Рішення № 7818058, 28.01.2010, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2-948/10

РІШЕННЯ

іменем України

28 січня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сеніна В.Ю.,

при секретарі Скабіцькій С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний Банк "Арма" про розірвання депозитного договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про розірвання депозитного договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що між нею та ТОВ Комерційний банк "Арма" 24.07.2008 р. було укладено договір № ДФ/03/43432 банківського вкладу "особливий" зі сплатою відсотків в кінці строку (для фізичних осіб в національній валюті).

Згідно умов договору, позивачем на банківський депозитний рахунок №НОМЕР_1 було внесено грошові кошти в розмірі 28000 грн.

Відповідно до п. 1.2 договору, депозитний вклад залучався з 24 липня 2008 року до 24 січня 2009 року.

Пунктом 3.2.5 договору передбачено, що після закінчення строку його дії, банк зобов'язаний повернути вкладнику суму депозитного вкладу разом з нарахованими відсотками.

Однак, 24 січня 2009 року грошові кошти позивачу не були повернуті, у звязку з чим позивач звернулася до суду з позовом про розірвання договору, стягнення суми депозитного вкладу в розмірі 28000 грн., судових витрат в загальній сумі 370 грн. (витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та 250 грн. витрати на правову допомогу) та відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача Владимиров О.В. в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, в частині заборгованості за договором в розмірі 28000 грн.

Заслухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем 24.07.2008 р. було укладено договір № ДФ/03/43432 банківського вкладу "особливий" зі сплатою відсотків в кінці строку (для фізичних осіб в національній валюті).

Згідно умов договору, позивачем 24.07.2008 р. на банківський депозитний рахунок № НОМЕР_1 було внесено грошові кошти в розмірі 28000 грн. (а.с.11).

Відповідно до п. 1.2 договору, депозитний вклад залучався з 24 липня 2008 року до 24 січня 2009 року.

Пунктом 3.2.5 договору передбачено, що після закінчення строку його дії, банк зобов'язаний повернути вкладнику суму депозитного вкладу разом з нарахованими відсотками.

Однак, 24 січня 2009 року грошові кошти позивачу не були повернуті.

13 лютого 2009 року, 06.03.2009 р. та 19.03.2009 р. позивач звертався із заявами до відповідача з проханням повернути суму депозитного вкладу та нараховані відсотки, що підтверджується матеріалами справи (а.с.12-14).

19 березня 2009 року відповідачем було виплачено представнику позивача ОСОБА_3 2590,89 грн. нарахованих відсотків (а.с.15).

Судом встановлено, що станом на 28.01.2010 р. суму депозитного вкладу в розмірі 28000 грн. позивачу не повернуто.

Згідно ч. 2 ст. 1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення суми депозитного вкладу в розмірі 28000 грн. знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що договір банківського вкладу, відповідно до п.5.1, був чинним з моменту його підписання сторонами і діяв до 24.01.2009 р., а тому не потребує розірвання, оскільки на момент постановлення рішення він вже втратив чинність.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що у цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано будь-яких доказів того, що їй така шкода заподіяна, а відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача на її користь витрат на правову допомогу в розмірі 250 грн., оскільки нею такі витрати не підтверджені, а договір, на який вона посилається як на підставу своїх вимог, взагалі нею не підписаний.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн. та судовий збір на користь держави в розмірі 280 грн., оскільки позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до п.37 ст.4 Декрету КМУ "Про державне мито" від 21.01.1993 р. № 7-93.

Керуючись "Положенням про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами" затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року №516, ст.ст. 526, 625, 1060 ЦК України, ст. ст. 10, 57, 58, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного Банку "Арма" про розірвання депозитного договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного Банку "Арма" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41-а, МФО 380300, ЄДРПОУ 26379729) на користь ОСОБА_1 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень заборгованість за договором банківського вкладу №ДФ/03/43432 від 24.07.2008 р., а також 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку "Арма" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41-а, МФО 380300, ЄДРПОУ 26379729) на користь держави судовий збір в розмірі 280 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя