Рішення № 78188490, 23.11.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/4358/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року м. Львів

16 год. 38 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М. представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Залізничної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Обставини справи.

29.11.2017 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Залізничної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2018 позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 19.06.2018 касаційну скаргу Залізничної об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - задоволено частково: рішення Львівського окружного адміністративного суду 17 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року скасовано в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Залізничного (Франківського відділення) Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №1920-13 від 30.06.2016 та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції; в іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду 17 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року - залишено без змін.

Матеріали справи № 813/4358/17 надійшли на адресу суду за вх. № 128496 11.09.2018.

На виконання приписів ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, таку передано для розгляду судді Качур Р.П.

Ухвалою суду від 12.09.2018 цю справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Суд розглядає справу в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Залізничного (Франківського відділення) Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області №1920-13 від 30.06.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Франківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 1920-13 від 30.06.2016, яким визначено податкове зобов'язання з транспортного податку за 2016 в сумі по 25000,00грн. Вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення є протиправними та підлягає скасуванню, оскільки виходячи із розрахунку визначення об'єкта оподаткування транспортним податком вартість автомобіля марки TOYOTA LAND CRUISER 200, Elegance 2012 року випуску менша за 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, викладених у поданому суду запереченні (а.с.28-29). Заперечення обґрунтовані тим, що п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України встановлено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 вказаної статті є об'єктами оподаткування. Згідно з положенням п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати для нарахування транспортного податку. Згідно з п. 267.4 ст.267 вказаного Кодексу ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 вказаної статті. Оскільки, як встановлено контролюючим органом, позивач є власником легкового автомобіля, який використовувався до 5 років і вартість якого перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати, позивач повинен сплатити транспортний податок. Вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення №1920-13 від 30.06.2016 є правомірними та прийнятими відповідно до вимог чинного законодавства України. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з’ясував фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини та, -

в с т а н о в и в:

У власності ОСОБА_4 перебуває легковий автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER 200, об’єм двигуна 4461 куб. см., 2012 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію транспортного засобу.

30.06.2016 Залізничним (Франківським відділенням) ГУ ДФС у Львівській області на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 1920-13, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок фізичних осіб за 2016 рік в сумі 25000,00грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Постановою Верховного Суду від 19.06.2018 рішення Львівського окружного адміністративного суду 17 січня 2018 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року скасовано, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Залізничного (Франківського відділення) Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області № 1920-13 від 30.06.2016 та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, Верховний Суд у вказаній постанові вказав на те, що у матеріалах справи відсутня інформація Мінекономрозвитку, а відтак, суду першої інстанції слід впевнитися, що належний позивачу на праві власності автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році та у наявності підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення неможливо. На переконання колегії суддів Верховного Суду, відповідачем не виконано обов’язку щодо надання належних доказів на підтвердження наявності підстав для визначення позивачу податкового зобов’язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб, за 2016 рік. При цьому, суду слід витребувати документи, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення. Також, Верховний Суд зазначив, що з метою з’ясування всіх фактичних обставин у справі для її правильного вирішення слід врахувати, що розрахунок середньоринкової вартості здійснюється Мінекономрозвитку та безпосередньо впливає на визначення об’єкту оподаткування транспортним податком.

При прийнятті рішення суд керувався таким.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті 267 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно з підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Станом на 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 1378,00 грн. (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»), а тому 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2016 року складали 1033500,00 грн.

Відповідно до пп.267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Отже, об’єктом оподаткування у 2016 році були легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати (1033500,00 грн.) та з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно).

Відповідно до п. 2 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 66 від 18 лютого 2016 року (далі Методика), середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 403від 10 квітня 2013 року, де за ціну нового транспортного засобу береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Згідно з п. 3-4 Методики, джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів). Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку.

Представником відповідача до матеріалів справи долучено лист Мінекономрозвитку України за вих № 3252-08/4797-03 від 22.02.2016 до ДФС України «Щодо надання інформації», а саме на виконання п. 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів україни № 66 від 18.02.2016, Мінекономрозвитку надало інформацію щодо автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5-ти років та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 1 cічня 2016 (а.с.164-166).

Згідно з Інформацією, середньоринкова вартість автомобіля Toyota Land Cruiser 200 з об'ємом циліндрів двигуна 4,5 літри, дизель, автоматичною коробкою переключення передач до 1 року експлуатації становила понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року.

Судом встановлено з матеріалів справи, що перелік автомобілів, вартість яких неможливо визначити, що є додатком 2 до цього листа містить у собі автомобіль марки Land Cruiser 200 із дизельним двигуном внутрішнього згорання об’ємом 4,5 літри.

Відповідно до п. 6 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66, аналогічними є автомобілі, в яких збігаються такі ознаки і параметри: тип кузова (седан, універсал тощо); призначення (дорожні, позадорожні); тип двигуна (бензиновий, дизельний тощо); робочий обёєм двигуна; привод тягових коліс (передньоприводні, задньоприводні, повноприводні); тип коробки переключення передач; габаритні розміри; комплектація.

Позивач заперечує щодо розрахунків вартості автомобіля за цими ознаками і параметрами без урахування пробігу автомобіля, при цьому покликається на лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України скерований йому за вих. № 3805-04/46090-07 від 13.12.2017 року в якому розрахована вартість автомобіля Toyota Land Cruiser 200 з об’ємом циліндрів двигуна - 4500 куб. см. дизель, 2012 року випуску та пробігом 100000 км становить 975660,00 грн. Вважає, що податковий орган повинен витребовувати інформацію про пробіг автомобіля і запитувати Мінекономрозвитку про вартість автомобіля з урахуванням індивідуальних характеристик кожного.

Суд зважає на твердження представника позивача, однак зазначає, що у державних органів відсутні відомості про фактичний пробіг транспортних засобів, а також те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено порядку збирання чи отримання від власників транспортних засобів такої інформації, тому при розрахунку середньоринкової вартості автомобіля береться нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів, затверджений постановою КМУ від 18.02.2016 № 66.

Також суд зазначає про те, що лист Мінекономрозвитку № 3552-08/4797-03 від 22.02.206 року, яким визначено середню ринкову вартість автомобіля Toyota Land Cruiser 200, з об’ємом циліндрів двигуна - 4500 куб. см. понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний Бюджет України на 2016 рік» станом на 1 січня 2016 року носить інформаційний характер і не звільняє позивача від обов’язку сплати платежів, передбачених Податковим кодексом України.

Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі отриманої від Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Тобто, з урахуванням викладеного вище, підставою для прийняття відповідачем податкових повідомлень-рішень є інформація Мінекономрозвитку про автомобіль, що належить позивачу, що мітиться в переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2016 році.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Пунктом 56.4 ПК України передбачено обов’язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Дана норма ПК України кореспондує ст. 77 КАС України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Контролюючим органом всупереч вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України та ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України надано належні докази, які б свідчили про правомірність прийнятого оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, яким позивачу визначено транспортний податок за 2016 рік.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб’єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем було дотримано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області № 1920-13 від 30.06.2016.

Щодо судових витрат, такі в розмірі 640 грн. слід стягнути до бюджету з позивача, оскільки у задоволенні позову йому відмовлено.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до Залізничної об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Залізничного (Франківського відділення) ГУ ДФС у Львівській області № 1920-13 від 30.06.2016 року, яким ОСОБА_3 визначено суму податкового зобов’язання за платежем транспортний податок фізичних осіб за 2016 рік в сумі 25000 грн. – відмовити.

2. Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до бюджету судовий збір у сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2018 року.

Суддя Качур Р.П.