Рішення № 78188471, 26.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 листопада 2018 року Справа № 325/757/18 ЗП/280/225/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою:

ОСОБА_1 (72453, Запорізька область, Приазовський район, с. Чкалове, вул. Шевченка, 12-а, інн: НОМЕР_1)

до: Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (71500, Запорізька область, смт Якимівка, вул. Центральна, 99, код ЄДРПОУ: 35037605)

про: визнання протиправним та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Приазовського районного суду Запорізької області з адміністративним позовом до Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 07.05.2018 у виконавчому провадженні №563343397 про примусове виконання постанови №3/330/357/2017 Якимівського районного суду Запорізької області від 06.09.2017 про конфіскацію суми внеску в розмірі 15000 грн. з рахунку ТОВ «Агродавидівка» на користь держави.

Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 12.06.2018 позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2018 (виконавче провадження №56334387) про примусове виконання постанови №3/330/357/2017 Якимівського районного суду Запорізької області від 06.09.2017 про конфіскацію внеску у розмірі 15000 грн. з рахунку ТОВ «Агродавидівка» на користь держави, винесену головним державним виконавцем Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.10.2018 апеляційну скаргу Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 12.06.2018 в справі №325/757/18 задоволено частково. Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 12.06.2018 в справі №325/757/18 за позовом ОСОБА_1 до Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження скасовано. Направлено справу №325/757/18 за встановленою підсудністю на розгляд Запорізького окружного адміністративного суду.

До Запорізького окружного адміністративного суду справа №325/757/18 надійшла з Приазовського районного суду Запорізької області 13 листопада 2018 року.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2018 справу передано на розгляд головуючому судді Артоуз О.О.

13 листопада 2018 року провадження у справі прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 21 листопада 2018 року. В зв’язку з неявкою позивача судом відкладено розгляд справи до 26.11.2018 об 10:30 хв.

26 листопада 2018 року суду від представників сторін, надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження (вх. №№ 38460, 38464).

Позовна заява обґрунтована тим, що 1 травня 2018 року ОСОБА_1 поштою отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2018 про примусове виконання постанови Якимівського районного суду Запорізької області № 3/330/357/2017 від 06 вересня 2017 року про конфіскацію суми внеску у розмірі 15000,00 гривень з рахунку ТОВ «Агродавидівка» на користь держави. В якості боржника в постанові зазначено ОСОБА_1, в якості стягувача – Якимівський районний суд. Пунктом 2 оскаржуваної постанови боржника зобов’язано подати декларацію про доходи та майно, і попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Вважає, вказану постанову такою, що не відповідає нормам діючого законодавства. Так, оскаржувана постанова є індивідуальним актом, стосується виключно ОСОБА_1М, так як обов’язки покладені тільки на нього, хоча в оскаржуваній постанові зазначено про конфіскацію суми внеску у розмірі 15000,00 гривень з рахунку ТОВ «Агродавидівка» на користь держави. Статтею 15 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначено, що за рішенням про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятих у справах про адміністративне правопорушення, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. ОСОБА_1 є одним із засновників та керівником ТОВ «Агродавидівка». Однак, невідомо, з яких правових підстав фізична особа ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні про конфіскацію суми внеску у розмірі 15000,00 гривень з рахунку юридичної особи – ТОВ «Агродавидівка». Покладання на фізичну особу обов’язку щодо виконання рішення про конфіскацію грошей з рахунку юридичної особи є безглуздим, незаконним та протиправним. Також є незаконним зазначення в постанові в якості стягувача Якимівського районного суду Запорізької області. Суд в будь-якому разі не може бути стягувачем у виконавчому провадженні, оскільки постанова суду була укладена на підставі матеріалів, наданих Національним агентством з питань запобігання корупції.

Крім того, постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню, якщо її було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення; а в разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. Проте, всупереч цьому, постанова Якимівського районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 212-15 КУпАП, яка була винесена 06 вересня 2017 року, надалі оскаржена та постановою апеляційного суду Запорізької області від 24 жовтня 2017 року була залишена без змін, була прийнята до виконання з пропущеним строком. Так, з 24 жовтня 2017 року почався перебіг строку на звернення до виконання постанови Якимівського районного суду Запорізької області від 06.09.2017 року, і закінчився 25 січня 2018 року. Постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 07 травня 2018 року. Заяв та повідомлень про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа ОСОБА_1 не надходило, також йому не відомо про наявність ухвал про поновлення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання. Таким чином, є підстави вважати, що постанова Якимівського районного суду подана до виконання з пропущеним строком. За таких обставин, просить задовольнити заявлені вимоги.

Відповідач 19.11.2018 надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначає, що доводи позивача щодо протиправності постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2018 є необґрунтованими та вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Щодо стягувача у виконавчому провадженні №56334397, то відповідно до ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. Враховуючи те, що постанова №3/330/357/2017 від 06.09.2017 прийнята саме Якимівським районним судом Запорізької області, державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2018, стягувачем вірно визначено Якимівський районний суд Запорізької області.

Стосовно строків відповідач вважає, що так як перше подання до виконання постанови датовано 11.01.2018 та в подальшому з певних причин кілька разів було повернено без виконання, то відповідно строк пред’явлення до виконання не пропущений.

