Рішення № 78185303, 29.11.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м. Ужгород№ 260/1149/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Рейті С.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач ОСОБА_1І.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (далі – відповідач, ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області), яким просить визнати дії Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області протиправними щодо відмови у наданні ОСОБА_1 публічної інформації на інформаційний запит від 12.10.2018 року; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області надати копії запитуваних документів ОСОБА_1 на його інформаційний запит від 12.10.2018 року з 1 сторінки по 10 сторінку формату А4.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.10.2018 року позивач звернувся з письмовим інформаційним запитом у порядку вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області про надання копій належним чином завірених документів, зокрема, лист відділу в Іршавському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області. Листом від 19.10.2018 року № ПІ-37/5-316/0/63-18 відповідач відмовив у задоволенні запиту, обгрунтувавши його тим, що інформація у виді запитуваних копій документів містить загальну кількість 11 сторінок, та у зв'язку з цим запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк документів, починаючи з першої сторінки, відповідно до рахунку № 79 від 18.10.2018 року, розміром 40,92 грн. Позивач вважає дії відповідача незаконними, а сформовані у листі висновки необгрунтованими.

Ухвалою судді від 02.11.2018 року, у відповідності до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом прийнято рішення про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

14.11.2018 року ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області надано відзив на позовну заяву, згідно якого, не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки, відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них за результатами розгляду запиту громадянину ОСОБА_1 надано обгрунтовану вичерпну відповідь.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою слугував невірний розрахунок ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області вартості фактичних витрат на копіювання та друк, а також ненадання на запит позивача від 12.10.2018 року безкоштовних перших 10 сторінок відповіді.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (зі змінами та доповненнями) відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.1 якого публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про доступ до публічної інформації", метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Відповідно до ч.4 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року №10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" зазначено, що аналіз визначення та переліку розпорядників публічної інформації, закріпленого у ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації", свідчить, що публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях: уся інформація, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб'єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (п.1 ч.1 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації"); інформація щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим (п.2 ч.1 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації"); інформація, пов'язана з виконанням особами делегованих повноважень суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг (п.3 ч.1 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації"); інформація щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, якщо йдеться про суб'єктів господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями (п.4 ч.1 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації"); інформація про стан довкілля; якість харчових продуктів і предметів побуту; аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; інша інформація, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація) (ч.2 ст.13 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Згідно з абз.11 п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 10 від 29.09.2016 року "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до частин 1, 4 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, а у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з вимогами ст.20 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Зокрема, судом встановлено, що механізм відшкодування запитувачами інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) та її територіальними органами за запитом на інформацію визначено Порядком відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Держгеокадастр та його територіальні органи, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 20.12.2016 року за № 555.

Так, згідно із вказаним Порядком, відшкодування запитувачами інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів здійснюється у разі виготовлення більш як 10 сторінок запитуваних документів, починаючи з першої сторінки, відповідно до Розміру фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Держгеокадастр та його територіальні органи, затвердженого вищевказаним Наказом.

Разом з тим, як встановлено ст. 21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

У відповідності до п.11 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 10 від 29.12.2016 року "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" відповідно до ч.2 ст.21 Закону України "Про доступ до публічної інформації" у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

У наведеному положенні під фактичними витратами маються на увазі усі витрати, що здійсненні при копіюванні та/або друкові документів обсягом більш як 10 сторінок, тобто запитувач інформації зобов'язаний відшкодувати витрати на виготовлення всіх сторінок запитаної інформації, крім перших 10 сторінок.

При цьому, питання щодо надання розпорядником інформації перших 10 сторінок документа (частини інформації) безкоштовно одночасно з повідомленням запитувача про необхідність відшкодування витрат або повідомленням про відмову в задоволенні запиту у зв'язку з невідшкодуванням відповідних витрат Законом України "Про доступ до публічної інформації" та іншими чинними нормативно-правовими актами прямо не врегульовано.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області невірно розраховано вартість фактичних витрат на копіювання та друк, а також не надано безкоштовно 10 сторінок із загальної кількості сторінок відповіді на запит ОСОБА_1 від 12.10.2018 року, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області в частині невірного розрахунку вартості фактичних витрат на копіювання та друк, а також ненадання безкоштовно перших 10 сторінок відповіді на запит від 12.10.2018 року, зобов’язання ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області безкоштовно надати інформацію у межах, що не перевищує 10 сторінок, а також надати вірний розрахунок вартості фактичних витрат на копіювання та друк документів для задоволення запиту від 12.10.2018 року.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання відповідача - ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області на Порядок відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, розпорядником якої є Держгеокадастр та його територіальні органи, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 20.12.2016 року за № 555, оскільки вказаним нормативно-правовим актом визначено суто механізм відшкодування запитувачами інформації фактичних витрат на копіювання або друк документів, що надаються передбаченими у них розпорядниками інформації.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 139 КАС України, в зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору як учасника бойових дій) та відсутністю судових витрат відповідача – судові витрати не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 19, 72, 77, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Поштова, буд. 2,м. Іршава,Іршавський район, Закарпатська область, 90100, код НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код 39766716) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії – задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 12.10.2018 року на отримання публічної інформації.

3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області надати ОСОБА_1 перші 10 сторінок документів на запит від 12.10.2018 року на отримання публічної інформації безкоштовно, повідомити інформацію про конкретний розмір та способи сплати фактичних витрат на копіювання запитаної інформації та надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 12.10.2018 року на отримання публічної інформації з урахуванням оплати фактичних витрат на копіювання запитуваної інформації.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_2