Рішення № 78184843, 27.11.2018, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста ОСОБА_1 Дніпропетровської області

Справа № 213/2342/18

Номер провадження 2-а/213/28/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Нестеренка О.М.

секретар судового засідання – Ладухіна І.С.,

за участі позивача – ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті ОСОБА_1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до поліцейського Сектору реагування патрульної поліції № 4 Широківського ВП КВП ГУ НП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3, третя особа - Головне Управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серія НК № 856281 від 20 липня 2018 року за ч.5 ст.121 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом та просить визнати протиправними дії інспектора СРПП № 4 Широківського ВП КВП ГУ НП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3 при винесенні постанови серія НК №856281 від 20.07.2018 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП, та скасувати зазначену постанову.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що в постанові зазначено, що він нібито о 17.05 годині 20.07.2018, рухаючись за кермом автомобіля по автодорозі м. Кривий Ріг - с. Вишневе, їхав та перевозив пасажира, не користуючись пасками безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3в ПДР України.

Вважає, що дії інспектора є протиправними, а тому постанова є незаконною, що винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, отже підлягає скасуванню з наступних підстав.

20 липня 2018 року він рухався в належному йому транспортному засобі Форд Транзит днз АЕ1865ЕС, та проїжджаючи по автодорозі м. Кривий Ріг - с. Вишневе у напрямку м. Кривий Ріг, був зупинений патрульним поліцейським на автомобілі Шкода Рапід білого кольору. До його автомобілю підійшов співробітник патрульної поліції ОСОБА_3 та вимагав пред'явити йому документи, а саме водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, і сказав, що він порушив пункт 2.3 в ПДР України, тобто не користувався паском безпеки.

Стверджує, що він та пасажир, який знаходився в автомобілі, під час руху користувалися пасками безпеки, а відстебнув він пасок безпеки та дозволив це зробити своєму пасажиру вже після того, як зупинив автомобіль на вимогу інспектора поліції.

Дії, які проводилися у салоні його автомобіля, ОСОБА_3 не міг бачити, тому що він зупинив автомобіль на значній відстані від службового автомобіля поліції. На момент, коли інспектор поліції підійшов до його транспортного засобу - останній був нерухомий, а пасками безпеки він, як водій, та його пасажир, вже не користувались. Можливо, саме тому інспектор вирішив, що пасками безпеки вони взагалі не користувались.

Звертає увагу на те, що в постанові навіть невірно вказана стаття КУпАП, а саме замість ч.5 ст.121, зазначено ч.5 ст.127, що на думку позивача лише підтверджує халатне ставлення відповідача до розгляду справи. Вважає, що своїми діями ОСОБА_3 грубо порушив вимоги ст.ст.278, 279, 280 КУпАП, а також його право на захист, яке закріплено як ст.268 КУпАП, так і ст.ст.59,63 Конституції України, яке є одним з основних прав, гарантованих Конституцією України прав, і порушення цього права є не допустимим.

В якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ухвалою від 17.09.2018 судом було залучено до участі у справі Головне Управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Позивач в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив задовольнити з обставин, викладених у позовній заяві.

Відповідач інспектор СРПП № 4 Широківського ВП КВП ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що правопорушення було явно вчинено, поведінка позивача під час його зупинення була зухвалою, а тому накладення адміністративного стягнення є обгрунтованим. Зазначив, що правопорушення було зафіксовано за допомогою відеореєстратора, але надати суду запис він не може, оскільки скінчився строк його зберігання, а тому він вже знищений.

Від третьої особи до суду надійшло письмове пояснення, в якому представник зазначає, що позовні вимоги щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 856281 від 20.04.2018 за ч.5 ст.121 КУпАП, є необґрунтованими. Просить в позові відмовити в повному обсязі.

Заслухавши позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 20.07.2018 інспектором СРПП № 4 Широківського ВП КВП ГУ НП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції ОСОБА_3 була винесена постанова серії НК №856281 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51,00 грн.

Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_2 20.07.2018 о 17.05 годині, керував автомобілем Форд Транзит по автодорозі м. Кривий Ріг - с. Вишневе, їхав та перевозив пасажира, не користуючись пасками безпеки, чим порушив вимоги п.2.3 «в» ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб’єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у інспектора патрульної поліції підстави для прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Реалізовуючи свої повноваження, суб’єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб’єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.5 ст.121 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки.

Відповідно до ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Частиною 5 ст.258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.213 КУпАП, до органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, віднесено органи Національної поліції.

Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції серед іншого розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.5 ст.121 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Аналогічний порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення та винесення постанови по справі без складання протоколу передбачено і п.4 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ №1395 від 07.11.2015, відповідно до якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Таким чином слід зазначити, що під час винесення оскаржуваної постанови відповідач мав право винести постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання протоколу про адміністративне правопорушення, навіть у випадку незгоди особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з допущенним нею порушенням.

Нормою частини 1 статті 276 КУпАП, передбачено загальне правило розгляду справи про адміністративне правопорушення, згідно з якою справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Частиною 1 ст.283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Однак, законодавцем передбачені випадки, коли постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути винесена на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Такий випадок передбачений ч. 4 ст.258 КУпАП, яка є імперативною спеціальною нормою, яка надає право уповноваженим особам Національної поліцій України у випадках встановлених законом, виносити постанову у справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення.

Тобто, законом передбачені спеціальні випадки, коли постанова може бути винесена на місці вчинення адміністративного правопорушення, та загальне правило, коли постанова по справі про адміністративне правопорушення виноситься за місцем його вчинення за результатами розгляду справи про таке правопорушення, які не слід ототожнювати, оскільки вони мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст.

Підсумовуючи наведене, слід дійти висновку, що посилання позивача на те, що відповідач не мав права виносити оскаржувану постанову на місці вчинення адміністративного правопорушення, тобто зупинки його транспортного засобу, є безпідставними та неаргументованими.

Враховуючи наведені приписи закону, суд не приймає до уваги та критично ставиться до посилань позивача на той факт, що відповідач порушив процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності та виніс оскаржувану постанову на місці зупинки його транспортного засобу, оскільки відповідач по справі, діючи в межах наданих йому законом повноважень, мав право розглянути вказане адміністративне правопорушення та винести постанову серії НК № 856281 від 20.07.2018 одразу на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Що стосується доводів позивача щодо відсутності в постанові, що оскаржується, жодних доказів, які б підтверджували порушення ним ПДР, суд зазначає наступне.

Підпунктом «в» пункту 2.3 ПДР України зобов’язано водіїв на автомобілях, обладнаних пасивними засобами безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

При цьому слід зазначити, що знання Правил дорожнього руху є обов’язковим для кожного учасника дорожнього руху. Будь-яке відхилення від положень Правил можуть призвести до дорожньо-транспортних подій, наслідком яких може стати нанесення збитків майну або шкоди здоров’ю.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.31, ст.40 ЗУ «Про Національну поліцію» одним із превентивних заходів є застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Також питання застосування працівниками поліції технічних засобів відеозапису регулюються Наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року № 100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них» (в додатку до статті); наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 24.11.2015 № 14/1 «Про порядок зберігання, використання відеозапису з відеореєстраторів патрульних».

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У ст.72 КАС України зазначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд враховує, що відповідач не надав належних доказів у справі, зокрема диску з відеозаписом з місця події, оригіналу постанови тощо, тобто доказів того, що позивач ОСОБА_2 при вказаних обставинах керував автомобілем Форд Транзит, номерний знак НОМЕР_1, без користування ременем безпеки. При цьому суд приймає до уваги, що копія позовної заяви і судової повістки отримана відповідачем 27.09.2018, тобто до спливу трьохмісячного строку зберігання відеозаписів з відеореєстратора, що не перешкоджало відповідачу своєчасно надати ці докази суду.

Оскільки відповідачем не доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 856281 від 20.07.2018 є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, тобто позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України. за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України, судові витрати необхідно віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 77, 90, 205, 241-246, 250, 286 КАС України, ст.ст. 121, 258, 268, 276, 283, 287-289, 293 КУпАП, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до поліцейського Сектору реагування патрульної поліції № 4 Широківського ВП КВП ГУ НП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3, третя особа - Головне Управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову серії НК № 856281 від 20 липня 2018 року, винесену поліцейським Сектору реагування патрульної поліції № 4 Широківського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції ОСОБА_3, про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51,00 грн. за порушення ч.5 ст.121 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.5 ст.121 КУпАП закрити.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Третього апеляційного адміністративного суду через Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з дня його проголошення.

Інформація щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання – 50102, АДРЕСА_1;

Відповідач: поліцейський Сектору реагування патрульної поліції № 4 Широківського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області старший сержант поліції ОСОБА_3, місцезнаходження - 53700, Дніпропетровська область, Широківський район, смт. Широке, вул.Соборна, 49а;

Третя особа: Головне Управління Національної поліції в Дніпропетровській області – місцезнаходження - 49101, м. Дніпро, вул.Троїцька, 20-А;

Суддя О.М. Нестеренко