Рішення № 78181516, 29.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2018Справа № 910/11063/18За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс»

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

про відшкодування 12054,04 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не повністю відшкодував Позивачу шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Відповідач подав відзив на позов, у якому не погоджується з заявленими вимогами, оскільки на його думку при виплаті страхового відшкодування Позивачем було необґрунтовано виплачено з урахуванням заміни бамперу, тоді як були відсутні підстави для його заміни, лише для ремонту. Відповідач зазначає, що за його власним обрахунком у системі AUDATEX вартість відновлювального ремонту становила 31880,36 грн., та цю суму було виплачено Позивачу. Підстав для виплати більшої суми Відповідач не вбачає.

У відповіді на відзив Позивач зазначає, що Відповідачу телеграфом направлялося повідомлення про дату огляду пошкодженого автомобіля, але Відповідач свого представника не направив. Щодо необхідності заміни бампера, то Позивач посилається, що обставина необхідності його заміни встановлена не тільки на СТО, а й звітом оцінювача.

Відповідачу направлялася Позивачем копія відповіді на відзив, докази чого залучені до справи, але у встановлений судом строк Відповідач заперечень на відповідь на відзив не подав. Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

04.12.2017 по вул. В. Гетьмана, в м. Києві, була скоєна ДТП. Причинами стало те, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Мазда», д.р.н. НОМЕР_1, не вибрав безпечної дистанції та швидкості руху, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ», д.р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що рухався попереду, який в свою чергу від удару зіткнувся з транспортним засобом «Шкода», д.р.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_3, чим порушив ПДР України. Дані обставини підтверджуються довідкою ДАІ про ДТП та постановою суду, копії яких містяться у справі.

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль «Шкода», д.р.н. НОМЕР_3 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_3 на праві власності та був застрахований Позивачем на підставі договору добровільного страхування (копія залучена до справи, далі - Договір добровільного страхування). Вигодонабувачем та страхувальником за договором є ГО «УЦЕПД імені Олександра Разумкова». Докази, що Договір не був діючим на час ДТП, у справі відсутні.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, та враховуючи, зокрема, рахунок-фактуру від 14.12.2017 та наряд-замовлення від 31.01.2018 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля (43934,40 грн.), а також враховуючи звіт від 14.12.2017 про оцінку колісного транспортного засобу (вартість відновлювального ремонту, дорівнює вартості збитку, та становить 46635,82 грн., Ез = 0) Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування у розмірі 43934,40 грн. двома платежами, що підтверджується платіжними дорученнями №3162 від 19.12.2017 та №3509 від 20.02.2018 на ремонтне СТО Застрахованого автомобіля.

При цьому, закон не зобов'язує страховика запитувати згоду вигодонабувача на виплату страхового відшкодування на відновлення Застрахованого автомобіля, та матеріали справи не містять доказів, що вигодонабувач за Договором страхування заперечував проти виплати Позивачем суми страхового відшкодування на ремонтне СТО Застрахованого автомобіля для відновлення останнього, та оскільки відновлення пошкодженого майна (Застрахованого автомобіля) не суперечить ані інтересам вигодонабувача, ані страхувальника за Договором; суду не доведено протилежного.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як убачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм ОСОБА_1, автомобіля «Мазда», д.р.н. НОМЕР_1, під час експлуатації останнього, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено залученою до справи постановою суду.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1, як особи, яка експлуатувала автомобіль «Мазда», д.р.н. НОМЕР_1, на законних підставах була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АК/5876354 (ліміт відповідальності за шкоду по майну - 100000 грн., франшиза - 0).

Отже, на Відповідача полісом № АК/5876354 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації ОСОБА_1, автомобіля «Мазда», д.р.н. НОМЕР_1, на час ДТП.

Залученим до матеріалів справи рахунком СТО підтверджується, що ремонт на СТО Застрахованого автомобіля фактично коштував 43934,40 грн., та Позивач на підставі умов Договору страхового акта розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 43934,40 грн.

