Рішення № 78187214, 21.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2018 р. Справа№0540/7308/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М., при секретарі судового засідання Притулі С.С., розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: 83004, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1)

до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області (місцезнаходження юридичної особи: 75583, Херсонська область, Генічеський район, с. Стрілкове, вул. Центральна, буд. 105-Є, код ЄДРПОУ 26283863)

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

за участі представників сторін:

від позивача – ОСОБА_2 за довіреністю,

представника відповідача – не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.07.2018 року № 738, яким позивачу відмовлено у наданні безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- зобов’язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в розмірах не більше 0,25 га, яка розташована за адресою: с. Стрілкове, вул. Чокракська, 9, або іншу вільну ділянку відповідно до її заяви від 15.02.2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче провадження.

Ухвалою суду від 21 вересня 2018 року було задоволено клопотання та забезпечено докази в адміністративній справі № 0540/7308/18-а, шляхом витребування у Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області:

- викопіювання з генерального плану забудови с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області, з позначенням вільних земельних ділянок, призначених для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (всі вільні ділянки на час розгляду клопотання);

- копію заяви позивача (із додатками) від 16.02.2018 року щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га, на території Стрілківської сільської ОСОБА_2 Генічевського району у власність для будівництва жилого будинку;

- рішення, яким було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га, на території Стрілківської сільської ОСОБА_2 Генічевського району у власність, яка розташована за адресою: с. Стрілкове, вул. Чокракська, 9.

Витребувати у відділі Держгеокадастру у Генічеському районі Херсонської області (75500, Херсонська область, м. Генічеськ пр-т, Миру, 51, henichesk_khe@land.gov.ua) довідку з кількісного обліку земель щодо земель державної або комунальної власності, які обліковуються на території Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області та які призначенні для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за формою № 6-зем (“Довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами угіддями (за даними форми 6-зем”).

25 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач в обґрунтування вимог позовної заяви зазначила, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 805/2701/18-а її позовні вимоги задоволено та зобов’язано відповідача, зокрема, повторно розглянути її заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,25 га, на території Стрілківської сільської ОСОБА_2 Генічевського району у власність для будівництва жилого будинку протягом 1 місяця з набранням законної сили рішення у справі, з урахуванням висновків суду. Проте, 14.08.2018 року рішенням відповідача їй знову відмовили у наданні відповідного дозволу без обґрунтування та законодавчо встановлених підстав.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги адміністративного позову та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач надіслав на адресу суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог позивача та просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі, посилаючись на виключну компетенцію ради щодо розпорядження земельними ділянками, що розташовані в межах населеного пункту с. Стрілкове та є спільною власністю територіальної громади зазначеного села.

Окрім того, 11 жовтня 2018 року на адресу суду надійшов лист відповідача від 02.10.2018 року вих. № 02.27-18/111, у якому, зокрема, було зазначено, що станом на 01.10.2018 року необхідно провести інвентаризацію земель сільської ради, після чого буде відомо про наявність або відсутність зазначених земельних ділянок. Також, відповідач зазначив, що рішення, яким про надання дозволу на розробку проекту землеустрою за адресою: с. Стрілкове, вул. Чокракська, 9 не приймалось.

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові, відзиві, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, 11 червня 2018 року Донецьким окружним адміністративним судом було прийнято рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно паспорта громадянина України: 83004, АДРЕСА_1; місце фактичного проживання/перебування згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.10.2016р. № НОМЕР_2: 84300, АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області (місцезнаходження згідно даний з ЄДР: 75583, Херсонська область, Генічеський район, с. Стрілкове, вул. Центральна, буд. 105-Є, код ЄДРПОУ 26283863) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії задоволені частково:

- визнано протиправним та скасувати рішення Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 626 від 05 квітня 2018 року про відмову ОСОБА_1 в наданні безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;

- зобов’язано Стрілківську сільську раду Генічеського району Херсонської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтованою площею 0,2000 га на території Стрілківської сільської ради Генічеського району для будівництва і обслуговування житлового будинку, протягом 1 (одного) місяця з набрання законної сили рішення у справі, з урахуванням висновків суду викладених в рішенні.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Згідно даних програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду» зазначене рішення набрало законної сили та відповідно до норм 14 КАС України є обов’язковим до виконання.

Задовольняючи позовні вимоги позивача та скасовуючи рішення Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області № 626 від 05 квітня 2018 року про відмову ОСОБА_1 в наданні безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд суд виходив з того, що відмова в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою ніяким чином не була вмотивована як передбачено Земельним кодексом України.

