Ухвала суду № 78189538, 27.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання вирішення заяви про відвід судді

27 листопада 2018 р. справа №2040/6282/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденко А.В., за участі: секретаря - Стрєлка О.В., позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про відвід судді Сліденко А.В. по справі за позовом ОСОБА_1 до Харківського апеляційного суду про 1) визнання неправомірними дій по розгляду скарг ОСОБА_1 від 12.06.2018 р., від 02.07.2018 р., від 24.07.2018р. 2) зобов'язання відновити порушені права ОСОБА_1 по розгляду скарг від 12.06.2018 р., від 02.07.2018р., від 24.07.2018р.,-

встановив:

20.10.2018 р. судом було постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження і призначення справи до розгляду по суті.

Судове засідання з розгляду справи по суті було призначено на 27.11.2018р.

22.11.2018 року до канцелярії суду позивачем подано заяву про відвід судді Сліденко А.В.

Згадана заява ґрунтується на доводах про 1) відсутність довіри до судді, 2) упередженості судді, 3) необ'єктивності судді, 4) відсутністю поваги до людини з інвалідністю, 5) непред'явленням службового посвідчення судді, 6) проведенням судового засідання не у залі №1, а у залі №28, 7) здійснення суддею психологічного тиску у формі зауважень пенсіонеру - людині з третьою групою інвалідності безстроково, принциповому правозахиснику, законослухняному громадянину України, 8) існуванні родинних стосунків із суддею Конституційного суду України - Сліденком І.Д., 9) з'ясуванні суддею осіб громадян - сторонніх спостерігачів, присутніх у залі судових засідань, 10) наявністю можливостей для фальсифікації реального перебігу подій судового засідання.

Вирішуючи по суті подану заяву про відвід, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Частиною 3 ст.39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Зі змісту наведеної норми процесуального закону вбачається, що законодавець 1) запровадив загальне правило присікальних строків подання заяви про відвід, 2) запровадив виключне правило подання заяви про відвід у виняткових випадках, коли підстава для відводу стала відомою після збігу (спливу, завершення) присікальних строків подання заяви про відвід, 3) запровадив можливість вирішення протокольною ухвалою у порядку ч.7 ст.243 КАС України юридичної долі заяви про відвід, поданої повторно, але з вже раніше наведених підстав.

Підстави для відводу від участі у с праві викладені законодавцем у ч.1 ст.36 КАС України.

У даній справі такі підстави відсутні.

При цьому, ці ж самі по суті доводи вже були використані позивачем у попередній заяві про відвід судді Сліденка А.В. від 23.10.2018 року.

Натомість позивач вдається до відвертих перекручень та спотворення обставин фактичної дійсності, стверджуючи про існування власно вигаданих подій.

Окремо суд відзначає, що у силу ч. 4 ст. 36 КАС України незгода особи з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Тому суд сприймає вчинену позивачем процесуальну дію з приводу подання заяви про відвід за штучним приводом як зловживання процесуальним правом, спрямоване на безпідставне затягування строку розгляду адміністративної справи, що явно та однозначно суперечить завданню адміністративного судочинства.

Указане дає суду підстави для поширення на спірні правовідносини дії ч. 3 ст. 45 КАС України.

Згідно з ч.12 ст.40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

При розв’язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі “ОСОБА_3 проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та ОСОБА_4 (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”), згідно з якими право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п.1 ст.6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду заяви про відвід суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення цієї заяви, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення питання про відвід.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 36-40, 45, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Заяву про відвід - залишити без розгляду.

Роз'яснити, що ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту підписання.

Судове рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 28 листопада 2018 року.

Суддя Сліденко А.В.