Рішення № 78189517, 20.11.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

20 листопада 2018 р. справа №2040/6973/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,

представника позивача - ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2168 від 22.11.2017 р.),

представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №213/9/-20-23-10-10 від 27.04.2018р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, поштовий індекс 62460, Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Ціолковського, 42) до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (61046, м.Хаорків, пров. Академіка Підгорного, буд.3, код ЄДРПОУ 39859695) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області №510/10/20-23-13-02 від 15.06.2018р. про відмову Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 у переведенні на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.07.2018 р.;

- зобов'язати Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області вирішити питання про реєстрацію суб'єкта господарювання Фізичній особі-підприєццю ОСОБА_3 як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку;

- усі судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що з 15.08.2014 р. позивач була зареєстрована як фізична особа - підприємець. 15.06.2018 р. позивач звернулася до відповідача з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.07.2018 року. Проте, в листі Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області №510/10/20-23-13-02 від 15.06.2018 р. повідомлено позивача про відмову у реєстрації ФОП ОСОБА_3 як платника єдиного податку третьої групи з 01.07.2018 р. у зв'язку з наяністю у позивача на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку подлаткового боргу, а саме: пені за несвоєчасну сплату єдимного податку з фізичних осіб у розмірі 39047,14 грн.

Представник позивача зазначив, не погоджується з вказаним рішенням відповідача, вважає його необгрунтованим та протиправним, оскільки у ФО-П ОСОБА_3 відсутня заборгованість перед бюджетом по сплаті податків та інших обов'язкових платежів, що також підтверджується рішеннями судів, якими скамовані податкові вимоги за якими нараховано пеню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача - ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви та відповіді на відзиву, просив суд задовольними позов у повному обсязі.

Представник відповідача - Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області, позов не визнав.

У письмовому відзиві (а.с.57-61) просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв в порядку, у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа - підприємець (далі - ФО-П ОСОБА_3О.), перебуває на податковому обліку в Харківській ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області як платник податків з 18.08.2014 (а.с.9-11).

15.06.2018 ФО-П ОСОБА_3 звернулася до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.07.2018 року ( а.с.12-13).

У відповідь на вказане звернення листом від 15.06.2018 року №510/10/20-23-13-02 Харківською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомлено про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання ФО-П ОСОБА_3 як платника єдиного податку третьої групи.

Згідно змісту вказаного листа вбачається, що відповідачем відмовлено у реєстрації ФО-П ОСОБА_3 як платника єдиного податку третьої групи з 01.07.2018 р. у зв'язку з тим, що на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку має податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс - мажорних обставин). Також у вказаному листі повідомлено, що згідно ІС "Податковий борг" станом на 15.06.2018 року позивач має пеню по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) - 39047,14 грн. (без урахування штрафних санкцій). (а.с.14).

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення відповідача від 15.06.2018и року №510/10/20-23-13-02 про відмову ФО-П ОСОБА_3 у переведенні на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.07.2018 року, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 291.2 ст.291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно п. 291.3 ст.291 ПК України, юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п. 292.16 ст.292 ПК України, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку.

Підпунктом 298.1.4 п.298.1 ст. 298 ПК України передбачено, що суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст.291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп: платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

В ході судового розгляду відповідачем надано інтегровану картку платника податків ФО-П ОСОБА_3, що на день подання заяви позивачем про реєстрацію платника єдиного податку, осатаній має непогашену пеню в розмірі 39047,14 грн. нараховану за борги минулих років в період з 20.05.2016 р. по 15.06.2018 р. на податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9274268897 від 26.01.2016 року. (а.с.62).

Водночас, суд зазначає, що представником позивача надані докази відсутності у ФО-П ОСОБА_3 податкового боргу у розмірі 128980,43 грн., що було неодноразово встановлено судовими рішеннями по справах № 820/6902/15, №820/2229/16, №820/360/17, №820/5323/17, а отже нарахування пені за вказаним податковим боргом неправомірно.

