Рішення № 78197364, 26.11.2018, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/1179/2018

Справа № 537/4493/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.11.2018 Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:

головуючого судді - Фадєєвої С.О.,

за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ «Служба миттєвого кредитування» звернулося до суду з позовною заявою, де просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 63 699 грн. 62 коп., яка складається з 2 000 грн. основного боргу, 560 грн. процентів за договором, 59 360 грн. пені за договором та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 779 грн. 62 коп.

На обґрунтування позову позивачем зазначено, що 26.07.2014 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір, за умовами якого остання отримала кредит в розмірі 2 000 грн. За умовами договору відповідач зобов»язана була повернути отримані гроші в розмірі 2 000 грн., а також сплатити проценти за користування кредитом у в розмірі 560 грн. у строк до 08.08.2018 року. Зазначено, що 11.08.2014 року відповідач частково сплатила відсотки по пені за прострочення заборгованості в сумі 120 грн. відсотки за користування кредитом в сумі 560 грн. та пролонгувала договір строком до 25.08.2014 року, зобов»язавшись повернути кредит разом з відсотками у розмірі 2 000 грн. Станом на 17.09.2018 року відповідач не виконала зобов»язання щодо повернення отриманих нею коштів в розмірі 2 000 грн. та сплати процентів. Згідно з умовами договору, у разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту, до позичальника застосовуються штрафні санкції у виді неустойки – пені з розрахунку 2 % за кожен день прострочення платежу. У зв»язку з порушенням зобов»язань за кредитним договором відповідач має заборгованість перед ТОВ «Служба миттєвого кредитування» в сумі 63 699 грн. 62 коп. З урахуванням викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 63 699 грн. 62 коп. та судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 779 грн. 62 коп.

Позивач ТОВ «Служба миттєвого кредитування» свого представника в судове засідання не направив, на адресу суду електронною поштою надійшло клопотання за підписом директора ТОВ «Служба миттєвого кредитування» ОСОБА_3, згідно якого останній позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутність та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з»явилася з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила. Відзиву на позову заяву та будь-яких клопотань до суду від відповідача не надходило, у зв»язку з чим суд, відповідно до положень ч.8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з»явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України, проводити заочно.

У зв»язку з неявкою сторін в судове засідання, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши і оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Служба миттєвого кредитування» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 26.07.2014 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 140726-110741, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 2000 грн. на споживчі цілі зі строком повернення кредиту до 08.08.2014 року. Пунктом 2.2 договору передбачено, що позичальник шляхом укладення цього договору підтверджує отримання суми кредиту у повному обсязі.

Відповідно до п.3.3. кредитного договору відповідач зобов»язувалася повернути кредит у розмірі 2 000 грн., а також сплатити проценти у розмірі 560 грн., нараховані за період, починаючи з дати видачі кредиту і закінчуючи датою повернення кредиту, разом – 2 560 грн. Повернення кредиту та сплата процентів здійснюється разовим платежем. Згідно п.6.2 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує кредитодавцю неустойку у вигляді пені з розрахунку 2 % від суми кредиту, що вказана в п.1.2 цього договору, за кожен день прострочення платежу за кредитним договором. Пунктом 3.1 цього договору встановлено, що розмір процентів, які повинен сплатити позичальник, - 2 % за кожен день користування кредитом (730% річних або 732% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 140726-110741 від 26.07.2014 року, наданого позивачем в обґрунтування позову, вбачається, що 11.08.2018 року відповідачем було сплачено 560 грн. нарахованих відсотків та 120 грн. пені. В подальшому свої зобов»язання по кредитному договору відповідача не виконала, у зв»язку з чим заборгованість за кредитним договором станом на 17.09.2018 року становить 63 699 грн. 62 коп., з яких 2 000 грн. - сума основного боргу, 560 грн.- сума процентів за договором та 59 360 грн. сума пені за договором.

