Постанова № 78176312, 20.11.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7398/18

Номер справи місцевого суду: 522/18388/17

Головуючий у першій інстанції Шенцева О. П.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Таварткіладзе О.М.

суддів: Погорєлової С.О., Заїкіна А.П.

за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах Держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року заступник прокурора Одеської області Горностаєва Т. звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки, загальною площею 0,0751 га, розташованої по АДРЕСА_2.

В обгрунтування позову заступник прокурора зазначав, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 03.09.2007 за ОСОБА_3 визнано право власності на земельну ділянку, площею 0,0751 га, яка розташована по АДРЕСА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; зобов'язано Одеську регіональну філію Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» видати державний акт про право приватної власності на земельну ділянку та зареєструвати його у відповідному реєстрі.

На підставі зазначеного рішення суду ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0751 га, розташовану по АДРЕСА_2. Зазначений акт виданий та підписаний Управління земельних ресурсів у м. Одесі та зареєстрований.

В подальшому, 16.04.2008 за заявою першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначене судове рішення від 03.09.2007 скасоване, справу направлено на новий судовий розгляд.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.05.2008 позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.

Таким чином, рішення суду, на підставі якого з державної власності вибула земельна ділянка загальною площею 0,0751 га, яка розташована в м. Одесі по АДРЕСА_2, в даний час скасоване.

В подальшому, на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки та договору дарування вказану земельну ділянку відчужено на користь ОСОБА_2.

Позивач вважає, що власником спірної земельної ділянки, в тому числі на момент її незаконного вибуття з комунальної власності, є Одеська міська рада, як орган, який уповноважений розпоряджатися землями комунальної власності у межах населених пунктів та яка в межах компетенції не приймала жодних рішень щодо передачі цієї ділянки у власність відповідачам.

На підставі наведеного, позивач звернувся з позовом до суду про витребування земельної ділянки.

Разом з тим, позивач просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 04 грудня 2017 року заяву заступника прокурора Одеської області про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на земельну ділянку, площею 0,0751 га, розташовану по АДРЕСА_2 до розгляду справи по суті.

У січні 2018 року заступник прокурора Одеської області звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, суб"єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав проводити будь-які реєстраційні дії, у тому числі реєстрацію права власності на будь-які об"єкти нерухомого майна, на спірній земельній ділянці; заборонити Управлінню Державного АБК ОМР вчиняти дії щодо реєстрації будь-якої дозвільної документації щодо об"єкту нерухомого майна, з урахуванням корпусів, дробів та літер, до винесення судом рішення по цій справі.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року заяву заступника прокурора Одеської області задоволено.

Заборонено державним реєстраторам, суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав проводити будь-які реєстраційні дії, у тому числі реєстрацію права власності на будь-які об'єкти нерухомого майна на земельні ділянці, яка розташована за адресою: Одеська область, АДРЕСА_2

Заборонено Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради вчиняти дії щодо реєстрації будь-якої дозвільної документації (повідомлень про початок виконання будівельних робіт, дозволів на виконання будівельних робіт, декларацій про готовність об'єкта до експлуатації тощо) щодо об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: Одеська область, м. Одеса, Фонтанська дорога, 95/3-а, з урахуванням корпусів, дробів та літер.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року позов заступника прокурора Одеської області задоволено.

Витребувано у ОСОБА_2 на користь Одеської міської ради земельну ділянку загальною площею 0,0751 га, розташовану по АДРЕСА_2, в м.Одесі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь прокуратури Одеської області судові витрати у розмірі 14730,25 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року задоволено. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

Не погоджуючись з ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року про забезпечення позову, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану ухвалу суду та відмовити заявнику у задоволенні клопотання про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом першою інстанцією норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до діючого ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до роз'яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Задовольняючи заяву заступника прокурора Одеської області про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір і невжиття заходів, може в майбутньому утруднити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторона дійсно виник спір з приводу витребування на користь власника земельної ділянки, розташованої на АДРЕСА_2, яка вибула з комунальної власності за рішенням суду, яке на теперішній час скасоване. За час судового розгляду, земельна ділянка була відчужена ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, яка на теперішій час планує там будівництво.