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.09.2016 р. у справі №820/6902/15, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 р. позов ФО-П ОСОБА_3 до Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкової вимоги - задоволено. Скасовано податкову вимогу від 20.05.2015 №1812-25 на суму 114177,12 грн. (а.с.15-17, 18-20).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2017 р. у справі №820/2229/16, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 р. позов ФО-П ОСОБА_3 до Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області про скасування податкової вимоги - задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 14.04.2016 р. №1913-17 на суму 128980,43 грн. (а.с.21-22, 23-25).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2017 р. у справі №820/360/17, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2017 р., якою скасовано рішення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області про відмову у реєстрації суб'єкта господарювання ФО-П ОСОБА_3 як платника єдиного податку третьої групи, оформлене листом №8138/10/202318023 від 16.12.2016 р. (а.с.32-34, 35-37).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 р. у справі №820/5323/17, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 р., скасовано податкову вимогу ГУ ДФС у Харківській області від 31.10.2017 р. №54550-17, та зобов'язано ГУ ДФС у Харківській області виключити визначену зазначеною податковою вимогою суму податкового боргу у розмірі 128980,43 грн. з інтегрованої картки платника податків (єдиний податок з фізичних осіб) (а.с.26-31).

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що податкові вимоги Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області №1812-25 від 20.05.2015 р., №1913-17 від 14.04.2016 р. та №54550-17 від 31.10.2017 р., якими визначено суми податкового боргу ФО-П ОСОБА_3 скасувані в судовому порядку, однак, наявність податкового боргу у вигляді пені у розмірі 39047,14 грн. нарахованої за вказаними податковими вимогами стала підставою для відмови у переведенні позивача на спрощену систему оподаткування обліку та звітності з 01.07.2018 р.

Суд зазначає, що згідно п.п. 60.1.4. п. 60.1 ст. 60 ПК України, податкова вимога вважається відкликаною, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно п. 60.5 ст. 60 ПК України, податкова вимога вважається відкликаною у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З наведеного випливає, що на виконання судового рішення по справі №820/5323/17 ГУ ДФС у Харківській області мало було самостійно відкликати вимогу, внести зміни до облікових даних платника податків та анулювати борг.

Щодо нарахування пені за скасованими податковими вимогами, суд вказує, що п. 57.4 ст.57 Податкового кодексу України встановлено, пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Вищевказані норми кореспондуються з положеннями п.129.2 ст.129 Податкового кодексу України, відповідно до якої у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.

Отже, податкова вимога від 26.06.2018 р. №54550-17, на підставі якої відповідачем відмовлено у переведенні на спрощену систему оподаткування, фактично має бути відкликана податковим органом, у зв'язку з чим не може бути підставою для відмови у переведенні ФО-П ОСОБА_3 на спрощену систему оподаткування.

Аналогічна правова позиція висловлена Харківським апеляційним адміністративним судом в постанові від 23.10.2018 року по справі №820/3388/18.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 15.06.2018 р. №510/10/20-23-13-02 не відповідає положенням ч. 2 ст. 2 КАС України, а позовні вимогив цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Харківську ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області вирішити питання про реєстрацію суб'єкта господарювання ФО-П ОСОБА_3 як платника єдиного податку шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Абзацом 2 ч. 4 ст. 245 КАС України передбачено, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах право позивача перейти на спрощену систему оподаткування кореспондує обов'язок відповідача прийняти відповідне рішення та вчинити такі дії.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх повноважень та неправомірне визначення заборгованості за позивачем, що встановлено в судових рішеннях, які набрали законної сили, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 в цій частині.

Щодо позовних вимог позивача стосовно покладення усіх судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом твстановлено та підтверджується матеріалалми справи, що між ФО-П ОСОБА_3 та адвокатом ОСОБА_1, було укладено договір про надання правової допомоги від 15.08.2018р. (а.с.41-43).

