Рішення № 7818059, 28.01.2010, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-960/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

28 січня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.,

при секретарі Скабіцькій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

в жовтні 2009 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 41231,99 грн., пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 9566,94 грн., інфляційну суму 7834,07 грн., 3% річних від простроченої суми страхового відшкодування 1875,37 грн., 1700 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 07.07.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір страхування наземного транспорту серії АСТ002282 (надалі договір), об'єктом страхування якого був автомобіль "Dacia Logan", д.н.з. НОМЕР_1. 25 серпня 2007 року стався страховий випадок (ДТП). Після оформлення всіх необхідних документів, відповідачем було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 41231,99 грн., але станом на час звернення з позовом виплату не здійснено. Просить стягнути з відповідача зазначену суму боргу, а також пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 9566,94 грн., інфляційну суму 7834,07 грн., 3% річних від простроченої суми страхового відшкодування 1875,37 грн. та судові витрати. Крім того, просить стягнути з відповідача 1700 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, яку йому завдано неправомірними діями відповідача внаслідок затримки у виплаті страхового відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав та просив його задовольнити за вищезазначених підстав.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи належним чином повідомлявся, про причини неявки суду не повідомив. Така поведінка відповідача свідчить про умисне ухилення від явки до суду з метою уникнення небажаних наслідків або про байдужість до результатів розгляду справи.

Стаття 224 ЦПК України визначає, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що дану справу можливо розглянути у відсутності відповідача, визнавши його неявку без поважних причин, а позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного .

В судовому засіданні встановлено, що 07.07.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту серії АСТ002282 (а.с.9-13), об'єктом страхування якого були майнові інтереси Страхувальника (позивача), пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом автомобілем "Dacia Logan", д.н.з. НОМЕР_1. Договір було укладено на загальну страхову суму 67090 грн., страховий платіж склав 5333,66 грн. 25 серпня 2007 року стався страховий випадок (ДТП)., що підтверджується довідкою Малинського міськрайвідділу внутрішніх справ УВС Житомирської області (а.с.14), в якому автомобіль позивача отримав механічні пошкодження.

Відповідно до п. 32.1 договору, страховик (відповідач) виплачує страхове відшкодування шляхом перерахування коштів на банківський рахунок вигодонабувача (ТОВ Банк "Фінанси та кредит") або за його письмовим дозволом страхувальнику (позивачу).

Пунктом 31.1 (е) договору визначено, що страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування протягом 30 днів з моменту прийняття рішення про виплату страхового відшкодування.

24 грудня 2007 року відповідач листом № 3944 (а.с.16) звернувся до вигодонабувача за договором ТОВ Банк "Фінанси та кредит" з проханням надати дозвіл на виплату страхового відшкодування в розмірі 41231,99 грн. безпосередньо позивачу. 17 січня 2008 року Банк "Фінанси та кредит" листом № 282 (а.с.17) надав дозвіл відповідачу на перерахування грошової суми в розмірі 41231,99 грн. на рахунок позивача, що відкритий у зазначеному банку, але відповідач коштів не перерахував.

10 квітня та 24 грудня 2008 року позивачем на адресу відповідача було направлено листи (а.с.18, 19) з проханням вирішити питання щодо перерахування коштів, але вказані листи залишилися без уваги відповідача.

10 березня та 20 серпня 2009 року позивач звертався до відповідача з претензіями (а.с.36, 37) про перерахування суми страхового відшкодування, згідно з листом Банку, але також відповіді на них він не отримав.

Останнім листом від 03.12.2009 р. № 714 (а.с.34) Банк "Фінанси та кредит" повідомив, що за період з 06.07.2007 р. по 03.12.2009 р. кошти на суму 41231,99 грн. на рахунок ОСОБА_1 від ЗАТ "СК"Інкомстрах" не надходили.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно із ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальнику або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Пунктом 31.1 (е) договору визначено, що страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення заборгованості від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Також ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Крім того, відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Статтею 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань потерпілого.

Визначаючи розмір моральної шкоди, заподіяної позивачу, суд приймає до уваги моральні страждання, яких він зазнав внаслідок байдужості та зневажливого ставлення до нього відповідача, що призвело до нервово-емоційного напруження та внутрішнього дискомфорту, втрату товарного вигляду його автомобіля, який було придбано в кредит, необхідність погашати кредит за автомобіль, що знаходився в неробочому стані, необхідність проведення ремонту автомобіля за власний рахунок та інші негативні наслідки. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що визначена позивачем сума в розмірі 1700 грн. буде достатньою для відшкодування завданої йому моральної шкоди.

За таких обставин, суд, оцінюючи зібрані по справі докази, дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою ним при пред'явленні позову судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 20 Закону України "Про страхування", постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 11, 23, 509, 526, 625, 979, 988, 992, 1167 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 64, код ЕДРПОУ 31282951) на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 41231,99 грн., пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 9566,94 грн., інфляційну суму 7834,07 грн., 3% річних від простроченої суми страхового відшкодування 1875,37 грн., 1700 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього: 62208 (шістдесят дві тисячі двісті вісім) гривень 37 коп.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 64, код ЕДРПОУ 31282951) на користь ОСОБА_1 622 (шістсот двадцять дві) гривні 08 коп. сплаченого судового збору та 30 (тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після його проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя