Рішення № 78190271, 28.11.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року Справа № 823/1718/17

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області про визнання протиправним скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №327 від 03.10.2017 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно притягнуто позивача до дисциплінарної та відповідно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, оскільки висновки відповідача зроблені на підставі усних пояснень заступника голови Президії ОСОБА_2 Українського товариства охорони природи ОСОБА_3, які позивач не зміг спростувати, оскільки не зміг бути присутнім на засіданні з розгляду дисциплінарної справи

Також, позивач зазначає, що є принциповим адвокатом та здійснює адвокатську діяльність на принципах неухильної законності та верховенства права.

Згідно поданих до суду заперечень відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що адміністративний позов не містить обґрунтувань і ніякої мотивації щодо скасування рішення відповідача. Рішення прийняте з повним дотриманням процедури розгляду дисциплінарної справи, на підставі всіх наданих доказів, в результаті всебічного та ретельного їх дослідження.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 провадження в справі зупинено до набрання законної сили рішень Черкаського окружного адміністративного суду у справах №823/1613/17 та №823/1614/17.

31.10.2018 суд постановив ухвалою, із занесенням до протоколу судового засідання, про поновлення провадження у справі.

Керуючись положеннями ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд постановив ухвалу від 31.10.2018, із занесенням до протоколу судового засідання, про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є адвокатом відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №662 від 01.11.2016, видане радою адвокатів Черкаської області.

В липні 2017 року до дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області надійшла скарга Українського товариства охорони природи та 15.08.2018 скарга адвоката ОСОБА_4 про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1

Підставою для подання таких скарг стали наступні обставини.

13.07.2018 адвокат ОСОБА_4 разом із заступником голови Президії ОСОБА_2 Українського товариства охорони природи ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_5 здійснили спробу зайти до Будинку природи (за адресою: м. Черкаси, вул. Верхня Горова, 1), що належить Українському товариству охорони природи, проте приміщення було зайнято сторонніми особами, охоронялось та здійснювались непогоджені з власником будівельні роботи.

В подальшому до вищевказаного приміщення прибула група молодиків, двоє з яких зайшли в приміщення та один з них назвався адвокатом власника, а саме ОСОБА_1, при цьому останній не надав жодних правовстановлюючих документів та вчинив фізичну протидію, що виразилась в застосуванні фізичної сили та виштовхуванням із приміщення. Крім того, скаржники стверджували, що адвокат ОСОБА_1 прогрожував, підвищував голос та припускався нецензурних висловлювань в їхній бік, при цьому хватав за одяг. Між тим, адвокат ОСОБА_1 поширював в мережі інтернет неправдиву інформацію та відомості, що принижують честь інших адвокатів.

Крім того, Українське товариство охорони природи звертало увагу, що адвокат ОСОБА_1 є учасником групи осіб, які у грудні 2015 з використанням підроблених документів захопили приміщення Будинку природи, при цьому зазначивши, що по даних фактах внесені відомості до ЄРДР за ознаками ч. 1 ст. 356 , ст. 358 КК України, які об’єднані в одне кримінальне провадження під №12015250040000.

В своїх поясненнях адвокат ОСОБА_1, повідомив, що є представником Благодійної організації «Фонд збереження рідної природи», якою ведеться оскарження законності реєстрації права власності Українського товариства охорони природи.

Щодо конфлікту 13.07.2017, адвокат ОСОБА_1 вказує, що прибувши до Будинку природи побачив трьох невідомих, яких видалив з даного приміщення та викликав поліцію.

Враховуючи викладені обставини, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Черкаської області дійшла висновку, що без порушення дисциплінарної справи неможливо належним чином здійснити перевірку відомостей, викладених в скаргах та поясненнях, а тому рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 21.09.2017 №324 відносно адвоката ОСОБА_1 порушено дисциплінарну справу.

В ході розгляду дисциплінарної справи щодо позивача, останній не надав доказів спростування фактів викладених в скарзі та підтверджених поясненнями скаржника, адвоката ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_4 та відеозаписом, тому дисциплінарна палата прийшла до висновку, що адвокат ОСОБА_1 допустив порушення ч. 1, 5 ст. 12, ст. 49, ч. 1 ст. 50, ст. 51 Правил адвокатської етики під час спілкування 13.07.2017 з адвокатами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та заступником голови Президії ОСОБА_2 Українського товариства охорони природи ОСОБА_3 та порушення форм спілкування в мережі Інтернет (ч. 3 ст. 57, ч. 3, ст. 59 Правил адвокатської етики), що є дисциплінарним проступком, яке тягне за собою дисциплінарну відповідальність адвоката.

Рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 03.10.2017 №324 враховуючи систематичність порушень адвокатом ОСОБА_1 правил адвокатської етики (рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №324 від 21.09.2017 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження за скаргою ОСОБА_8 та рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області №325 від 21.09.2017 про повторне притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження за скаргою ОСОБА_9Т.) протягом короткого часу та їх характер визнано винним у вчиненні дисциплінарного проступку та притягнуто до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступник виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_1 припинено шляхом анулювання виданого йому свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05.07.2012).