Відповідно до п.п.1.1 вказаного договору, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати клієнту за винагороду необхідну правову допомогу щодо оскарження рішення Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області №510/10/20-23-13-02 від 15.06.2018 р. про відмову ФО-П ОСОБА_3 у переведенні на спрощену систем оподаткування, обліку та звітності в судах першої інстанції (Харківський окружний адміністративний суд), другої інстанції (Харківський апеляційний адміністративний суд) та третьої інстанції (Касаційний адміністративний суд). Згідно п.п. 2.3 вказаного договору адвокат має право на отримання винагороди за цим договором незалежно від прийнятого судом рішення з урахуванням умов, викладених у додатку, який є невід'ємною частиною цього Договору.

У свою чергу, за умовами пункту 2.11 Договору, клієнт зобов'язаний здійснити оплату винагороди (гонорару) на користь Адвоката за надання останнім правової допомоги, згідно з умовами цього Договору та Додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору, у будь-якому випадку протягом строку, встановленого цим Договором та Додатком.

Умови, строки, порядок розрахунку, а також розмір винагороди (гонорару), який сплачується Клієнтом на користь Адвоката, Сторони оговорюють в Додатку №1 до цього Договору, який складається в 2-х (двох) примірниках, по одному примірнику для кожної із Сторін, які є ідентичними, мають однакову юридичну силу та є невід'ємною частиною договору (пункт 3.1 Договору).

У пункті 1 Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору про надання правової допомоги від 15.08.2018 р., сторони домовились, що гонорар Адвоката за ведення справи у суді першої інстанції складає 5000,00 грн. у будь-якому випадку, навіть при прийнятті судом рішення не на користь Клієнта. (а.с.43).

При цьому надання правової допомоги при розгляді справи у суді першої інстанції включає: вивчення документів; підготовка та формування позовної заяви і подання її до суду з відповідними доказами; надання у суд доказів; підготовка та подання за необхідності доповнення до позову; відповіді на відзив; за необхідності підготовка та подання інших документів, передбачених КАС України, які необхідні для розгляду справи та отримання судового рішення на користь Клієнта; представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції (Харківський окружний адміністративний суд).

Відповідно до пункту 6 Додатку №1 до Договору за ведення справи у суді першої інстанції Клієнт зобов'язаний сплатити Адвокату вищезазначений гонорар у сумі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень протягом 30 днів з моменту винесення ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про відкриття провадження у цій справі була винесена 27.08.2018 року.

У встановлений пунктом 6 Додатку №1 до Договору строк ФО-П ОСОБА_3 сплатила адвокату ОСОБА_1 гонорар у розмірі 5000,00 грн, що підтверджується розпискою від 14.09.2018р. (а.с.90).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування позивачу судових витрат, пов’язаних з правничою допомогою адвоката, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією від від 23.08.2018 р. №ПН8541 (а.с.3).

Керуючись ст. ст. 1,2, 6,7,19, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Скасувати рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області №510/10/20-23-13-02 від 15.06.2018 року про відмову Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 у переведенні на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.07.2018 року.

Зобов'язати Харківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області вирішити питання щодо реєстрації Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 як платника єдиного податку, з урахуванням правової позиції, наданої судом у рішенні.

Стягнути з Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (61046, м.Харків, пров. Академіка Підгорного, буд.3, код ЄДРПОУ 39859695) за рахунок бюджетних асигнувань витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, поштовий індекс 62460, Харківська область, Харківський район, смт.Високий, вул. Ціолковського, 42) у розмірі 5000 грн. (п'ять тисяч гривень).

Стягнути з Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (61046, м.Хаорків, пров. Академіка Підгорного, буд.3, код ЄДРПОУ 39859695) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, поштовий індекс 62460, Харківська область, Харківський район, смт. Високий, вул. Ціолковського, 42) у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 29 листопада 2018 року.

Суддя О.В. Панченко