Заступник прокурора зазначає, що з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів йому стало відомо, що управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради в серпні місяці 2017 року зареєстровано повідомлення про початок будівельних робіт № ОД 061172200946 «Будівництво індивідуального житлового будинку та гаражу» за адресою: Одеська область, АДРЕСА_2

Вказане дає підстави вважати, що у ОСОБА_2 є намір розпочати будівництво житлового будинку на спірній земельній ділянці.

Враховуючи, що предметом позову є земельна ділянка, а будівництво та подальша реєстрація прав власності на об"єкти нерухомого майна на спірній земельній ділянці може ускладнити подальше виконання рішення суду, заступник прокурора звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом заборони державним реєстраторам, суб"єктам, які здійснюють реєстрацію, Управлінню ДАБК ОМР вчиняти дії щодо реєстрації будь-якої документації.

Судова колегія звертає увагу на наступне.

Розпорядження землями державної та комунальної власності здійснюється у спосіб, прямо передбачений законодавством: шляхом передачі їх у власність або надання у користування громадянам і юридичним особам як платно, так і безоплатно. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян у межах норм здійснюється згідно зі статтями 116, 118, 121 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), платна - шляхом викупу земельних ділянок під своїми приватними будівлями та спорудами. За загальними правилами земельні ділянки державної та комунальної власності та права на них продаються на конкурентних засадах шляхом проведення земельних торгів у формі аукціонів. 05.07.2012 року Верховною Радою прийнято Закон України № 5077-VI (набрав чинності 19.08.2012 року), яким внесено зміни до ЗК України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону та визначено принципово новий порядок підготовки лотів.

Разом з тим із загального правила про необхідність конкурентного продажу земельних ділянок державної та комунальної власності є низка винятків. Так, не підлягають продажу на конкурентних засадах згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної та комунальної власності або права на них у разі розташування на них об'єктів нерухомості, що належать на праві власності фізичним особам, які не використовують при цьому своє право на безоплатну приватизацію, обмежене нормами, визначеними в ст. 121 ЗК України, або юридичним особам, які мають намір викупити таку земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Отже, у разі набуття у встановленому порядку права власності на нерухоме майно, відповідач отримує право вимагати передачу їй земельної ділянки у власність (оренду), що як вбачається з позову та заяви про забезпечення позову не входить у плани власника щодо використання цієї земельної ділянки таким чином.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 390 ЦК України добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість.

Враховуючи наведене, для запобігання виникнення труднощів виконання рішення суду у разі задоволення позову, суд першої інстанції своєю ухвалою суду від 07.03.2018 року і застосував заходи забезпечення позову, які є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Доводи апеляційної скарги, що забезпечення позову, шляхом заборони Управлінню ДАБК ОМР вчиняти дії щодо реєстрації будь-якої дозвільної документації (повідомлень про початок виконання будівельних робіт, дозволів на виконання будівельних робіт, декларацій про готовність об"єкта до експлуатації, тощо) щодо об"єкту нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, з урахуванням корпусів, дробів та літер, є непропорційним до позовних вимог заступника прокурора Одеської області, не приймаються судом до уваги, оскільки даний вид забезпечення позову повністю співмірний позовним вимогам заступника прокурора Одеської області.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на Європейську конвенцію, що таким чином заступник прокурора втручається у мирне володіння її майном не приймаються судом до уваги, оскільки дане майно вибуло з комунальної власності ОМР за рішенням суду, яке на цей час скасоване, у зв"язку з чим прокурором, який виступає в інтересах ОМР і було подано позов про витребування спірної земельної ділянки.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що постановляючи ухвалу по забезпеченню позову, судом першої інстанції були перевірені усі обставини справи, а також факти які мають значення для справи, також суд пересвідчився, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясував обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач позовним вимогам, тому оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а тому в силу ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.367, 368, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 07 березня 2018 року про забезпечення позову - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 27.11.2018 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: С.О. Погорєлова

А.П. Заїкін