За таких обставин та керуючись частиною дев’ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.

На підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 06 вересня 2017 року визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченогост.212-15 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1870 гривень (одержувач Держбюджет Якимівського району) з конфіскацією суми внеску у розмірі 15000 грн, наданої з порушенням закону (резолютивна частина постанови).

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 24 жовтня 2017 року постанова судді Якимівського районного суду Запорізької області від 06 вересня 2017 року - залишено без змін.

11.01.2018 постанова №3/330/357/2017 видана 06.09.2017 Якимівським районним судом Запорізької області пред’явлена вперше до виконання до Якиміського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області для виконання. 12.01.2018 виконавчий документ був повернутий до Якимівського районного суду Запорізької області без прийняття до виконання на підставі п. 10 ч. 4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження».

Вдруге постанова №№3/330/357/2017 пред’явлена до виконання до приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області 02.02.2018.

02.02.2018 виконавчий документ повернутий до Якимівського районного суду Запорізької області без прийняття до виконання на підставі п.2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Втретє постанова №3/330/357/2017 пред’явлена до Якиміського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області для виконання 19.04.2018.

20.04.2018 виконавчий документ повернутий до Якимівського районного суду Запорізької області без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.4 ч. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

07.05.2018 року постановою головного державного виконавця Мірошнік І.В. Якимівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області було відкрите виконавче провадження за постановою № 3/330/357/2017 року, виданої 06.09.2017 року Якимівським районним судом про конфіскацію суми внеску у розмірі 15000,00 гривень з рахунку ТОВ «Агро-Давидівка» на користь держави.

Боржником у вказаній постанові зазначений ОСОБА_1, стягувачем зазначений Якимівський районний суд Запорізької області.

Дослідивши вказані вище матеріали справи суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до положень частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

верховенства права;

обов’язковості виконання рішень;

законності;

диспозитивності;

справедливості, неупередженості та об’єктивності, тощо.

Крім того, у відповідності пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред’явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

Також норми цієї ж статті визначають , що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

З аналізу вказаних норм вбачається, що головним державним виконавцем Якимівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області ОСОБА_3 під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за постановою № 3/330/357/2017 року, виданої 06.09.2017 року Якимівським районним судом було перевірено виконавчий документ на відповідність вимогам ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження». Станом на 07.05.2018 таких недоліків встановлено не було, про що свідчить неодноразове повернення виконавчого документа (постанови №3/330/357/2017 Якимівського районного суду Запорізької області) без виконання з метою приведення її у відповідність до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Також судом встановлено, що до постанови №3/330/357/2017 була надана довідка, про те, що опис майна не проводився, вимоги до надання якої встановлено п.2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, що приймаються судами у справах, які розглядаються в порядку цивільного, адміністративного та господарського судочинства, стягувачем виступає державний орган, за позовом якого судом прийнято відповідне рішення.

За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.

Судом встановлено, що державним виконавцем при відкритті провадження №56334397 за постановою № 3/330/357/2017 року, виданої 06.09.2017 року Якимівським районним судом визначено стягувачем Якимівський районний суд Запорізької області.

Суд відхиляє доводи позивача щодо визначення неналежного стягувача при відкритті провадження №56334397, так як за структурою норми ч.4 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення. Головний державний виконавець Мірошнік І.В. Якимівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області мав альтернативу при виборі стягувача при виконанні постанови № 3/330/357/2017 року, виданої 06.09.2017 року Якимівським районним судом. Обрання Якимівського районного суду Запорізької області стягувачем замість Національного агенства з питань запобігання корупції жодним чином не порушує норм Закону України «Про виконавче провадження» та в свою чергу не впливає на сутність правопорушення встановленого постановою № 3/330/357/2017. У випадку неможливості виконання рішення з зазначеним суб’єктом стягнення як державний виконавець так і боржник може ініціювати заміну сторони виконавчого провадження.

Щодо пропущеного строку звернення суд зазначає, що відповідно до ст.12. Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред’явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо може бути пред’явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.

Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

1) пред’явлення виконавчого документа до виконання;

2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Судом встановлено, що 11.01.2018 постанова №3/330/357/2017 видана 06.09.2017 Якимівським районним судом Запорізької області пред’явлена вперше до виконання до Якиміського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області для виконання. Вдруге постанова пред’явлена до виконання 02.02.2018. Втретє постанова пред’явлена 19.04.2018.

Так як, вперше пред’явлення відбулось в межах визначеного терміну, а наступні пред’явлення не перевищували такий строк, то строк пред’явлення до виконання Якимівським районним судом Запорізької області не пропущений.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

За приписами частини другої статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з'ясованих на час розгляду справи обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Якимівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови від 07.05.2018 у виконавчому провадженні №563343397 про примусове виконання постанови №3/330/357/2017 Якимівського районного суду Запорізької області від 06.09.2017 про конфіскацію суми внеску в розмірі 15000 грн. з рахунку ТОВ «Агродавидівка» на користь держави відмовити у повному обсязі.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 6 статті 287 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі 26 листопада 2018 року.

Суддя /підпис/ ОСОБА_4

Суддя О.О.Артоуз