Ухвала суду № 78183877, 29.11.2018, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/92/16-к

Провадження № 1-кп/209/12/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2018 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А., судді Багбая Є.Д.,

присяжних: Шаповал.Л.М., ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участі секретаря Герасимчук І.О.,

прокурора Петропольської М.Л.,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам'янське кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12014040790000926, відносно обвинуваченого у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених п. 4, 7 ч. 2 ст. 115, ч.2 ст. 315 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, який має базову загальну середню освіту, не працює, неодружений, не має дітей, мешкає за адресо.: АДРЕСА_1,

ВСТАНОВИВ:

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого продовжувався судом до 07.12.2018 року.

Прокурор Петропольська М.Л. вважає, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки він обвинувачується у скоєнні особливо тяжких злочинів і на даний час існують ризики того, що він, не маючи сталих соціальних зв'язків, може ухилятися від суду з метою уникнення покарання за скоєне, а також може перешкоджати судовому провадженню впливаючи на свідків обвинувачення, яких необхідно буде повторно допитувати у зв'язку з розглядом справи спочатку через заміну судді, та на свідків які ще не допитувалися судои. Будь який інший запобіжний захід не забезпечить запобігання вказаним ризикам.

Захисник ОСОБА_4 заперечував проти продовження застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт за місцем його проживання, мотивуючи його тим, що прокурор постійно заявляє клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посимлаючись на однгі й ті самі обставини, які існували при затриманні ОСОБА_3. При цьому жодних ризиків на даний час не існує.

Обвинувачений ОСОБА_3 просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт, підтримуючи клопотання захисника.

Прокурор заперечувала проти задоволення клопотання захисника, наполягаючи на наявності вказаних нею ризиків і на тому, що інший запобіжний захід, в тому числі цілодобовий домашній арешт, не можуть запобігто цим ризикам.

Відповідно до ст. 331 КПК України, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам передбаченим в частині 1 цієї статті, в тому числі: переховування від суду та незаконного впливу на свідків.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зазначені у вказаній статті.

Розглядаючи питання про запобіжний захід, який був обраний обвинуваченому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою, суд виходить з того, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий або прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Такий запобіжний захід не може продовжуватись за відсутності обставин, що виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

На думку суду, подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_3. під вартою є доцільним, а підстави для заміни цього запобіжного заходу менш обтяжливим відсутні, зважаючи на те, що ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні двох особливо тяжких кримінальних правопорушень та на даний час продовжують існувати ризики того, що він, не маючи сталих соціальних зв'язків (не одружений, не має дітей, до досягнення повноліття виховувався, як і інші його брати, в дитячому будинку та у прийомній сім'ї, не маючи зв'язків з батьками), може переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання за скоєння інкримінованих йому злочинів, а також, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може перешкоджати судовому провадженню, впливаючи на свідків обвинувачення.

При цьому суд не погоджується з твердженнями захисника щодо наявності вказаних прокурором ризиків та щодо недоведення прокурором того, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить запобігання вказаним ризикам, оскільки, як вказував прокурор не знаходячись під вартою, ОСОБА_3 може ухилятися від суду з метою уникнення покарання за скоєне, а також може впливати на свідків обвинувачення, які є не допитаними та допит яких необхідно буде проводити повторно, у зв'язку з необхідністю розгляду справи спочатку через заміну судді у кримінальному провадженні і наполяганні на цьому обвинуваченого.

При вирішення питанні щодо подальшого застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 суд приймає до уваги рішення Європейського суду з прав людини «Летельє проти Франції», у п. 3.5 якого йдеться про обов’язок національних судових органів стежити за тим, щоб в кожному конкретному випадку строк попереднього ув’язнення не перевищував розумних меж. З цією метою вони повинні приймати до уваги обставини, що мають значення для з’ясування наявності громадських інтересів, які з належним врахуванням презумпції невинуватості, виправдовують відступ від принципу поваги до особистої свободи, та враховувати це в своїх рішеннях .

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», при вирішенні питання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Разом з тим, зазначені вище ризики, які були підставою для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу та його продовження, не зменшились й продовжують існувати та виправдовують обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Розглядаючи можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд, враховуючи наведене, вважає його таким, що не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти вказаним вище ризикам у кримінальному провадженні.

Крім того, суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 9 жовтня 2017 року в тій частині, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права сторін у справі, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зважаючи на те, що метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З огляду на вказане та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, виходячи з усіх обставин провадження, вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу вигляді тримання під вартою на більш м’який.

Керуючись статтями 176-178, 183, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити до 24.00 години 27 січня 2019 року застосування раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3.

Головуючий суддя Г.А. Байбара

Суддя Є.Д. Багбая

Присяжні: ОСОБА_5

ОСОБА_1

ОСОБА_2