Ухвала суду № 78184409, 29.11.2018, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/5440/18

Провадження номер 1-кп/243/649/2018

У Х В А Л А

29 листопада 2018 року м. Слов’янськ

Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.,

при секретарі судового засідання Янчевському В.Ю.,

за участю прокурора Сазоненка Д.В.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання № 2 Слов’янського міськрайонного суду Донецької області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018050000000353 від 26.05.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого начальником Слов?янського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «Донецькоблгаз», раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України;

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Слов’янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.

В судовому захисник прокурор заявив клопотання про призначення додаткової судової інженерно-технічної експертизи. Своє клопотання обґрунтував тим, що під час судового розгляду було досліджено висновок судової інженерно-технічної експертизи № 2656/527-531 від 22.03.2018 р. та допитано відповідних фахівців ГУ Держапраці і обвинуваченого. Вважає, що під час судового розгляду виникла необхідність в призначенні додаткової судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності, під час якої необхідно врахувати показання свідків та обвинуваченого і вирішити такі питання: експлуатація яких об’єктів з підвищеною небезпекою Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «Донецькоблгаз» могла створити загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків; чи існувала загроза загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків при експлуатації об’єктів з підвищеною небезпекою Слов’янського управління по газопостачанню та газифікації ПАТ «Донецькоблгаз»; які саме дії чи бездіяльність ОСОБА_2 знаходяться в причинно-наслідковому зв’язку з можливою загрозою загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків. Зазначає, що ці питання не були предметом дослідження під час досудового розслідування та не можуть бути з?ясовані під час допиту експерта. Посилаючись на наведені обставини просить призначити додаткову судову інженерно-технічну експертизу з охорони праці та безпеки життєдіяльності у кримінальному провадженні, проведення якої доручити експертам Донецького НДІСЕ.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат ОСОБА_1 заперечували проти заявленого клопотання, зазначили про його недоцільність на даній стадії кримінального провадження. Захисник ОСОБА_1 додатково пояснила, що прокурор не обґрунтував, які саме обставини виникли під час судового розгляду та є підставою для призначення експертизи, в той час як на стадії досудового розслідування сторона обвинувачення вважала достатніми зібрані докази, відкривши матеріали та склавши обвинувальний акт. При допиті експерта у судовому засіданні він пояснив, що матеріалів кримінального провадження для проведення експертизи йому було достатньо. Окрім того, показання свідків інспекторів ГУ Держпраці в Донецькій області, надані ними в суді, не відрізняються від обставин, які викладені в актах перевірок. Додатково зазначила, що проведення такої експертизи потребує значного часу і призведе до порушення розумних строків кримінального провадження і безпідставного затягування процесу.

Суд, вислухавши думку учасників провадження, прийшов до наступного.

Положенням ч.1 ст.332 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст.242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Як вбачається з ч.2 ст.332 КПК України, суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності, під час судового розгляду виникли підстави, передбачені ч.2 ст.509 цього Кодексу (проведення стаціонарної психіатричної експертизи) або існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

Відповідно до ч.1 ст.242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, за дорученням слідчого судді чи суду, наданим за клопотанням сторони кримінального провадження або, якщо для з?ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з?ясування питань права.

КПК України не передбачає призначення та проведення додаткової експертизи.

Як вбачається з положення ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза – це дослідження у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об?єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Оцінюючи доводи прокурора про необхідність призначення у справі додаткової судової інженерно-технічної експертизи, суд враховує також положення ч.1 ст.93 КПК України, відповідно до якої збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом. Так, згідно положень ч.1 ст.290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, прокурор або слідчий за його дорученням зобов?язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що прокурор або слідчий за його дорученням зобов?язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні. Частиною 12 цієї статті передбачено, що якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Таким чином, аналізуючи положення ст.332 КПК України у сукупністю з положеннями ст.ст.93, 290 КПК України суд зазначає, що експертиза під час судового розгляду у кримінальному провадженні може проводитись лише за наявності відповідних підстав та за умови неможливості її проведення під час досудового розслідування, коли сторони кримінального провадження і мають реалізовувати свої повноваження щодо збирання доказів.

Зі змісту клопотання прокурора вбачається, що для проведення додаткової судової інженерно-технічної експертизи до експертної установи необхідно надати матеріали кримінального провадження, а експертизу провести з врахуванням показань свідків – фахівців ГУ Держпраці в Донецькій області, які складали акти про виявлені порушення, та показань обвинуваченого, наданих ним у судовому засіданні. Свідки, які є працівниками ГУ Держпраці в Донецькій області, у судовому засіданні надали показання стосовно обставин проведення перевірки та виявлених порушень, викладених в актах. Будь-яких нових обставин ані свідками, ані обвинуваченим у судовому засіданні не повідомлено.

Судом приймаються доводи захисника щодо того, що проведення такої експертизи вимагатиме значного часу, що може призвести до порушення розумних строків кримінального провадження.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора, адже сторона обвинувачення не була позбавлена можливості проведення зазначеної додаткової експертизи під час досудового розслідування, таким чином стороною обвинувачення фактично ініціюється збирання нових доказів, яке на стадії судового провадження з боку сторони обвинувачення недопустимо.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 93, 242, 290, 332 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про призначення додаткової судової інженерно-технічної експертизи з охорони праці та безпеки життєдіяльності – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Мінаєв