Постанова № 78176308, 27.11.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5087/18

Номер справи місцевого суду: 495/859/18

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Професійного ліцею харчової промисловості (ПТУ №9) про визнання права щодо додаткового зарахування до вислуги років часу навчання,за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 10 квітня 2018 року про передачу справи на розгляд іншого суду (суддя Прийомова О.Ю.),

встановив:

У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до професійного ліцею харчової промисловості (ПТУ №9), що знаходиться за адресою: 29015, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, буд. 5, просив визнати право щодо додаткового зарахування до вислуги років за час навчання в професійному ліцею харчової промисловості (ПТУ №9) з 01.09.1992 року по 26.06.1995 року з розрахунку один рік за шість місяців (1 рік 5 місяців та орієнтовно 10 днів).

Ухвалою Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 10 квітня 2018 року було постановлено передати за підсудністю цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Професійного ліцею харчової промисловості (ПТУ №9) на розгляд до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54.

Зазначену ухвалу суду оскаржує в апеляційному порядку ОСОБА_2

В скарзі з посиланням на порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення, повернення справи для розгляду до Білгород-Дністровського районного суду Одеської області, за місцем свого проживання.

Основними доводами апеляційної скарги є те, що апелянт не погоджується з діями судді, оскільки він звертався до суду не з позовом, а з заявою, якою просив встановити факт, що має юридичне значення. Тому вважає висновки суду першої інстанції щодо направлення справи за підсудністю до іншого суду помилковими, оскільки Професійного ліцею харчової промисловості (ПТУ №9) не є відповідачем по справі.

Відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

Оскільки оскаржувана ухвала суду міститься в п. 9 ст.353 ЦПК України, дана цивільна справа відповідно до вимог ч. 13 ст. 7, п. 1 ч. 3 ст. 274, ч. 1 ст. 369 ЦПК України підлягає розгляду апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 звернувся до суду з позовом до професійного ліцею харчової промисловості (ПТУ №9), просив визнати право щодо додаткового зарахування до вислуги років за час навчання в професійному ліцею харчової промисловості (ПТУ №9) з 01.09.1992 року по 26.06.1995 року з розрахунку один рік за шість місяців (1 рік 5 місяців та орієнтовно 10 днів).

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як вбачається із позову та матеріалів до нього, місцезнаходження Професійного ліцею харчової промисловості (ПТУ №9) - м. Хмельницький, вул. Панаса Мирного, буд.5.

Відповідно до вимог ч.1 п.1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив, що даний позов не підсудний Білгород-Дністровського районного суду Одеської області, оскільки справа належить до територіальної юрисдикції Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Героїв Майдану, 54.

Доказів, які б спростовували встановлені обставини, апелянтом до суду апеляційної інстанції не надані.

Посилання апелянта на те, що він звертався до суду з заявою про встановлення факту, а Професійний ліцей харчової промисловості (ПТУ №9) є заінтересованою особою, а не відповідачем по справі не відповідає матеріалам справи тависновків суду першої інстанції не спростовує.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду саме з позовною заявою, якою просив визнати право щодо додаткового зарахування до вислуги років за час навчання в професійному ліцею харчової промисловості (ПТУ №9) з 01.09.1992 року по 26.06.1995 року з розрахунку один рік за шість місяців (1 рік 5 місяців та орієнтовно 10 днів) (а.с.2-3).

Крім того, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 16 лютого 2018 року зазначено, що відкрито загальне позовне провадження за позовом ОСОБА_2 до ліцею харчової промисловості (ПТУ №9) про визнання права щодо додаткового зарахування до вислуги років (а.с.12-13).

Зазначену ухвалу суду позивачем оскаржено не було, тому доводи апелянта, що він звертався до суду з заявою про встановлення факту, а ліцей харчової промисловості (ПТУ №9) є зацікавленою особою, а не відповідачем, є необґрунтованими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. ст. 263, 375 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим кодексом.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 13 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України є малозначна, тому у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України в касаційному порядку оскарженню не підлягає крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 268, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 10 квітня 2018 року про передачу справи на розгляд іншого судузалишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 27.11.2018 року.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді О.С.Комлева

Ю.І.Кравець