Статтею 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Згідно ст. 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

В силу положень ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Як встановлено судом, під час розгляду дисциплінарної справи щодо позивача дисциплінарна палата провела дослідження диску з відеозаписом, довідки про результати перевірки, письмові заперечення на скарги адвоката ОСОБА_1 з доданими документами, пояснення адвоката ОСОБА_6, заслухала пояснення заступника голови Президії ОСОБА_2 Українського товариства охорони природи ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_7 та дійшла висновку, про свідоме порушенням позивачем положень Правил адвокатської етики, що виразилось у порушенні ч. 1, 5 ст. 12, ст. 49, ч. 1 ст. 50, ст. 51 Правил адвокатської етики під час спілкування 13.07.2017 з адвокатами ОСОБА_6, ОСОБА_7, заступником голови Президії ОСОБА_2 Українського товариства охорони природи ОСОБА_3 та розповсюдженні 15.07.2017 в мережі інтернет відеоматеріалів з некоректною назвою і коментарем, зміст яких не можна розцінювати як професійні, стримані та толерантно-корпоративні висловлювання в бік сторони-опонента та адвокатів, які надавали правову допомогу стороні-опоненту, що порушує ч. 3 ст. 57, ч. 3 ст. 59 Правил адвокатської етики.

Крім того, судом встановлено, що позивачем не надано жодних достатніх доказів, що б спростовували твердження скаржників покладених на надані останніми докази. При цьому позивач сам визнав факт видалення ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 з приміщення Будинку природи з застосуванням фізичної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності, аналогічний принцип закріплено ч. 1 ст. 9 КАС України, відповідно до якого розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В позовній заяві представник позивач зазначає, що позивач не зміг спростувати пояснення скаржників, оскільки не був присутнім на засіданні з розгляду дисциплінарної справи.

Суд критично сприймає вказане твердження з огляду на те, що засідання дисциплінарної плати призначене на 28.08.2017 перенесене в зв’язку з пропозицією позивача перенести його на іншу дату, а на засідання дисциплінарної палати призначені на 21.09.2018 та 03.10.2018 не прибув, при цьому причини неявки не повідомив, хоча про час і місце розгляду дисциплінарної справи повідомлений належним чином, про останнє свідчать рекомендовані повідомлення про вручені підписані позивачем.

Виходячи з положень у відповідності до абзацу 4 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем вжито всіх необхідних заходів для вчасного сповіщення позивача про дату, час і місце розгляду дисциплінарної справи, а тому його неявка в засідання дисциплінарної палати КДКА Черкаської області без повідомлення поважності причин неприбуття, не є перешкодою розгляду дисциплінарної справи.

Відповідно до ст. 7 Правил адвокатської етики (чинних станом на час виникнення спірних правовідносин), затверджених Установчим з’їздом адвокатів України 17.11.2012, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення скоєння правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх скоєнню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам. У своєму приватному житті адвокат також зобов'язаний дотримуватися закону, не вчиняти правопорушень і не сприяти зумисно їх скоєнню іншими особами.

Крім того ч. 12 Правил адвокатської етики (чинних станом на час виникнення спірних правовідносин), всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Цього принципу потрібно дотримуватись у всіх сферах діяльності адвоката: професійній, громадській, публіцистичній та інших. Адвокат зобов'язаний виконувати законні рішення органів адвокатського самоврядування, прийняті в межах їх компетенції, що не виключає можливості критики останніх та їх оскарження у встановленому законом порядку. Критика діяльності, рішень, порядку формування, членів органів адвокатського самоврядування тощо не може бути спрямована на приниження авторитету адвокатури, адвокатської професії та статусу адвоката, бути вираженою у принизливій чи такій, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи формі, а також містити завідомо неправдиву інформацію або заклики до невиконання рішень органів адвокатського самоврядування. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на обмеження права особи на захист, професійних прав адвокатів, незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності. При здійсненні професійної діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватись загальноприйнятих норм ділового етикету, в тому числі щодо зовнішнього вигляду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської етики.

Таким чином, за наявними матеріалами справи судом встановлено, що порушення позивачем правил адвокатської етики підтверджено сукупністю доказів та пояснень наданих скаржниками.

Адвокат ОСОБА_1, не спростував фактів порушення ним правил адвокатської етики.

Крім того, під час вирішення даного спору суд звернув увагу, що рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Черкаської області від 21.09.2017 №324, №325 судами не скасовані та відповідні судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Суд при перевірці оскарженого рішення на дотримання відповідачем вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, встановив, що дисциплінарною палатою КДКА Черкаської області правомірно та справедливо прийнято рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України та припинено шляхом анулювання виданого йому свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, з огляду систематичність допущених адвокатом ОСОБА_1 порушень правил адвокатської етики протягом короткого часу та їх характер.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили з моменту його підписання суддею, однак апеляційна скарга на рішення суду може бути подано до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його підписання суддею.

Суддя В.В. Гаращенко