Вирок № 78200615, 29.11.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/5337/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2018 року

м.Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Степаненка О.М.,

секретаря Чмих І.С.,

за участю прокурора Штомпель М.А.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження №42018251010000101 від 07.06.2018 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, працюючого менеджером із продажу ТОВ «Євроавтоконтинент», ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, відповідальність за який передбачена ч.1 ст. 190 КК України,

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_2, перебуваючи з 04.08.2016 на обліку Управління праці та соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - Управління), як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, що підтверджується довідкою від 04.08.2016 № НОМЕР_1, подав відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 (далі - Порядок), до Управління заяву для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 08.08.2016 в якій зазначив, що у будь-кого з членів його сім’ї на момент заповнення заяви у володінні відсутнє житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та району проведення антитерористичної операції.

Рішенням Управління від 01.09.2016 ОСОБА_2 було призначено допомогу переміщеним особам на проживання.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 31.05.2017 № 370 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 і від 22.09.2016 № 646» внесено зміни до пункту 6 Порядку, а саме: грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім’ї (крім сімей, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції) має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану.

У той же час, відповідно до п. 3 Порядку для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім’ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред’являє довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб усіх членів сім’ї.

Пунктом 11 Порядку передбачено, що уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов’язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта ОСОБА_2 з 07.12.2004 має у власності 1/3 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому, ОСОБА_2, з корисливих мотивів, маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, з метою отримання бюджетних коштів у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, кожного півроку, в порушення вимог пункту 11 Порядку, достовірно знаючи про наявність у його власності частини квартири та відсутність правових підстав на отримання вказаного виду допомоги, перебуваючи у приміщенні Управління, що розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. В. Чорновола, 157, у робочий час, тобто з 08.00 до 17.00 год., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, подавав заяви від 08.08.2017, 08.02.2018 про продовження виплати допомоги на наступний шестимісячний строк та відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги.

Внаслідок вищезазначених дій ОСОБА_2 в період з 08.08.2017 по 31.03.2018 незаконно, шляхом обману заволодів грошовими коштами державного бюджету в сумі 3436 грн. 19 коп., заподіявши матеріальної шкоди державним інтересам в особі Управління праці та соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області на вищезазначену суму.

За вказані суспільно небезпечні винні діяння ОСОБА_2 визнається судом винуватим, його діяння суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе не визнав, пояснив, що питання, яке містилось в заяві для призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не містить поняття «Житлове приміщення», а тому таку інформацію він і не вказував. Враховуючи що вказане питання не є чітким, не можна вважати, що він надав недостовірну інформацію, а тому обвинувачення є недоведеним та ґрунтується на припущеннях.

Разом з тим його вина доводиться наступними доказами:

Показаннями свідка ОСОБА_3, згідно яких вона в квітні 2018 виявила, що у ОСОБА_2 є на праві спільної сумісно власності 1/3 частина квартири № 66 в м. Маріуполі по вул. Азовстальській, 103 Донецької області.

Крім того в особовій справі № 608495, яка є речовим доказом, містяться наступні документи, які підтверджують наступні обставини.

ОСОБА_2 з 25.10.2006 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6.

За заявою ОСОБА_2 він був взятий на облік внутрішньо переміщеної особи (довідка від 04.08.2016 №7122000714) управлінням праці та соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації.

08.08.2016 ОСОБА_2 подав до управління праці та соціального захисту населення Черкаської РДА заяву для призначення щомісячної грошової допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованих територій України або районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання та оплату житлово-комунальних послуг, в якій в графі «у будь-кого з членів сім’ї у володінні приміщення, розташованого в регіонах інших ніж тимчасово окупованих» зазначив «ні».

Подаючи повторно заяву для призначення щомісячної грошової допомоги 08.08.2017 та 08.02.2018 у вищевказаній графі ставив теж відповідь «ні».

Обвинувачений не заперечує тієї обставини, що вказані заяви написані ним. Зі змісту цих заяв встановлено, що заявник ОСОБА_2 зазначив в них про відсутність у нього та членів її сім'ї житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія та районах проведення антитерористичної операції.

Згідно інформаційної довідки від 22.03.2018 №117973209 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та від 18.04.2018 №121001787 ОСОБА_2 з 12.01.2005 має на праві спільної сумісно власності 1/3 частину квартири № 66 в м. Маріуполі по вул. Азовстальській, 103 Донецької області.

Таким чином, судом встановлено, що на час звернення із вказаними заявами для отримання адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в т.ч. на оплату житлово-комунальних послуг, ОСОБА_2 було надано недостовірну інформацію з приводу свого майнового стану.

Мета надання цих неправдивих відомостей випливає зі змісту заяви – для отримання коштів, тобто щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Аналіз наведених доказів свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_2 з метою заволодіння чужим майном умисно вказав неправдиві відомості, тобто ввів в оману працівників Управління праці та соціального захисту населення, і внаслідок такого обману умисно заволодів чужим майном, тобто вчинив злочин, передбачений ч.1 ст. 190 КК України.

Мотиви призначення покарання.

За ступеню тяжкості злочин, вчинений ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 190 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Обставини, передбачені ст. 66 КК України, які пом'якшують покарання та обставини, передбачені ст. 67 КК України, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховував його особу; наявність у нього сім’ї; те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності; характер вчиненого злочину, ступінь його тяжкості та наслідки, а також те, що він вимушено залишив постійне місце свого проживання і опинився в складній життєвій ситуації, тому суд вбачає необхідність засудження обвинуваченого до покарання у виді штрафу.

Підстави для залишення цивільного позову без розгляду.

На підставі заяви представника Управління праці та соціального захисту населення від 11.09.2018 відповідно до положень ст. 257 ЦПК України суд залишає позовну заяву без розгляду.

Заходи забезпечення кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Рішення щодо речових доказів та про відшкодування процесуальних витрат.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, а тому: оригінал особової справи №608495 на ім’я ОСОБА_2 необхідно повернути до Управління праці та соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_2 винуватим у пред’явленому обвинуваченні за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Речовий доказ оригінал особової справи №608495 на ім’я ОСОБА_2 повернути до Управління праці та соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження також мають право на отримання в суді копії вироку.

Головуючий: ОСОБА_4