Спір у даній справі виник у зв'язку з незгодою Відповідача з розміром здійсненої Позивачем страхової виплати, а саме, Відповідач з суми 43934,40 грн. відшкодував 31880,36 грн., а для відшкодування решти суми - 12054,04 грн. не вбачає підстав, так як на думку Відповідача Позивачем було неправомірно відшкодовано вартість заміни бампера (13530 грн.), оскільки останній підлягав ремонту, а не заміні.

Тобто, не є спірними у межах даного спору, ані обставини ДТП, ані характер отриманих Застрахованим автомобілем ушкоджень, ані обов'язок Відповідача відшкодувати завдану його страхувальником шкоду, натомість спірним є спосіб відновлення після ДТП Застрахованого автомобіля, вибір якого (способу) значно впливає на розмір страхового відшкодування - або ремонт (виплачена Відповідачем сума), або заміна бампера автомобіля (ще плюс 12054,04 грн.).

Вирішуючи даний предмет спору між сторонами суд зауважує, що відповідно до ст. 74 ГПК України обов'язок доказування розподілений між сторонами таким чином, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, оскільки Відповідач не погоджується з обрахованим Позивачем, на підставі Договору страхування, розміром страхового платежу, та натомість вважає правомірним саме обрахований Відповідачем розмір, то саме на Відповідача покладається обов'язок спростувати суму страхового відшкодування Позивача та довести правомірність своєї суми.

Проте Відповідачем не надано суду належних та допустимих у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України доказів на доведення своєї позиції. Так, твердження Відповідача про відсутність підстав для заміни бампера останній обґрунтовує лише власним переконанням, що можна було зробити ремонт саме без заміни, і ці відомості і було Відповідачем внесено до системи AUDATEX, за результатами обрахунків у якій виплачено відшкодування у сумі 31880,36 грн., але жодних доказів на підтвердження своїх тверджень Відповідач не надав.

Натомість, обрахований Позивачем розмір страхового відшкодування підтверджується наступними доказами: рахунком-фактурою від 14.12.2017 та нарядом-замовлення від 31.01.2018 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля (43934,40 грн.), а також звітом оцінювача від 14.12.2017 про оцінку колісного транспортного засобу (вартість відновлювального ремонту, дорівнює вартості збитку, та становить 46635,82 грн., коефіцієнт зносу - 0). Вказані докази судом досліджені та визнаються належними та допустимими у розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України враховуючи предмет спору між сторонами.

Отже, Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленої Позивачем вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження у ДТП, і також Відповідач не спростував розраховану Позивачем суму страхового відшкодування, та не надав доказів наявності підстав для застосування для деталей пошкодженого у ДТП Застрахованого автомобіля коефіцієнту зносу.

Судом встановлено, що наведені у вищеописаних рахунку-фактурі та наряді-замовленні СТО матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені в довідці ДАІ, не суперечать обставинам ДТП, описаним у постанові суду, і також не суперечать звіту та протоколу огляду пошкодженого автомобіля; Відповідачем не надано доказів протилежного.

Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічну позицію викладено в ст. 9 Закону України «Про страхування».

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АК/5876354 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, не більше вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля (43934,40 грн.), та виходячи з суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (43934,40 грн.), але в межах ліміту відповідальності Відповідача, як страховика, за спірним страховим випадком (100000 грн.), і за мінусом франшизи (0 грн.), і за мінусом вже здійсненої Відповідачем часткової виплати (31880,36 грн.), а отже в сумі 12054,04 грн. З огляду на все наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню. Судові витрати, у які Позивачем включено лише витрати по оплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача. Керуючись статтями ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-Поліс» (м. Київ, вул. Богданівська, 24, офіс 23; ідентифікаційний код 30860173) 12054 (дванадцять тисяч п'ятдесят чотири) грн. 04 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.