Зміст правочину, укладений сторонами, не суперечить Цивільному процесуальному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам та відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Судом позивачеві надсилалася пам»ятка про його права та обов»язки, де роз»яснювалося в тому числі право подавати докази та наслідки їх неподання. Позивачем суду не надано доказів того, що договір пролонгувався сторонами. Автоматична пролонгація договором не передбачена.

Разом з цим п.2.3 договору передбачено, що на підставі заяви позичальника, поданої кредитодавцю не пізніше ніж за 2 робочих дні до дати повернення кредиту, кредитодавець, діючи на власний розсуд, має право шляхом повідомлення позичальника надати йому відстрочення щодо повернення кредиту на строк не більше 14 календарних днів. У цьому випадку позичальник зобов»язується сплатити кредитодавцю проценти у розмірі, визначеному п. 3.1. даного договору, та проценти за час наданої відстрочки. Відстрочення дати повернення кредиту формулюється шляхом укладання сторонами договору про внесення змін до цього договору.

Будь-яких заяв позивальника, договорів про внесення змін до договору суду також не надано.

Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст.. 530 ЦПК якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України передбачено що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст..536 ЦПК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 546 ЦПК встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, у судовому засіданні знайшло своє підтвердження порушення відповідачкою зобовязань за Кредитним договором № 140726-110741, а саме несплата ОСОБА_2 кредиту в сумі 2000 гривень. Сума заборгованості відображена у відповідному розрахунку, який суд приймає як належний доказ.

Що стосується сплати відсотків у сумі 560 гривень, то судом береться до уваги, що як в позовній заяві, так і в розрахунку заборгованості позивачем вказується, що ОСОБА_2 11.08.2014 року сплатила відсотки за користування кредитом в сумі 560 грн. При цьому позивач вказує на наявність заборгованості по відсоткам ще у сумі 560 гривень за період, на який договір було пролонговано, але доказів пролонгації договору суду не надає. З цих підстав суд вважає, що в задоволенні вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості по відсоткам слід відмовити.

Згідно ч.1 ст.. 550 ЦПК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. В силу ч.3 ст.551цього Кодексу розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки розмір неустойки, розрахований позивачем, значно перевищує розмір збитків, що спричинені позивачу внаслідок невиконання відповідачем ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором, тобто є неспівмірним із розміром основного боргу, то з урахуванням встановлених обставин справи, тривалості невиконання зобов»язань позичальником, встановленого розміру збитків, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені, а тому, керуючись принципом розумності, виваженості та справедливості, вважає за необхідне стягнути пеню у розмірі 5000 гривень.

Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1762,00грн. та комісію банку 17,62грн.

Відповідно до ч. 2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто розмір судового збору, що підлягав до сплати позивачем складає 1762,00 грн.

Згідно з квитанцією № 5538804 від 20.09.2018 року, позивачем було проведено оплату судового збору за звернення до суду у розмірі 1762 грн. 00 коп. (а.с. 1).

Відповідно до ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійнуправничу допомогу; 2) повязані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів,експертів та проведенням експертизи; 3) повязані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) повязані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Заявлена до стягнення сума плати за послуги банку 17 грн. 62 коп. не є судовими витратами, оскільки не пов»язана із розглядом справи, тому вимога про їх стягнення не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню.

Таким чином, виходячи із вищенаведеного та пропорційного розрахунку, на користь позивача з ОСОБА_2 слід стягнути сплачені ТОВ «Служба миттєвого кредитування» судові витрати у сумі 193 грн.64 коп (63699,62/100=7000/х, х=10,99; 1762/100=х/10,99, х=193,64).

Керуючись ст.ст.12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (код ЄДРПОУ 38839217) заборгованість за кредитним договором в сумі 7000 грн., яка складається з 2000 грн. боргу за кредитом та 5000 грн. пені.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Служба миттєвого кредитування» (код ЄДРПОУ 38839217) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 193 грн. 64 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя С.О. Фадєєва