Ухвала суду № 78202294, 29.11.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/17160/18

н/п 1-кс/640/13376/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі :

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

прокурора - Чуба Р.М.,

слідчого - Середи А.А.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 12018220490003345 від 08.08.2018 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, неодружений, не працює, не судимий в силу ст. 89 КК України, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, -

встановив :

Сторона обвинувачення просить застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», розташованій за адресою: 61093, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99, строком на 60 діб.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 11.09.2018 приблизно о 12.07 год., ОСОБА_2, маючи умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу – метадон, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Потебні, 5, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно – небезпечні наслідки у формі незаконного збуту наркотичного засобу та бажаючи цього, незаконно збув за попередньо ідентифіковані грошові кошти у розмірі 500 гривень громадянину з вигаданими анкетними даними «Мед Роман Романович», особисті дані якого змінено в порядку ст.ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», речовину, яка згідно з висновком судової експертизи (дослідження матеріалів речовин і виробів за експертною спеціалізацією 8.6 «Дослідження наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів») №2475 від 27.09.2018 містить у своєму складі наркотичний засіб – метадон, масою в перерахунку на масу речовини 0,0764 грам та сильнодіючий лікарський засіб – дифенгідрамін (димедрол), масою в перерахунку на масу речовини 0,0108 грам.

Крім того, 26.12.2018, приблизно о 16.06 год. ОСОБА_2, маючи умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу – метадон, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Суздальські Ряди, 9, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно – небезпечні наслідки у формі незаконного збуту наркотичного засобу та бажаючи цього, незаконно збув за попередньо ідентифіковані грошові кошти у розмірі 700 гривень громадянину з вигаданими анкетними даними «Мед Роман Романович», особисті дані якого змінено в порядку ст.ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», наркотичний засіб – метадон.

Обґрунтованість повідомленої 26.11.2018 ОСОБА_2 підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів неможливо, та зазначає, що є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_2 та запобігти вищезазначеним (ризикам) можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При розгляді клопотання в судовому засіданні слідчий, прокурор підтримали подане клопотання.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказував на недоведеність ризиків та необґрунтованість повідомленої підозри, просив обрати більш м’який запобіжний захід відносно його підзахисного у вигляді домашнього арешту, або у разі застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, підтримав захисника, не визнав повідомлену підозру.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_2 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні при затриманні, а також під час перебування в якості затриманого.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Київським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 12018220490003345 від 08.08.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України.

Згідно протоколу затримання підозрюваного від 26.11.2018, 26.11.2018 о 17.25 год. ОСОБА_2 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

26.11.2018 ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні двох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307 КК України, тобто незаконний збут наркотичних засобів, а також ч. 2 ст. 307 КК України, тобто незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України, що підтверджується: показаннями свідка ОСОБА_4 від 08.08.2018, які містяться в протоколі його допиту відповідно; протоколами НСРД; протоколом огляду грошових купюр від 11.09.2018; протоколом добровільної видачі 11.09.2018; протоколом огляду покупця від 11.09.2018; висновком експерта №2475 від 27.09.2018; протоколами проведення обшуків від 26.11.2018; висновком експерта №3103 від 29.11.2018.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість повідомленої підозри, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &a К; 1 (с), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; незаконний вплив на свідка; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо доводів захисника про відсутність ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконного впливу на свідка, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

При розгляді даного клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, має середню освіту, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи існування доведених прокурором ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 тяжких кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_2 не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, відсутність даних щодо наявності міцних соціальних зв’язків у підозрюваного, застосування більш м’яких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 25.01.2019 включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров’я слідчому судді не надано.

При цьому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, слідчий суддя визначає заставу, в розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140960 гр. (1762 гр. х 80 = 140960 гр.), достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, з покладенням обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Вказаний розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Харківській слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 25 січня 2019 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 140 960 гр. (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/17160/18 н/п 1-кс/640/13376/18) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 обов’язки:

1) прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований - м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, які надають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

Роз’яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов’язати слідчого Київського відділу поліції ГУ Національної поліції в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії даної ухвали, в межах строку досудового розслідування, з 29 листопада 2018 року до 25 січня 2019 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Муратова С.О.

Копію ухвали отримав “____”____2018р. ___год.____хв. ______

ОСОБА_2