Згідно положень частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що на виконання зазначеного рішення суду відповідачем на ХХХХІІ сесії VII скликання рішенням від 12.07.2018 року № 738 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на території Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області на підставі частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

За змістом статті 13 Конституції України, земля є обєктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», питання регулювання земельних відносин вирішуються сільськими, селищними та міськими радами виключно на їх пленарних засіданнях.

Згідно зі статтею 59 Закону № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом статей 2 та 5 Земельного кодексу України, міськрада при здійсненні повноважень власника землі є рівноправним суб'єктом земельних відносин.

За частиною 1 статті 35 Земельного кодексу України, громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно статті 14 Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту», учасникам бойових дій (учасникам антитерористичної операції) надано першочергове право на забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом.

Розпорядженням Кабінету ОСОБА_3 України від 19.08.2015 року за № 898, зобов`язано Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру та обласні державні адміністрації за участю органів місцевого самоврядування визначити (зарезервувати) земельні ділянки для відведення учасникам АТО та членам сімей загиблих учасників АТО і забезпечити першочерговий розгляд звернень учасників АТО і членів сімей загиблих учасників АТО щодо відведення їм земельних ділянок; органам місцевого самоврядування уряд також рекомендував розглядати в першочерговому порядку звернення учасників АТО і членів сімей загиблих учасників АТО щодо відведення їм земельних ділянок.

Згідно пункту «в» та «г» частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.

Частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до положень частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_3 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_4 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Нормами абзацу 1 частини сьомої статті 118 ЗК України закріплено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що для передачі земельної ділянки у власність особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність, за результатами розгляду яких визначені в статті 122 органи приймають одне з відповідних рішень. При цьому, зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини такої відмови.

Суд зауважує, що зі змісту оскаржуваного рішення відповідача не вбачається, якими мотивами він керувався, відмовляючи позивачеві у наданні дозволу. Відповідач у своєму рішенні посилався на положення частини сьомої статті 118 ЗК України, як на підставу для відмови у наданні дозволу. Проте, з аналізу норм зазначеної статті суд доходить висновку, що підставою відмови у наданні такого дозволу може бути виключно:

- невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, згідно наявних матеріалів справи не вбачається підстав для відмови у наданні дозволу з підстав невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, з огляду на наступне.

Відповідно до довідки від 13.09.2018 року № 31-21-0.25-1432/169/18 із звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями станом на 01 січня 2016 року зазначена позивачем земельна ділянка є землями комунальної власності за цільовим призначенням – Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

Згідно викопіювання зі Схеми зонування території с. Стрілкове Генічеського району Херсонської області, які були долучені позивачем до її заяви при звернення до відповідача, земельна ділянка за адресою: вул. Чокракська, 9 є вільною та призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що спростовує доводи відповідача, викладені як в оскаржуваному рішенні, так і у відзиві /арк. справи 17/.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що нездійснення відповідачем інвентаризації земельних ділянок не може бути підставою для порушення права позивача на отримання земельної ділянки у відповідності до чинного законодавства.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою, підстав для відмови у наданні такого дозволу судом не встановлено.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п’ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідачем суду не надано доказів на підтвердження законності підстав для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, не зазначено мотивів такої відмови, в чому суд розцінює неприпустимість зловживання своїми обов’язками як суб’єкта владних повноважень та вбачає протиправну протиправність дій відповідача.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд доходить висновку про обґрунтованість пред’явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача.

При цьому, суд відповідно до положень статті 6 КАС України при розгляді даної справи застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до Рекомендації Комітету ОСОБА_3 Європи № R(80)2, прийнятої Комітетом ОСОБА_3 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

З аналізу норм статей 5, 245 КАС України також вбачається, що захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов'язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов'язання вчинити певні дії.

ОСОБА_4 Судом під час розгляду справи № 823/795/17 за адміністративним провадженням К/9901/2159/17 було зроблено правовий висновок, згідно якого якщо відмова відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб’єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов’язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача.

За таких обставин, суд доходить висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов’язання відповідача надати відповідний дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Позивач на підставі положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, тому, відповідно до положень статті 139 КАС України питання про розподіл судових витрат не розглядається.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 287, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області від 12 липня 2018 року № 738 про відмову ОСОБА_1 у наданні безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Зобов’язати Стрілківську сільську раду Генічеського району Херсонської області (юридична адреса: 75583, Херсонська область, Генічеський район, с. Стрілкове, вул. Центральна, буд. 105, код ЄДРПОУ 26283863) надати ОСОБА_1 (місце реєстрації: 83004, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в розмірах не більше 0,25 га, яка розташована за адресою: с. Стрілкове, вул. Чокракська, 9, або іншу вільну ділянку відповідно до її заяви від 15.02.2018 року.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 21 листопада 2018 року. Повний текст рішення складено та підписано 29 листопада 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.