15.

Представник позивача: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженка м. Лозова, Харківської області, начальник відділу представництва Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, НОМЕР_3, виданий Лозівським РВ ГУ ДМС України в Харківській області 02.09.2016 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, м-н 3, б. 10, кв. 15, фактично мешкає за адресою: Харківська область, м. Лозова, м-н 5, б. 9, кв. 43.

Суддя Н.А.Смірнова